Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2010 № К3/157-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Лимар М.М. дов. б/н від 21.06.2010 року
від відповідача: 1) ОСОБА_2 ов. №3386 від 28.09.2010 року
2) не зявився
від третьої особи : 1) Удод О.П. дов. № 01-509 від 28.09.2010 року
2) Башаров В.Є. дов. № б/н від 24.12.2010 року
3) не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.11.2010
у справі № К3/157-10 ( .....)
за позовом Київська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України
до ОСОБА_1
ТОВ "Спортивно-мисливський клуб "Динамо"
третя особа відповідача Фізкультурно-спортивне товариство "Динамо" України
Приватне підприємство "Бенефіс-2000"
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна
про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним та застосування реституції шляхом повернення юридичних осіб у попереднє становище
СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” до ОСОБА_1 (далі відповідач №1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-мисливський клуб "Динамо" (далі відповідач №2), треті особи: Фізкультурно-спортивне товариство "Динамо" України, Приватне підприємство "Бенефіс-2000" про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним та застосування реституції шляхом повернення юридичних осіб у попереднє становище.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу корпоративних прав від 09.10.08р. був укладений без проведення конкурсу і узгодження із Центральною радою фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України, а саме: розділу 3 Програми розвитку Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України на 2008-2011 роки, затвердженої 26.06.08р. на всеукраїнською конференції фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та постановою президії Київської обласної організації "Динамо" України від 11.09.08р. №2.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.10р. було залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2010 р. у справі №К3/157-10 позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі ТОВ) від 09.10.08р., який укладений між Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за №229.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути в натурі Київській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України частку у статутному капіталі ТОВ "Спортивно-мисливський клуб "Динамо" у розмірі 20%, продаж якої оформлено договором купівлі-продажу корпоративних прав від 09.10.08р., який укладений між Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України (01033, м. Київ, вул. Гайдара, будинок 8, код ЄДРПОУ 02942321) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за №229.
Зобов'язано Київську обласну організацію фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України повернути в натурі ОСОБА_1 216826,00 грн. - вартість частки позивача в статутному капіталі ТОВ "Спортивно-мисливський клуб "Динамо" у розмірі 20%, продаж якої оформлено договором купівлі-продажу корпоративних прав від 09.10.08р., який укладений між Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за №229.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України 1084 (одну тисячу вісімдесят чотири гривні) 13 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-мисливський клуб "Динамо" на користь Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України 1084 (одну тисячу вісімдесят чотири гривні) 13 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що оскаржуваний договір купівлі-продажу корпоративних прав від 09.10.08р. за умови відсутності проведення конкурсу та узгодження із Центральною радою фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України, укладений від імені позивача Губою А.П., є таким, що укладений особою яка немала відповідного обсягу цивільної дієздатності, за умови відсутності проведення конкурсу щодо продажу корпоративних прав Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та узгодження з ЦР ФСТ "Динамо" України дій по реалізації статутної частки Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України, що складає 20% у ТОВ СМК "Динамо".
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2010 р. у справі №К3/157-10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що ані Законом України «Про господарські товариства», ані ЦКУ та ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи, не передбачено можливості відчуження частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства в такий спосіб, як на конкурсних засадах та ще й з узгодженням умов продажу частки з третьою особою, яка не є учасником відповідача 2. Вказані вимоги позивача є такими, що порушують права інших учасників відповідача 2 передбачені статтею 53 Закону України «Про господарські товариства».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2010 року апеляційну скаргу відповідача 1 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.12.2010 року.
Представники відповідача 1 та третьої особи 1, третьої особи 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2010 року у справі №К3/157-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача 1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2010 року у справі №К3/157-10.
Представник відповідача 2 та третя особа 3 в судове засідання 27.12.2010 року не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач 2 та третя особа 3 не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 27.12.2010року за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи 3.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи 1, третьої особи 2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою президії Ради Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 06.03.07р. № 3 було вирішено вступити до ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» на правах засновників, Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України надано в користування ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» майновий комплекс Ірпінської спортивної бази «Потоки», що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Забуччя, вул. Радянська, 1А та складається з наступного нерухомого майна: виробничий корпус літ. «А» площею 573,1 кв.м., будинок мисливця літ. «Б» площею 50,8 кв.м., рибний цех літ. «В» площею 75,8 кв.м., сторожка літ. «Г» площею 20,0 кв.м., будинок «Ведмедя» літ. «С» площею 7,9 кв.м., балансовою вартістю 216826,00 грн., що складає 20% з однієї сторони та 867424,00 грн., що становить 80% статутного фонду, з іншої сторони.
Пунктом 4 Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» від 28.03.07р., яке оформлене протоколом №3 було вирішено розподілити частки учасників в статутному фонді товариства: ОСОБА_1 19% статутного капіталу товариства; приватне підприємство «БЕНЕФІС-2000» 61% статутного капіталу товариства; Київська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України 20% статутного капіталу товариства.
Відповідно до пункту 6.4. статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України,, право розпорядження коштами та майном організації належить президії, яка відповідає за своєчасне їх надходження до споживача і правильне використання.
Постановою президії ради Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 11.09.08р. №2 «Про виконання постанови №2 позачергової конференції Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 26.06.08р. «Про затвердження програми розвитку Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України на 2008-2011 роки та модернізації його матеріально технічної бази» розділу № 3 пункту 2 постановлено: 1) провести конкурс, узгодити з ЦР ФСТ «Динамо» України та реалізувати статутну частку Київської обласної організації ФСТ «Динамо» України що складає 20% у ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо»; 2) доручено доопрацювати та підписати від імені Київської обласної організації ФСТ «Динамо» України договір купівлі-продажу статутної частки заступнику Голови Ради Київської обласної організації ФСТ «Динамо» України Губі Анатолію Петровичу.
09.10.2008 року було проведено загальні збори Учасників ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» на яких були присутні учасники товариства: ОСОБА_1, ПП “Бенефіс-2000” в особі директора Пікуло Г.О. та Київська обласної організація фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України в особі в.о. першого заступника голови ради Губи А.П.
В порядок денний було внесено наступні питання:
1.Про розгляд питання щодо можливості відчуження шляхом продажу Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України частки в розмірі 20 (двадцять) відсотків статутного капіталу ТОВ „СПОРТИВНО-МИСЛИВСЬКИЙ КЛУБ ..ДИНАМО" на користь інших Учасників Товариства. Розгляд питання щодо виключення Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України зі складу Учасників Товариства.
2.Про перерозподіл часток Учасників Товариства в зв'язку з вибуттям Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України з складу Учасників Товариства та збільшенням розміру статутного капіталу Товариства.
3.Про затвердження нової редакції Статуту Товариства. Про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства.
По першому питанню порядку денного виступив Губа Анатолій Петрович, який повідомив про намір Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України щодо відчуження шляхом продажу частки в розмірі 20 (двадцять) відсотків статутного капіталу ТОВ „СПОРТИВНО-МИСЛИВСЬКИЙ КЛУБ „ДИНАМО" на користь інших Учасників Товариства за 216 826 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень, оскільки у відповідності до законодавства України вони мають переважне право на придбання цієї частки.
Пікуло Григорій Олександрович, директор ПП „БЕНЕФІС-2000", повідомив, що ПП„БЕНЕФІС-2000" відмовляється від придбання належної Київській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України частки в статутному капіталі ТОВ „СПОРТИВНО-МИОЛИВСЬКИЙ КЛУБ „ДИНАМО" та не заперечує проти придбання вказаної частки ОСОБА_1 в повному обсязі.
ОСОБА_1 висловив свою згоду на придбання належної Київській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України частки в розмірі 20 (двадцять) відсотків статутного капіталу ТОВ „СПОРТИВНО-МИСЛИВСЬКИЙ КЛУБ „ДИНАМО" на умовах, викладених повноважним представником Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України Губою Анатолієм Петровичем.
По першому питанню порядку денному було ухвалено:
1.надати згоду Київській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України на продаж належної їй частки в розмірі 20 (двадцять) відсотків статутного капіталу ТОВ „СПОРТИВНО-МИСЛИВСЬКИЙ КЛУБ „ДИНАМО" ОСОБА_1 на умовах, визначених в окремому договорі, що буде укладений між ними.
2.виключити Київську обласну організацію фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України зі складу Учасників Товариства в зв'язку з продажем належної їй частки в розмірі 20 (двадцять) відсотків статутного капіталу Товариства іншому Учаснику ТОВ „СПОРТИВНО-МИСЛИВСЬКИЙ КЛУБ „ДИНАМО" ОСОБА_1.
09.10.2008 р. між Київською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в особі Губи А.П., що діяв на підставі Статуту, та ОСОБА_1 було підписано договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме частки в розмірі 20% статутного капіталу ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо». Продаж було вчинено за 216 826 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень, які ОСОБА_1 сплатив на користь Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в строк, передбачений договором. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 229.
Позивач вважає, що зазначений договір був укладений всупереч вимогам чинного законодавства України без проведення конкурсу щодо продажу корпоративних прав і узгодження із Центральною радою фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», а саме постанові президії ради Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 11.09.08 р. № 2 «Про виконання постанови № 2 позачергової конференції Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 26.06.08 р. «Про затвердження програми розвитку Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України на 2008-2011 роки та модернізації його матеріально технічної бази».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства» ( в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) встановлено порядок переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Пунктом 1.3 статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, який діяв на момент вчинення правочину, визначено, що Київська обласна організація “Динамо” має статус юридичної особи, свої банківські рахунки, може бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суду, володіє і користується відокремленою частиною власності ФСТ “Динамо” України, розміщеного на території області, має печатку, фірмові бланки, штампи з своїм найменуванням встановленого зразка. Організація, її структурні підрозділи користуються усіма правами, передбаченими Законом “Про обєднання громадян”
Президія Обласної Ради здійснює всі права власника майна Організації, може включати майно в економічний обіг шляхом здійснення розпорядчих дій. (п.5.10 статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України).
Згідно п. 5.12 статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (який діяв на момент вчинення правочину )Голова обласної ради Організації, або його заступник:
-здійснює керівництво Організації та очолює Президію Обласної ради, розподіляє повноваження, обовязки і відповідальність між своїми заступниками;
-представляє інтереси Організації в органах держаної влади та управління, Центральній раді, громадських організаціях і неурядових організаціях країни, міжнародних і неурядових організаціях за кордоном, укладає і розриває від іменні Організації договори та інші юридичні акти;
-видає вказівки, доручення, накази, розпорядження, інструкції, інші нормативні акти з питань діяльності структурних підрозділів Організації;
-визначає в межах затвердженої структури, чисельність штатного апарату управління Обласної ради;
-має право підпису фінансових документів, як перша особа.
Відповідно до п. 6. 4 статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, який діяв на момент вчинення правочину, право розпорядження коштами та майном Організації належить Президії, яка відповідає за своєчасне ї надходження до споживача і правильне використання.
Розділом 3 Програми “Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України на 2008-2011 роки передбачено реструктуризація, модернізація та розвиток матеріально-технічної бази ФСТ “Динамо” України Усі заходи необхідні для виконання розділу №3 здійснюються на конкурсній основі та погоджується з президією ЦР ФСТ “Динамо” України”.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регламентують порядок переходу частки учасника у статутному капіталі товариства до іншої особи, судова колегія дійшла висновку, що встановлений в Програмі порядок, а саме проведення конкурсу та погодження з президією ЦР ФСТ “Динамо” України, не передбачено на момент укладення спірного договору чинним законодавством України.
Крім того, як пояснив суду представник 3-ої особи - Фізкультурно спортивного товариства “Динамо” саме порядок та процедуру проведення зазначеного Програмою конкурсу взагалі не встановлено.
За своєю суттю конкурсом (тендером), як процедури, що передує укладенню господарських договорів, є форма розміщення певного замовлення, що передбачає вибір переможця шляхом оцінки його оферти.
Таким чином, зважаючи, що пропозиція Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України придбати частку в ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» була адресована двом його учасникам, є підстави стверджувати, що вимоги постанови президії ради Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 11.09.08 р. № 2 «Про виконання постанови № 2 позачергової конференції Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України від 26.06.08 р. «Про затвердження програми розвитку Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України на 2008-2011 роки та модернізації його матеріально технічної бази» в частині проведення конкурсу були дотримані.
Враховуючи встановлені законодавством України обмеження щодо продажу частки учасника в ТОВ (переважне право інших учасників на придбання), Київська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України не мала юридичних підстав її відчужити іншим особам та, відповідно, погоджувати умови з ЦР ФСТ «Динамо» України, якщо існуючі учасники ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо» висловили своє бажання придбати таку частку.
З викладеного вбачається, що при набутті ОСОБА_1 частки Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в ТОВ «Спортивно-мисливський клуб «Динамо було дотримано всіх вимог, передбачених законодавством України.
Крім того, як вже зазначалось вище, згідно п. 5.12 статуту Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (який діяв на момент вчинення правочину )Голова обласної ради Організації, або його заступник має право укладати і розривати від іменні Організації договори та інші юридичні акти.
Тому, договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) від 09.10.2008 року укладено в межах повноважень наданих статутом позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом ( п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, надалі Постанова ВСУ).
Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вияв волевиявлення. Наявність угоди свідчить про те, що обидва учасника бажали укласти угоду і що їхній зовнішній вияв волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення характерна для угоди, оскільки не відповідність внутрішній волі і волевиявлення означає, що справжньої волі, справжнього бажання укласти угоду немає.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач зазначав, що договір укладений всупереч вимогам законодавства, проте не довів, які саме норми законодавства були порушені при укладанні Договору.
Частиною 1 та 2 статті 241 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника ( лист, телеграма, телетайпограма тощо ) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди ( прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін. ). ( п. 9.2 Розяснення № 02-5/111 від 12.03.1999 р. Вищого арбітражного суду “ Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними ” ).
Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) від 09.10.2008 року покупець на виконання умов цього договору зобов'язується протягом семи календарних днів з дати його підписання повністю сплатити вартість частки безготівкового платежу на рахунок Продавця (позивача) суму грошових коштів, розмір якої визначений в п.3.1. цього договору - 216 826 гривень, без ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2008 року ОСОБА_1 сплатив на користь Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України 216 826 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень, що підтверджується заявою на переказ готівки №21-1718738 та не заперечується позивачем.
Як зазначили сторони в судовому засіданні, грошові кошти, які були отримані позивачем за договором купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) від 09.10.2008 року станом на день розгляду справи не повернуті позивачем.
Саме це свідчить про схвалення позивачем спірного договору (угоди).
Таким чином, судом першої інстанції не було надано правової оцінки діям позивача з огляду на ст. 241 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним та застосування реституції шляхом повернення юридичних осіб у попереднє становище є не обґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 24.11.2010 року у справі №К3/157-10- скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
У звязку з задоволенням апеляційної скарги відповідача 1 з позивача на користь відповідача 1 підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1084,13грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2010 року у справі №К3/157-10 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Стягнути з Київської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України (01033, м. Київ, вул. Гайдара, будинок 8, код ЄДРПОУ 02942321) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1084 (одну тисячу вісімдесят чотири гривні), 13 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
5. Матеріали справи №К3/157-10 повернути до Господарського суду Київської області.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 13240333, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к3/157-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: