Рішення № 13240090, 13.12.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2010 р. Справа № 7/110.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі”

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 7648,16 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Провімі” звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 7648,16 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 31 серпня 2009 року між сторонами було укладено дилерський договір № 01-31/08/09, згідно умов якого відповідач зобовязувався приймати участь у мережі збуту продукції для годівлі тварин виробництва “Провімі”, для її реалізації на своєму ринку від свого імені в асортименті та кількості згідно замовлень дилера. Далі позивач зазначає, що станом на 01 січня 2010 року заборгованість відповідача за поставлений товар складала суму у розмірі 1199,26 грн., а також на виконання умов вказаного договору згідно видаткових накладних № ПР07-0006 від 12 січня 2010 року, № ПР07-0017 від 20 січня 2010 року, № ПР07-0032 від 04 лютого 2010 року, № ПР07-0069 від 03 березня 2010 року, № ПР07-0081 від 10 березня 2010 року, № ПР07-0102 від 22 березня 2010 року, № ПР07-0105 від 24 березня 2010 року, № ПР07-0118 від 31 березня 2010 року, № ПР07-0198 від 01 червня 2010 року відповідачу було відвантажено товар на загальну суму 72 387,87 грн. Також позивач вказує, що 07 вересня 2010 року звертався до відповідача з листом-вимогою про стягнення боргу у сумі 7648,16 грн., однак відповідач відповіді на отриману ним претензію не надав та оплату за отриманий товар у повній мірі не провів, в результаті чого станом на 22 листопада 2010 року у нього існує заборгованість у сумі 7648,16 грн., а також йому нараховані пеня у сумі 773,27 грн., штраф у сумі 76,48 грн., три проценти річних у сумі 134,26 грн., індекс інфляції у сумі 351,82 грн., які позивач просить стягнути на його користь.

13 грудня 2010 року у судовому засіданні відповідач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення з нього основного боргу у сумі 7648,16 грн., пені у сумі 773,27 грн., штрафу у сумі 76,48 грн., трьох процентів річних у сумі 134,26 грн., індексу інфляції у сумі 351,82 грн. визнає в повному обсязі.

Заява відповідача про визнання позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому, суд приймає дану заяву.

Позивач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не зявлення у судове засідання представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

31 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Провімі” та Приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено дилерський договір № 01-31/08/09, відповідно до умов якого відповідач зобовязувався приймати участь у мережі збуту продукції для годівлі тварин виробництва “Провімі”, згідно зі специфікацією, для їх реалізації на своєму ринку від свого імені, в асортименті та кількості згідно замовлень.

Станом на 01 січня 2010 року заборгованість відповідача за поставлений товар складала суму у розмірі 1199,26 грн. Також на виконання умов вищезазначеного договору, згідно видаткових накладних № ПР07-0006 від 12 січня 2010 року, № ПР07-0017 від 20 січня 2010 року, № ПР07-0032 від 04 лютого 2010 року, № ПР07-0069 від 03 березня 2010 року, № ПР07-0081 від 10 березня 2010 року, № ПР07-0102 від 22 березня 2010 року, № ПР07-0105 від 24 березня 2010 року, № ПР07-0118 від 31 березня 2010 року, № ПР07-0198 від 01 червня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Провімі” відвантажило Приватному підприємцю ОСОБА_2 товар на загальну суму 72 387,87 грн.

Як вбачається з наданих позивачем банківських виписок, відповідач сплатив за отриманий товар суму у розмірі 65938,97 грн., тобто не в повному розмірі.

Відповідач оплату за отриманий товар належним чином та в повному розмірі не провів, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 7648,16 грн., а також йому нараховані пеня у сумі 773,27 грн., штраф у сумі 76,48 грн., три проценти річних у сумі 134,26 грн. та індекс інфляції у сумі 351,82 грн.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних звичайних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 6.1. дилерського договору № 31/08/09 від 31 серпня 2009 року оплата за товар здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок компанії за один день до поставки товару, замовленого згідно пункту 1.3 даного договору, або в день отримання товару за умови представлення дилером банківських виписок документів, які підтверджують здійснення платежу.

Отже, відповідач зобовязання щодо сплати поставленого товару належним чином та в повній мірі не проводив, а тому повинен сплатити на користь позивача заборгованість в сумі 7648,16 грн.

Частиною 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що:

· штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання;

· пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 8.2. дилерського договору № 31/08/09 від 31 серпня 2009 року у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань дилером, він сплачує штраф у розмірі 1 відсотка від суми прострочення платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобовязання по оплаті за поставлений йому товар, а тому має сплатити пеню у сумі 773,27 грн. та штраф у сумі 76,48 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобовязання має сплатити три проценти річних у сумі 134,26 грн. та індекс інфляції у сумі 351,82 грн.

Судові витрати зі сплати державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 Чернівецька область, Кіцманський район, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” Львівська область, Яворівський район, с. Жорницька, код 32730400 заборгованість у сумі 7648,16 грн., пеню у сумі 773,27 грн., штраф у сумі 76,48 грн., три проценти річних у сумі 134,26 грн., індекс інфляції у сумі 351,82 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13 грудня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 грудня 2010 року.

Суддя О.С. Тинок.