Рішення № 132485624, 10.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20789/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Одеська залізниця" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення:

від 04.01.2023 №203/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173054 з плати за землю за 2022 рік;

від 04.01.2023 №207/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173024 з плати за землю за 2022 рік;

від 04.01.2023 №209/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173076 з плати за землю за 2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з огляду на те, що 20.02.2022, останній день строку подання податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, припав на вихідний день неділю, останнім днем строку вважається понеділок 21.02.2022. Податкові декларації з плати за землю № 21173024, № 21173054 та № 21173076 за 2022 рік були подані Позивачем до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки 14.07.2022, про що свідчать квитанції № 2 до зазначених декларацій, тобто з порушенням строку, встановленого п. 49.20 ст. 49 ПК України. Факт порушення Позивачем строку подання декларацій з плати за землю за 2022 рік визнається та не оспорюється. Однак, визначений п. 52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю. Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV- 2" від 11.03.2020 № 211 встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, дія якого продовжувалась. Лише постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 та лише з 24 годин 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. З огляду на зазначене, у порушення п. 52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України Відповідач неправомірно прийняв ППР від 04.01.2023 про застосування до Позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, оскільки порушення було допущене 21.02.2022 під час дії карантину. При цьому, до моменту настання граничного терміну подання декларації з плати за землю за 2022 рік (21.02.2022) та за наявності у ПК України норми (п. 52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення"), яка передбачає незастосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну подання декларації у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, Позивач не мав підстав передбачати виникнення у майбутньому можливості настання негативних наслідків та вчинення контролюючим органом дій щодо застосування до Позивача штрафних санкцій на підставі норми, яка була прийнята Верховною Радою України 12.05.2022 та набрала чинності 27.05.2022 (п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).

Ухвалою від 16.08.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

30.08.2023 року від представника відповідача Головного управління ДПС в Одеській області 5 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що норма на яку посиляється Позивач щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення термінів нарахування, декларуванням та сплати податків і зборів на період дії карантину. встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з меню запобігання поширенню короновірусної хвороби (СOVID-19), не застосовуються з 27.05.2012 на період дії воєнного стану. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05.09.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що наведені відповідачем заперечення, жодним чином не спростовують доводів позивача щодо неправомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, викладених у позовній заяві. При цьому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що безпідставно та необґрунтовано порушують права позивача як платника податків, та прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.02.1998 року проведено державну реєстрацію державного підприємства Одеська залізниця (код ЄДРПОУ 01071315).

14 липня 2022 року ДП Одеська залізниця подано до контролюючого органу податкові декларації плати за землю № 21173024, № 21173054, № 21173076.

21 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік № 12989/15-32-04-07-17/01071315, яким встановлено несвоєчасне подання податкових декларацій плати за землю (юридичні особи) за 2022 рік від 14.07.2022 року, граничний строк подання 21.02.2022 року, дата фактичного подання 14.07.2023 року, відповідальність передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.

16 грудня 2022 року ДП Одеська залізниця подано заперечення на акт перевірки № 12989/15-32-04-07-17/01071315 від 21.11.2022 року, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС в Одеській області 04.01.2023 висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення.

04.01.2023 року Головним управління ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення №203/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173054 з плати за землю за 2022 рік; №207/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173024 з плати за землю за 2022 рік; №209/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173076 з плати за землю за 2022 рік.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.20 ст. 49 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 року до 30.04.2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, штрафні санкції за порушення строків подання звітності з плати за землю у період з 01.03.2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

- подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання звітності з плати за землю в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасного подання податкової звітності є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем подачі звіту, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації звіту у податковому органі, то у випадку коли звіт подано після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строку застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не подали податкову звітність, до 26 травня 2022 року, отримали додатковий час для її подання без застосування штрафних санкцій до 20 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання звітності, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом подання звітності у відповідний перехідний період - до 20 липня 2022 року.

В той же час позивач подав податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 21173024, № 21173054, № 21173076 - 14 липня 2022 року.

З огляду на зазначене, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік суперечить вимогам, зазначеним в абзаці 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При прийнятті оскаржуваних рішення відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом №2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року по справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, суд вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за несвоєчасність подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень вказані обставини не врахував, що стало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2023 №203/15-32-04-07-20/01071315, №207/15-32-04-07-20/01071315, №209/15-32-04-07-20/01071315 є протиправними та підлягають скасуванню, а позов Державного підприємства "Одеська залізниця" підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (сума, яка підлягала сплаті при зверненні до суду).

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Одеська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 01071315) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 №203/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173054 з плати за землю за 2022 рік.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 №207/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173024 з плати за землю за 2022 рік.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 №209/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до Державного підприємства "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації № 21173076 з плати за землю за 2022 рік.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів