Рішення № 132444512, 09.12.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2025 року м. Рівне№460/12193/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач №1), ОСОБА_2 (далі позивач №2) до Міністерства оборони України (далі відповідач №1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач №2), у якій позивач просить суд:

1)визнати протиправним і скасувати пункт 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.05.2025 № 273/975, затвердженого заступником Міністра оборони України генерал-лейтенантом ОСОБА_3 21.05.2025, в частині призначення матері та дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, молодшого сержанта ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.02.2024, в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 1 514 000, 00 грн у рівних частках кожній;

2)зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку із смертю чоловіка та сина відповідно - молодшого сержанта ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.02.2024, в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), у сумі 2 271 000 грн у рівних частках кожній;

3)визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України щодо незабезпечення розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 07.03.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

4)зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та Міністерство оборони України повторно розглянути та задовольнити у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з смертю чоловіка та сина відповідно, позивачі звернулись про виплату їм одноразової грошової допомоги. Стверджують, що оскільки смерть ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання та причини, пов`язані із проходженням військової служби, то вони мають право на виплату грошової допомоги у розмірі 15000000 грн, а не у розмірі визначеному відповідачем в оскаржуваному рішенні. Крім того, зауважують, що відповідач протиправно визначив розмір ОГД в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а не 750- кратного. Вважають такі рішення відповідачів протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просили позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.08.2025 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно зі статтею 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частина восьма: «У разі, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно обрали реалізацію права на ОГД саме за постановою КМУ №975 (порядок від 25.12.2013 №975), і отримали відповідне рішення Комісії МОУ від 16.05.2025 року. Таким чином, законна реалізація права відбулася, і повторне звернення за іншим нормативним актом суперечить вимогам законодавства та має ознаки зловживання правом.

Щодо розміру виплати зазначає, що саме висновок ВЛК є єдиним медико-правовим документом, який визначає причинний зв`язок загибелі з проходженням військової служби, має обов`язкову силу при ухваленні рішень про виплату ОГД та напряму впливає на розмір ОГД. У справі, що розглядається, у висновку ВЛК №237 від 22.01.2025 року зазначено: «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби». На підставі цього висновку Комісія МОУ призначила ОГД в розмірі 500 ПМДГ, що прямо відповідає приписам ч.1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII та п.4, 11 Постанови №975.

Щодо виплати ОГД відповідно до положень постанови № 168 від 28.02.2022, зауважує, що відповідних матеріалів до Міністерства не надходило.

Відповідач №2 належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 проходив службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , у період з 16.06.2022 по 11.10.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2024 № 101/4.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.02.2024 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку експерта №733 від 23.02.2024 причиною смерті гр-на ОСОБА_4 , який страждав на хронічну ішемічну хворобу серця, настала від перенесеного раніше інфаркту міокарда, що ускладнилось гострою серцево-судинною недостатністю, перед смертю ОСОБА_4 був тверезим.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від від 03.02.2025 №44 призначено службове розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 сержанта ОСОБА_4 .

За результатами проведення спеціального розслідування смерті складено акт, відповідно до висновків якого (пункт 6.2.), випадок смерті ОСОБА_4 визнано пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 22.01.2025 №237 захворювання ОСОБА_4 «Гостра серцево-судинна недостатність. Велико вогнищевий кардіосклероз. Перенесений у минулому інфаркт міокарда» послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

З наданих суду документів вбачається, що 19.02.2025 від позивачів надійшла заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення їм одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

20.02.2025 дана заяву була направлене у ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого скерування на розгляд комісією Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

07.03.2025 від позивачів надійшла заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення їм одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого солдата, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 в розмірі 15000000 грн. у рівних частках кожній

Листом від 13.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено позивачів, що вони реалізували свою право на виплату грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975. Одночасно зазначено, що права на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 позивачі не мають, оскільки така допомога виплачується членам сім`ї загиблого на полі бою або померлого від поранень військовослужбовця.

Так, відповідно до п.4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 16.05.2025 №273/975 дружині та матері померлого внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби ОСОБА_4 призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975 у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024 року), в сумі - 1514000 у рівних частках кожній.

Вважаючи протиправним призначення їм одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975 у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, а не 750-кратного прожиткового мінімум, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а також вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розгляду заяви про призначення позивачам одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 15 000 000 грн., позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статі 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні регулярно продовжувалася згідно з Указами Президента України, та останній діє на момент розгляду цієї справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон).

Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Звідси слідує, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 22.01.2025 №237 захворювання ОСОБА_4 «Гостра серцево-судинна недостатність. Велико вогнищевий кардіосклероз. Перенесений у минулому інфаркт міокарда» послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Щодо обставин смерті, то в акті службового розслідування, проведення якого призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2025 №44 за фактом смерті ОСОБА_4 , зазначено, що 03 лютого 2024 року сержант ОСОБА_5 знаходився у приміщенні медичного пункту оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з капітаном ОСОБА_6 . Приблизно в проміжку часу між 10 годиною та 10 годиною 10 хвилин до них пристався молодший сержант ОСОБА_4 , який на стан свого здоров`я не скаржився. Приблизно через 1-3 хвилини молодший сержант ОСОБА_7 раптово впав зі стільця на якому сидів, втративши свідомість. Паралельно здійснено виклик екстреної медичної допомоги міста Запоріжжя, які по прибуттю розпочали надавати допомогу та продовжували серцево-легеневу реанімацію. Реанімаційні заходи, які проводились протягом 45-50 хвилин не дали результату та бригадою екстреної медичної допомоги міста Запоріжжя констатували смерть молодшого сержанта ОСОБА_8 .

Згідно пункту 6.2. Акту випадок смерті ОСОБА_4 визнано пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (надалі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Як встановлено судом, 19.02.2025 позивачі звернулися до відповідача №2 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 №975.

За результатом розгляду наданих заяв з доданими до них документами комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до пункту 4 протоколу засідання від 16.05.2025 №273/975 дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 № 975: в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 1514000 у рівних частках кожному.

Натомість, позивачі вважають, що таких розмір обраховано не вірно, адже на їх думку, вони мають право на отримання ОГД у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.

З даного приводу суд зауважує, що ключовим для визначення розміру виплати відповідно до Порядку №975 є визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця.

Як зазначалось вище судом, відповідно до приписів пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, ПОВ`ЯЗАНИХ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ`ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, ПОВ`ЯЗАНИХ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що НАСТАЛА ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОБОВ`ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ АБО СЛУЖБИ У ВІЙСЬКОВОМУ РЕЗЕРВІ.

Суд зазначає, що визначення формулювання причини смерті, а саме пов`язаної вона з виконанням обов`язків військової служби чи пов`язаної із проходженням військової служби, впливає на розмір одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця. Різниця між смертю, пов`язаною з проходженням військової служби та смертю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби, полягає в обставинах настання смерті.

Смерть ПОВ`ЯЗАНА З ПРОХОДЖЕННЯМ військової служби, охоплює ширше коло випадків, включаючи смерть у період служби, внаслідок захворювання, отриманого під час служби.

Смерть, ПОВ`ЯЗАНА З ВИКОНАННЯМ ОБОВ`ЯЗКІВ військової служби, чітко вказує на те, що смерть настала саме під час виконання конкретного завдання або доручення, наприклад під час бойових дій, навчань, патрулювання тощо.

Як встановлено судом в акті спеціального розслідування, витязі з протоколу засідання штатної ВЛК та інших документах зазначено, що смерть ОСОБА_4 пов`язана з проходженням військової служби, тобто кореспондується з положеннями п.2 п.4 Порядку №975, який передбачає розмір ОГД (в контексті положень п.5 Порядку №975) - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Вказані документи є чинними та не скасовувались.

В контексті зазначеного, суд констатує, що вимоги позивачів в цій частині позовних вимог є необґрунтованими та не знайшли свого документального підтвердження в ході розгляду справи, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо решти позовних вимог в частині призначення ОГД відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги), пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Також пунктом 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Отже, Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках:

1) у разі загибелі військовослужбовця;

2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Суд підсумовує, що питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн. на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови №168).

Відтак, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких є свої законодавчо визначені умови для виплати.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, оскільки розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб. Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Водночас, суд звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що 07.03.2025 позивачами подано заяву про виплату ОГД у розмірі 15 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Листом від 13.03.2025 № 1/2/5435 ТЦК та СП повідомило у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 за вхідним № 10780 від 13.03.2025, що вона не має права на виплату ОГД відповідно до постанови № 168, оскільки така допомога виплачується членам сім`ї загиблого на полі бою або померлого від поранень військовослужбовця

Так, Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану було затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39223 (далі - Порядок № 45). Порядок № 45 прийнято відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Порядок №45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку).

Враховуючи, що заява позивача 1 пов`язана з отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, дослідженню підлягає алгоритм опрацювання заяв про призначення та виплати ОГД, передбачений Порядком № 45.

Розділом ІІ регламентований порядок направлення органом військового управління, військовою частиною, установою, військовим навчальним закладом документів до відповідного районного (міського) ТЦКСП у випадку загибелі військовослужбовця, який помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини (що не є релевантним до спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.

Обласний (Київський міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД. У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин. Проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи.

Щодо алгоритму опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, який передбачений VI розділом Порядку № 45 пунктом 4.3 визначено, що обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки)., Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.

Надалі Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів, надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

Далі документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_8 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві

З огляду на вище зазначені норми, саме обласний ТЦКСП уповноважений подавати висновок щодо можливості призначення ОГД до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки), який після опрацювання подаються на розгляд Комісії Міноборони, яка приймає рішення щодо призначення ОГД.

Разом з тим, жодного рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті позивачам одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 прийнято не було, що свідчить про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідачем не були порушені права та законні інтереси позивачів.

Таким чином, у зв`язку з тим, що від відповідача №2 необхідні документи до Міністерства оборони України не надходили, у зв`язку з чим питання призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачем №1 у встановленому законом порядку не вирішувалося, суд зазначає про передчасність вимог до Міноборони, через що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, то належним і ефективним способом захисту порушених прав є визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незабезпечення розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 07.03.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язання повторно розглянути питання щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, ОСОБА_1 , відповідно до поданої 07.03.2025 заяви про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн що та направити необхідні документи відповідно до Порядку №45 для прийняття рішення по суті.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незабезпечення розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 07.03.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути питання щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, відповідно до поданої 07.03.2025 ОСОБА_1 заяви про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн та направити необхідні документи відповідно до вимог Порядку №45 для прийняття рішення по суті.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 )

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 )

Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ 00034022)

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )

Суддя В.В. Щербаков