Рішення № 132444503, 09.12.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2025 року м. Рівне№460/4368/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал"

доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал" (далі по тексту позивач, ТОВ "Рій Комерціал") до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДГІС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 10867362/43033888 від 09.04.2024;

зобов`язати відповідача врахувати подану таблицю даних платника податку на додану вартість, що зареєстрована у контролюючому органі від 05.04.2024 за № 9082014168.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було складено таблицю даних платника податку на додану вартість, яка разом із поясненням та підтверджуючими його зміст документами направлено до податкового органу. Однак, відповідачем прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, підставою чого зазначено виявлення невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів діяльності, товарів/послуг тощо). Також в оскаржуваному рішеннях зазначено про те, що таблиця заповнена невірно. Таке рішення, на думку позивача, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідач обмежився лише загальною оцінкою діяльності позивача, без вказання чітких конкретних причин для неврахування таблиць даних, що суперечить чинному законодавству та висновкам Верховного Суду. Позивач вказує, що до таблиці даних ним було надано пояснення та копії документів, якими підтверджується здійснення господарської діяльності. Позивач вважає, що надав податковому органу документи, яких було достатньо для підтвердження сутності проведених господарських операцій та прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідач навів загальні формальні підстави для неврахування поданої позивачем таблиці, а зміст цього рішення не містить інформації про те, щодо яких конкретно кодів видів економічної діяльності позивача виявлено невідповідність та в чому саме полягає невірне заповнення таблиці, що ставить під сумнів правомірність, обґрунтованість та законність його прийняття. Таким чином, позивач вважає вказані відповідачем підстави для прийняття оскаржуваного рішення необґрунтованими, а рішення протиправним та просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що

згідно з пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку. Як вбачається із таблиці даних, та відповідно до даних ЄРПН, відомості з якої є податковою інформацією, значні витрати платника для поліпшення основних фондів, що надаються в оренду, відображено і в 2020, 2021 роках. В зв`язку із зазначеним коди УКТЗЕД відображені не в повному обсязі в поданій таблиці, зокрема серед зазначених 15 позицій відсутні наступні: труби (7306619900), арматура (7214), сендвіч-панелі (7308905100) та ін., які слугували підставою для формування витрат. Зазначене не спростоване позивачем, а тому Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, яка діє в межах повноважень, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 правомірно прийнято рішення від 09.04.2024 №10867362/43033888 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Зважаючи на вказане, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем подано заперечення на відзив, в якому він підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату суду Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 №780, відповідно до пунктів 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 №529, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 №1, у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., головуючого судді у справі №460/4368/24 та з урахуванням рішення зборів суддів від 25.08.2025 (протокол зборів №5) призначено повторний автоматизований розподіл справи даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №460/4368/24 визначено головуючим суддею Греська О.Р.

Ухвалою від 10.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №460/4368/24 та повторно розпочато розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 09.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розглляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Рій Комерціал зареєстроване як юридична особа 03.06.2019, з 01.01.2020є платником податку на додану вартість; види діяльності за КВЕД: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 31.09 виробництво інших меблів; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 71.11 діяльність у сфері архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 технічні випробування та дослідження; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 74.10 спеціалізована діяльність із дизайну; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

05.04.2024 позивачем подано відповідачу таблицю даних платника податку на додану вартість за реєстраційним №9082014168, до якої долучено письмові пояснення за №05-04/24 від 05.04.2024, а також договірні та первинні документи.

Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 10867362/43033888 від 09.04.2024 не враховано вказану таблицю з підстав: «Інше: Виявлено невідповідність інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо). Таблиця заповнена не вірно.».

Вважаючи вказане рішення відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами п.п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі Порядок №1165) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2 вказаного Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Пунктом 13 Порядку №1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За приписами п.п.14-17 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку, таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Пунктом 19 Порядку передбачено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу наведених правових норм встановлено, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку та детальну інформацію, яка стала підставою для такого неврахування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість з детальним описом і підтвердженням його господарської діяльності.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку за реєстраційним № 9082014168 від 05.04.2024, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.04.2024 прийнято рішення № 10867362/43033888 про її неврахування з підстав: «Інше» - «Виявлено невідповідність інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо). Таблиця заповнена не вірно».

Оцінюючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства суд зазначає, що таке рішення не містять як того вимагає пункт 17 Порядку №1165 детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: типу операцій (придбання/постачання), періоду здійснення господарської операції, коду згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податкового номеру платника податку, задіяного в ризиковій операції, дати включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що із таблиці даних, та відповідно до даних ЄРПН, відомості з якої є податковою інформацією, значні витрати платника для поліпшення основних фондів, що надаються в оренду, відображено і в 2020, 2021 роках. В зв`язку із зазначеним коди УКТЗЕД відображені не в повному обсязі в поданій таблиці, зокрема серед зазначених 15 позицій відсутні наступні: труби (7306619900), арматура (7214), сендвіч-панелі (7308905100) та ін., які слугували підставою для формування витрат, але ні в оскаржуваному рішенні, ні у наданому відповідачем витягу з протоколу №57/17-00-18-00-07 від 09.04.2024 засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не наведено жодної інформації, яка б підтверджувала або розкривала вказане твердження і з якої можна було б встановити про які саме операції або яких саме контрагентів іде мова.

Так саме не розкрито змісту і твердження про невідповідність інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо), адже така інформація є узагальненою, а таблиці даних платника податків містять різні кодів видів економічної діяльності та товарів/послуг.

З оскаржуваного рішення не вдається встановити і в чому саме полягає не вірне заповнення позивачем таблиці, оскільки таке твердження не деталізоване.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази суд зазначає, що позивачем подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість з детальним описом і підтвердженням господарської діяльності, яких було достатньо для прийняття рішень про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість. У випадку наявності зауважень до таких документів відповідач мав обґрунтувати, чому саме він вважає їх недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, але цього ні у оскаржуваному рішенні, ні у витягу з протоколу №57/17-00-18-00-07 від 09.04.2024 засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не вказано.

Стосовно ж наведених у відзиві на позовну заяву доводів відповідача в частині аналізу кодів УКТЗЕД, наведених позивачем у таблиці даних платника податку, то суд звертає увагу, що жоден з наданих сторонами доказів не свідчить про те, що саме ці доводи були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд також зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу разом з поясненнями не може бути підставою для відмови у врахуванні таблиці даних платника податку без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, більше того, суд зауважує, що положення розділу «Таблиця даних платника податку» Порядку №1165 взагалі не містить вимоги щодо надання платником податку разом з поясненнями копій документів, а тому доводи відповідача щодо ненадання позивачем документів на придбання товарів з певними кодами УКТЗЕД не ґрунтуються на нормах Порядку №1165.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Тому, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні були бути чітко зазначені у рішенні, що в спірному випадку зроблено не було.

На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

При вирішені цього спору суд керується частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не надано обґрунтувань щодо твердження про невідповідність інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо), а також не вірності заповнення таблиці. Відповідачем не надано жодних доказів невідповідності відомостей таблиць даних інформаційним ресурсам контролюю чого органу, які досліджувалися комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, та які слугували підставою для прийняття спірних рішень.

Водночас, надіслані позивачем контролюючому органу пояснення та документи, на переконання суду, достатньою мірою підтверджують здійснення позивачем відповідної діяльності за зареєстрованими у встановленому порядку КВЕД.

Отже, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 10867362/43033888 від 09.04.2024 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість від 05.04.2024 за № 9082014168, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6).

Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відтак, врахування таблиці даних платника податку є законодавчо встановленим обов`язком для контролюючого органу у разі надходження до нього рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Зважаючи на наведену законодавчу норму та беручи до уваги протиправність оскаржуваного рішення № 10867362/43033888 від 09.04.2024, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області, врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість від 05.04.2024 за № 9082014168. Саме такий спосіб захисту порушеного права відповідає завданням адміністративного судочинства та гарантує, що спір буде вирішений по суті остаточно.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 та від 31.05.2023 у справі №280/1255/20.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволення.

Відповідно до частини першої 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що між ТОВ "Рій Комерціал" та адвокатом Демченком Віталієм Олександровичем (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії РН №2068) укладено Договір про падання правової допомоги № 01/24 від 29.01.2024.

Відповідно до укладеної з Адвокатом Додаткової угоди №ї 4 від 22.04.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01/24 від 29.01.2024 загальна вартість наданих послуг складає 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

З метою підтвердження конкретного розміру судових витрат, понесених позивачем, надано такі документи: копію Договору про надання правової допомоги № 01/24 від 29.01.2024; копію Додаткової угоди № 4 від 22.04.2024 до Договору про надання правової допомоги №01/24 від 29.01.2024; копію платіжної інструкції № 746 від 22.04.2024 про оплату послуг з надання правової допомоги; копію Акта приймання-передачі наданих послуг від 23.04.2024 за Договором про надання правової допомоги № 01 /24 від 29.01.2024.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Таким чином, додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

В той же час, відповідач подав до суду заперечення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що вказує на її малозначність; виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, суд вважає розмір вартості наданих послуг є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Також слід зазначити, що такий вид наданих послуг як формування правової позиції та стратегії захисту прав Клієнта, визначення переліку доказів та документів, необхідних для формування та обґрунтування правової позиції Клієнта, вжиття заходи по збиранню доказів та документів для захисту прав Клієнта, відправлення адвокатських запитів та заяв про надання документів, вивчення Адвокатом положень матеріального та процесуальною права, в частині необхідній для підготовки та подання до суду позовної заяви для повного та належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду справи в суді першої інстанції, вивчення Адвокатом судової практики щодо вирішення аналогічних спорів включаються у підготовлення позовної заяви.

Суд зазначає, що попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 справа №824/20/23).

З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, обсяг адвокатських послуг, беручи до уваги категорію та складність справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для зменшення суми витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу до 2500,00 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал" до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 10867362/43033888 від 09.04.2024 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал" від 05.04.2024 за № 9082014168.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рій Комерціал" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю"Рій Комерціал" (вул. Київська, 10,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33027. ЄДРПОУ/РНОКПП 43033888)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 09.12.2025.

Суддя Олег ГРЕСЬКО