Рішення № 132466327, 05.12.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4011/25

Провадження № 2-о/642/65/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 р. м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Балабая С.С.,

секретаря судового засідання Ажиппо О.О.,

за участю учасників справи:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_1 адвоката Негодової О.П.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Негодова О.П. звернулась до Холодногірського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту батьківства, в якій заявник просить: встановити факт батьківства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 березня 2025р ) відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 видано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14 березня 2008р; РНОКПП: НОМЕР_2 ); встановити порядок виконання судового рішення шляхом внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 №174, складеного 14 березня 2008р Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14 березня 2008р, а саме: в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін; у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін; встановити факт батьківства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 березня 2025р ) відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 повторно видано Холодногірським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 21 липня 2021р; РНОКПП: НОМЕР_5 ); встановити порядок виконання судового рішення шляхом внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 №173, складеного 14 березня 2008р Холодногірським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а саме: в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін, у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін.

Заява мотивована тим, що заявниця перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , від яких народилися діти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , проте відомості про батька дітей були внесені до актових записів про їх народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Установлення факту батьківства має істотне юридичне значення для забезпечення прав та інтересів дітей, зокрема для оформлення соціальних виплат, статусу дітей загиблого військовослужбовця та реалізації інших гарантій, передбачених законом.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова 09.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства.

До суду представником заявниці ОСОБА_1 адвокатом Негодовою О.П. було подано клопотання про призначення по справі посмертної судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 08.08.2025 у справі за № 642/4011/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства, була призначена посмертна судово-медична молекулярно-генетична експертиза, проведення якої доручено експертам Комунального закладу охорони здоров`я Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (код ЕДРПОУ: 02001937, вул.Дмитрівська, 14, м.Харків,61052,Україна), а провадження по справі зупинене до одержання висновку експерта.

28.08.2025 від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Шишкіної Д.В. надійшли пояснення. Мотивовані тим, що встановлення зазначеного юридичного факту виходить за межі цивільних правовідносин та стосується визначення соціально-правового статусу дітей заявниці, що має значення виключно для реалізації прав у сфері публічно-правових соціальних гарантій, зокрема призначення та отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. З огляду на мету звернення заявниці встановлення такого факту не може здійснюватися у порядку окремого провадження, оскільки виникає спір про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні або в адміністративному судочинстві залежно від предмета спору. Відтак розгляд цієї заяви у порядку окремого провадження є неправомірним та суперечить вимогам статей 293, 294, 315 ЦПК України.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 27.10.2025 поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства. Призначено судове засідання у справі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 скористалася правом на подання письмових пояснень, не заперечувала щодо вимог заяви заявниці, просила проводити судові засідання за її відсутності, що не перешкоджає розгляду даної справи за наявними у ній письмовими матеріалами.

20.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 Негодової О.П. надійшли заперечення на письмові пояснення заінтересованої особи МОУ. Мотивовані тим, що встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7 має істотне юридичне значення для забезпечення та охорони їхніх особистих і майнових прав, підтверджується належними та достатніми доказами, включно з висновком посмертної судово-медичної експертизи, а твердження Міністерства оборони України про нібито існування публічно-правового спору є безпідставними, оскільки між заявницею та будь-яким органом влади відсутній спір про право, а сам факт батьківства не підлягає встановленню в іншому порядку та не пов`язаний із вирішенням спору про право.

Заявник та представник заявника у судовому засіданні просили задовольнити заяву про встановлення факту батьківства.

Суд, заслухавши заявника, його представника, заінтересовану особу та свідків, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Дослідивши матеріали заяви, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства потребуює задоволенню, враховуючи таке.

ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з 2007 року перебували у фактичних шлюбних (сімейних) відносинах, спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно планували та готувалися до народження дітей.

21ютого 2008 року у заявниці народилися двоє дітей близнюки: ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 14.03.2008); ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 , повторно видане 21.07.2021).

При державній реєстрації народження дітей відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за прізвищем матері, а по батькові та ім`я батька за вказівкою матері. У графі «батько» обох актових записів зазначено: ОСОБА_10 (тобто формально батько не був зареєстрований, запис здійснено за прізвищем матері).

Біологічним батьком обох дітей є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується сукупністю таких доказів: поясненнями заявниці; показаннями свідків (зокрема, матері померлого ОСОБА_2 , сестри померлого ОСОБА_11 ); сімейними фотографіями (з пологового будинку, з днів народження дітей, спільними з померлим та його родичами); роздруківками банківських переказів з картки померлого на дитячі картки ОСОБА_12 дітей (№ НОМЕР_6 ОСОБА_13 , № НОМЕР_7 ОСОБА_14 ) у період 20222025 рр.; роздруківками листування у месенджерах між померлим та дітьми, в якому він називає їх «сином», «донькою», а діти звертаються до нього «тато»; публікаціями померлого в соціальних мережах (зокрема, фото доньки у військовій формі з підписом «Папа, я готова…»); висновком посмертної судово-молекулярно-генетичної (ДНК) експертизи № СЕ-19/121-25/21199-БД від 14.10.2025, згідно з якою ймовірність батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 становить 99,999999 %.

Інших належних та допустимих письмових доказів матеріали цивільної справи не містять.

Предметом судового розгляду у даному разі є встановлення обставин на підтвердження або спростування факту батьківства між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Згідно зі п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із роз`яснень, даних в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Відповідно до ч.3 ст.128, ч.1 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Частиною 1 ст.135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Враховуючи викладене, а також те, що запис про батька у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, та те, що встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 породжує юридичні наслідки, не пов`язане з наступним вирішенням спору про право, а надає заявниці можливість встановити спорідненість між батьком та донькою та сином, та в подальшому для реалізації прав неповнолітніх дітей на пільги, гарантовані державою, забезпечення найкращихінтересів біологічнихдітей загиблоговійськовослужбовця та те що, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд, враховуючи доведеність заявницею своїх вимог, зважаючи на наявність у матеріалах справи посмертної судово-молекулярно-генетичної(ДНК)експертизи №СЕ-19/121-25/21199-БДвід 14.10.2025,згідно зякою ймовірністьбатьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 становить 99,999999%, тобто, батьківство практично доведене, вважає за необхідне дану заяву задовольнити.

Що стосується тверджень Міністерства оборони України про те, що заявниця, звертаючись до суду з відповідною заявою та визначаючи мету встановлення зазначеного факту, посилається на оформлення певних соціальних пільг (зокрема, пенсії у зв`язку з втратою годувальника військовослужбовця), що нібито не пов`язано з виникненням, зміною чи припиненням будь-яких її цивільних прав чи обов`язків, у зв`язку з чим, на думку представника Міністерства оборони України, спір за своїм предметом та можливими правовими наслідками належить до сфери публічно-правових відносин і, відповідно, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов, за яких суд повноважний розглядати заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

У рішенні ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказано, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, важливо враховувати у контексті відповідності критерію «суд, встановлений законом» організаційну складову (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну складову (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 4, 19 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства.

Обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

При цьому варто враховувати, що частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє. Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

У свою чергу, за правилами частин першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

У цій справі заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця щодо малолітніх дітей.

Представник Міністерства оборони України посилається на те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, керуючись тим, що вимоги заявниці пов`язані з доведенням наявності підстав для встановлення певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням, реалізацією та припиненням, внаслідок чого за предметом та можливими правовими наслідками існує спір в сфері публічно, за предметом та можливими правовими наслідками існує спір у сфері публічно-правових відносин, а отже, справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) сформульовано правовий висновок такого змісту: «Існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України».

Велика Палата Верховного Суду визнала неефективним підхід до визначення юрисдикції спорів про встановлення фактів, що мають юридичне значення, залежно від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих самих обставин, подій та фактів під час подання кожної заяви.

При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22).

Крім того, висновок про те, що заяви про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця з метою соціального захисту членів його сім`ї слід розглядати в порядку цивільного судочинства міститься в постановах Верховного суду від 24 липня 2024 року у справі 753/858/23 та від 05 червня 2024 року у справі 557/1535/23.

З огляду на викладене вище суд зазначає, про належність цієї справи до цивільної юрисдикції.

Згідно з положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення, а саме внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 №174, складеного 14 березня 2008р Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14 березня 2008р, а саме: в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін; у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін; внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 №173, складеного 14 березня 2008р Холодногірським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а саме: в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін, у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін..

Керуючись ст. 130, 135 Сімейного кодексу України, ст. 81, 229,263,265,268,293, 294, 315,319, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 березня 2025р ) відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 видано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14 березня 2008р; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 №174, складеного 14 березня 2008р Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 14 березня 2008р, а саме:

в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін;

у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін.

Стосовно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 :

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 березня 2025р ) відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 повторно видано Холодногірським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 21 липня 2021р; РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 №173, складеного 14 березня 2008р Холодногірським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а саме:

в частині відомостей про батька: в графі «Батько» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити замість цього наступні відомості про батька - « ОСОБА_6 », у графі «Громадянство» зазначити «громадянин України»; «РНОКПП» зазначити « НОМЕР_3 »; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; решту відомостей про батька залишити без змін, у графі «Прізвище, власне ім`я, по батькові» - відомості про дитину залишити без змін.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт: НОМЕР_9 , виданий 25.02.2021, 6320, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 33292186, адреса: м. Харків, вул. Зброярська, буд. 10/14).

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , паспорт: НОМЕР_11 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25 квітня 1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Заінтересована особа: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: м. Київ-168, проспект Повітряних сил України, 6).

Повний текст судового рішення складено 10.12.2025.

Суддя С.С. Балабай