Рішення № 132446432, 09.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/9439/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" до Волинської митниці про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" звернулось до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною відмову Волинської митниці, оформлену листом від 12.06.2025 №7.3-2/15-03/14/7084 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальність «Бахмачзернопродукт» у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі за заявою від 28.05.2025 б/н на підставі Сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №А012694 від 04 серпня 2021 року щодо товарів за митною декларацією № UA205050/2021/049946 від 06.08.2021;

-зобов`язати Волинську митницю відновити преференційний режим вільної торгівлі до товару, який був оформлений за МД від 06.08.2021 № UA205050/2021/049946: сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні, марка Claas, модель - Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528;

-зобов`язати Волинську митницю підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальність «Бахмачзернопродукт» надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів за митною декларацією № UA205050/2021/049946 від 06.08.2021: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання 237 573,19 грн, податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання 47 514,64 грн та подати його для виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України.

В обґрунтування позову позивач вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмачзернопродукт» та Anker Bjerre А/S (Данія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 26 квітня 2021 року №1 відповідно до пункту 1.1. якого Anker Bjerre A/S (продавець) продає, а ТОВ «Бахмачзернопродукт» (покупець) купує, зокрема бувший у використанні трактор Claas Ахіоп 810, серійний номер А4032DTA4100528, рік випуску 2014. Відповідно до інвойсу від 26 квітня 2021 року №313570 Anker Bjerre A/S поставлено трактор Claas Ахіоп 810, серійний номер А4032DTA4100528, рік випуску - 2014 за ціною 72000,00 євро. З метою митного оформлення товару 06 серпня 2021 року ТОВ «Бахмачзернопродукт» подано до митного оформлення МД №UA205050/2021/049946 на товар №1 «Сільськогосподарське устаткування: Бувший у використанні плуг LEMKENJuwel 8 FlexPack JR 5-100, 5 корпусів, серійний номер №426933. Рік виготовлення - 2016. Сфера призначення: сільське господарство»; товар №2 «Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні: марка - CLAAS- модель - AXION 810-серійний номер: A4032DTA4100528 - номер двигуна - невідомий- потужність двигуна - 168кВт.-тип двигуна - дизель-колісна формула - 4*4- об`єм двигуна 6728 см.куб., рік виготовлення 2014»; товар №3 «Бувші у використанні передні противаги Suer, вироблені з чорного металу та бетону. 2014 рік виробництва». Разом із вказаною МД для митного оформлення надано сертифікат з перевезення товару №А012694 від 04 серпня 2021 року. В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою від 28.05.2025 року, в якій просив відновити преференційний режим до товару «Сільськогосподарський колісний трактор CLAAS AXION 810 серійний номер: НОМЕР_1 », оформленого по ЕМД від 06 серпня 2021 року №UA205050/2021/049946

та повернути надмірно сплачені підприємством до бюджету коштів у розмірі 285087,83 грн, у тому числі мито - 237573,19 грн, ПДВ - 47514,64 грн. На підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0%, декларант надав митниці сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року. Волинська митниця (далі Відповідач) листом від 12 червня 2025 року відмовила позивачу у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі до товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні, марка Claas, модель - Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, оформленого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, у зв`язку з не підтвердженням преференційного походження товару уповноваженим органом Королівства Данія.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. Наголошують, що позивач уже звертався до суду з позовною заявою, у якій

заявляв позовні вимоги ідентичного характеру. Предмет спору в обох випадках зводиться до одного відновленні преференційного режиму вільної торгівлі на підставі Сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №А012694 від 04 серпня 2021 року щодо товарів за митною декларацією № UA205050/2021/049946 від 06.08.2021 року. У межах розгляду справи №140/6613/2 судом уже було надано правову оцінку відповідним діям митного органу та встановлено, що відмова у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі на підставі Сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №А012694 від 04 серпня 2021 року щодо товарів за митною декларацією № UA205050/2021/049946 від 06.08.2021 року є законною. Вказане рішення набрало законної сили та є обов`язковим для виконання відповідачем. Повторне звернення позивача до митного органу з аналогічною вимогою після

набрання законної сили судовим рішенням не створює нового предмета спору та не може бути самостійною підставою для скасування правомірних дій чи рішень митного органу.

У відповіді на відзив позивач вказав, що факт вказівки невірного коду не може слугувати єдиною підставою для відмови у встановленні преференційного режиму. Відповідно до листа уповноваженого митного органу Королівства Данія №21-1101598 від 01.02.2022 ( вх. Держмитслужби №2867/11 від 02.02.2022) щодо результатів перевірки сертифіката перевезення ЕUR.1 №А 012694, згідно якого, преференційне походження продукту CLAAS AXION 810-серійний номер: A4032DTA4100528, рік випуску 2014 не підтверджено.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких наголошують, що позивачу відмовлено у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі у зв`язку з надходженням відповіді уповноваженого органу Королівства Данія №21-1101598 щодо результатів перевірки сертифіката з перевезення ЕUR.1 №А 012694 від 04.08.2021. Зазначеним листом не підтверджено преференційне походження товару «Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні: - марка CLAAS, - модель - AXION 810, - серійний номер: A4032DTA4100528….». За результатами перевірки сертифіката з перевезення ЕUR.1

№А 012694 від 04.08.2021 преференційний режим вільної торгівлі до товару №2 «Сільськогосподарський колісний трактор, марка - CLAAS-модель - AXION 810- серійний номер: A4032DTA4100528…», оформленого за МД від 06.08.2021 року №UA205050/2021/049946 не може бути відновлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що 26 квітня 2021 року між ТзОВ «Бахмачзернопродукт» та Anker Bjerre А/S (Данія) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, відповідно до пункту 1.1 якого Anker Bjerre A/S (продавець) продає, а ТзОВ «Бахмачзернопродукт» (покупець) купує, зокрема, такий, що був у використанні, трактор Claas Axion 810, серійний номер: A4032DTA4100528, рік випуску - 2014, вага 9100 кг.

Відповідно до інвойсу від 26 квітня 2021 року №313570 Anker Bjerre A/S поставлено трактор Claas Ахіоп 810, серійний номер А4032DTA4100528, рік випуску - 2014 за ціною 72000,00 євро.

З метою митного оформлення товару 06 серпня 2021 року ТОВ «Бахмачзернопродукт» подано до митного оформлення МД №UA205050/2021/049946 на товар №1 «Сільськогосподарське устаткування: Бувший у використанні плуг LEMKENJuwel 8 FlexPack JR 5-100, 5 корпусів, серійний номер №426933. Рік виготовлення - 2016. Сфера призначення: сільське господарство»; товар №2 «Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні: марка - CLAAS- модель - AXION 810-серійний номер: A4032DTA4100528 - номер двигуна - невідомий- потужність двигуна - 168кВт.-тип двигуна - дизель-колісна формула - 4*4- об`єм двигуна 6728 см.куб., рік виготовлення 2014»; товар №3 «Бувші у використанні передні противаги Suer, вироблені з чорного металу та бетону. 2014 рік

виробництва».

Разом із митною декларацією для митного оформлення надано копію сертифіката на товар EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою від 28.05.2025 року, в якій просив відновити преференційний режим до товару «Сільськогосподарський колісний трактор CLAAS AXION 810 серійний номер: НОМЕР_1 », оформленого по ЕМД від 06 серпня 2021 року №UA205050/2021/049946 та повернути надмірно сплачені підприємством до бюджету коштів у розмірі 285087,83 грн, у тому числі мито - 237573,19 грн, ПДВ - 47514,64 грн.

На підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0%, декларант надав митниці сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року.

Волинська митниця листом від 12 червня 2025 року №7.3-2/15- 03/14/7084 відмовила позивачу у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі до товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні, марка Claas, модель - Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, оформленого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, у зв`язку з не підтвердженням преференційного походження товару уповноваженим органом Королівства Данія.

ТзОВ «Бахмачзернопродукт», не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулося за вирішенням спору до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України (далі МК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Частина 1 статті 266 МК України передбачає, що декларант зобов`язаний, зокрема, здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

Згідно статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Стаття 276 МК України визначає платників мита, з-поміж яких, зокрема, особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 277 МК України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Аналіз такого правового регулювання дає підстави для висновку, що платники податків, визначені статтею 272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до частини першої статі 277 МК України) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Відповідно до частини 1 статті 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

За змістом частини п`ятої статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Кабінет Міністрів України затверджує концепцію "походження товарів" і методи адміністративного співробітництва відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, які підлягають застосуванню з дня набрання чинності відповідним рішенням Підкомітету з питань митного співробітництва, утвореного відповідно до статті 83 глави 5 розділу IV зазначеної Угоди, що оприлюднюється відповідно до процедури, встановленої Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини другої статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини шостої статті 36 МК України особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Статтею 41 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

З 1 січня 2016 року застосуванню підлягає Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинена 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року в м. Брюсселі (ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі - Угода про асоціацію), розділом IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Згідно зі статтею 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона, виходячи із положень частини першої статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію, зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною першою статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію. Згідно з положеннями цієї статті сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони, зокрема, повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Аналіз наведених норм міжнародного законодавства та законодавства України дає підстави для висновку, що однією із передумов для використання переваг, передбачених Угодою про асоціацію, є надання документа, що підтверджує походження товару, зокрема, сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Натомість сторонами Угоди було зазначено, що у випадку якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2 (a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів (відповідно до статті 26 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).

Отже серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №813/5141/13-а від 11.06.2019.

Законом України від 08 листопада 2017 року №2187-VІІІ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 01 лютого 2018 року.

21 листопада 2018 року Підкомітетом Україна - ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення №1/2018 про заміну Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Рішення №1/2018, застосовується з 01 січня 2019 року). Відповідно до статті 1 Рішення №1/2018 Протокол 1 Угоди про асоціацію замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього Додатка застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні 1 та у відповідних положеннях Додатка ІІ до Конвенції.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься декларацією походження або декларацією походження EUR-MED), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

Процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED встановлює стаття 16 Доповнення 1, згідно з положеннями якої вказані сертифікати мають бути видані митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або під відповідальність експортера його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку ІІІ а і b. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюють від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Згідно з пунктом 7 статті 16 Доповнення 1 митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Відповідно до пункту 1 статті 21 Доповнення І декларація про походження або декларація про походження EUR-MED, зазначена в статті 15(1)(c), може бути складена: (a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або (b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

За правилами статті 22 Доповнення 1 до Конвенції митні органи Договірної сторони-експортера можуть надавати будь-якому експортерові (далі - «уповноважений експортер»), який часто перевозить товари за положеннями цієї Конвенції, право складати декларації про походження або про декларації походження EUR-MED незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цієї Конвенції. Митні органи можуть надати статус уповноваженого експортера за будь-яких умов, які вважатимуть належними. Митні органи повинні надати затвердженому експортерові номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації про походження EUR-MED. Митні органи повинні здійснювати нагляд за використанням наданого дозволу затвердженим експортером.

Митні органи можуть скасувати цей дозвіл у будь-який час. Дозвіл має бути скасований, якщо уповноважений експортер припинив надання гарантій, зазначених у пункті 1 цієї статті, не виконує умови, визначені в пункті 2, чи у будь-який інший спосіб порушує порядок користування наданим дозволом.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Як установлено пунктом 2 статті 31 Доповнення 1, з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Відповідно до статті 32 Доповнення 1 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED та інвойс, якщо він була поданий, декларацію про походження або декларацію про походження EUR-MED, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути надіслані для обґрунтування запиту про здійснення перевірки. Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні преференції.

Отже, вказані норми не лише визначають порядок видачі документів про походження товарів, але й передбачають повноваження та спеціальний порядок перевірки достовірності та правильності інформації у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, декларації про походження і декларації про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документах. При цьому митний орган країни імпортера не повинен спростовувати походження товарів не з Європейського Союзу і не повинен доводити інше походження товарів, він лише приймає до уваги відомості уповноваженого органу країни експорту. Надходження від іноземних митних органів інформації щодо непідтвердження преференційного походження товарів має безумовним наслідком скасування права на преференційне оподаткування. Відмовити у наданні права на преференції митний орган повинен і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності документа або справжнього походження товарів. Суд вважає, що митному органу у таких випадках не надається повноважень, права діяти на власний розсуд, зокрема, здійснювати аналіз додатково наданих декларантом доказів (документів) для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару після завершення перевірки митним органом країни експорту.

За обставин цієї справи на підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування товару №2 «Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, серійний номер - НОМЕР_1 , що був у використанні, номер двигуна - невідомий, рік виготовлення 2014», імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, декларант позивача надав митному органу сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року.

Відповідач, керуючись приписами статті 45 МК України, з метою перевірки відомостей про країну походження товару листом від 16 вересня 2021 року №7.3-15/3104 скерував до Держмитслужби сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року для його перевірки уповноваженим митним органом країни експорту.

Як видно з матеріалів справи, листом уповноваженого митного органу Королівства Данія від 01 лютого 2022 року №21-1101598 за результатами перевірки сертифіката ЕUR.1 №А 012694 преференційне походження продукту Claas Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, рік випуску - 2014, не підтверджено та в пункті 14 сертифікату зроблено відповідну відмітку компетентного органу щодо результатів контролю: «Продукт класу Axion 810, серійний номер - A4032DTA41005282014, на який також поширюється дія сертифікату EUR.1, не вважається продуктом походження з Європейського Союзу і не має права на преференційний режим».

Позивачем не наведено обґрунтованих та підтверджених належними доказами аргументів про те, що інформація, зазначена у відповідному листі компетентного органу Королівства Данія за результатами перевірки сертифіката ЕUR.1 №А 012694, є недостовірною або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.

З огляду на результати перевірки, які надійшли до Держмитслужби України від митного органу Королівства Данія, у порядку статей 31, 32 Доповнення 1, сертифікат ЕUR.1 №А 012694 не може бути застосований для підтвердження преференційного походження товару «Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, що був у використанні, серійний номер - A4032DTA4100528, імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, а тому підстави для відновлення преференційного режиму вільної торгівлі до вказаного товару відсутні.

Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, то суд вважає, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Такі висновки відповідають висновкам у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20.

Крім того суд бере до уваги, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі 140/6613/23 за позовом ТОВ «Бахмачзернопродукт» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Бахмачзернопродукт» - залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду без змін.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки саме результати перевірки підтверджень походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, а за результатами звернення до уповноваженого митного органу Королівства Данія щодо перевірки статусу походження товарів, на які поширюється дія сертифіката ЕUR.1 №А 012694, виданого данським уповноваженим експортером, встановлено, що продукт Axion 810, серійний номер - A4032DTA41005282014, не вважається продуктом походження з Європейського Союзу, то за встановлених у цій справі обставин відповідач обґрунтовано відмовив у відновленні преференційного режиму до товару №2 «Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, що був у використанні, серійний номер - A4032DTA41005282014, імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, тому у задоволенні позову слід відмовити.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 24, м.Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ - 40759822).

Відповідач: Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ - 43958385).

Суддя В.В. Падій