Рішення № 1323991, 15.01.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.2008 Справа № 17/247

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні справу за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –не з’явився

розглянув справу за позовом головного управління міського господарства Ужгородської міської ради м. Ужгород до кооперативу „Ізоліровщик”, м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 960 грн.,

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, вважаючи, що відповідачем завищено на 960 грн. вартість робіт здійснених ним відповідно до договору підряду на капітальний ремонт опалення житлового будинку та посилаючись, при цьому, на матеріали перевірки контрольно-ревізійним управлінням фінансово-господарської діяльності позивача за період з 2004р. по вересень 2006р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак вдруге не забезпечили участі уповноважених представників в судовому засіданні, не повідомивши причини їх неявки.

За наведених обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Правовідносини сторін виникли на підставі укладеного ними 06.03.2006р. договору № 14/06-4/1-150101 на капітальний ремонт опалення (далі - договір), за умовами якого (п.п.1.1-3.1, 5.1-6.5) замовник –позивач у справі - доручив, а виконавець –відповідач у справі - зобов’язався на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту опалення у квартирі № 2 будинку № 24 по вул. Ракоці в м. Ужгороді. Вартість робіт встановлена договором у сумі 20546,4 грн., включаючи ПДВ; здача та приймання підрядних робіт здійснюються сторонами на підставі акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3; оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісяця безготівково на підставі згаданих актів та довідок.

Матеріалами справи, зокрема, договором, актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2 за березень 2006р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за березень 2006р., платіжними дорученнями №№ 170, 203, 231, 309, 339, встановлено, що сторонами повністю виконано обумовлені договором зобов’язання - відповідач у березні 2006р. виконав підрядні роботи на суму 20546,40 грн., позивач прийняв виконані роботи та повністю оплатив їх вартість на протязі березня-липня 2006р.

Таким чином, правовідносини сторін, оскільки вони виникли та ґрунтуються на договорі підряду, є цивільно-правовими відносинами у сфері господарювання, особливості регулювання яких передбачаються приписами Цивільного та Господарського кодексів України. За загальними приписами цивільного та господарського законодавства такі відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників та ґрунтуються на засадах свободи договору та свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

З огляду на наведене та за змістом Закону України „Про підприємництво” відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності при укладенні договорів, в тому числі і договору підряду з позивачем у даній справі, не пов’язаний будь-якими обмеженнями вартості робіт і послуг, що ним надаються за такими договорами. Контроль за дотриманням обмежень вартості робіт при виконанні ремонтно-будівельних робіт на об’єктах із залученням бюджетних коштів покладається на розпорядників цих коштів. Разом з тим, позивач, уклавши договір підряду з відповідачем, тим самим погодився з запропонованими умовами здійснення ремонтно-будівельних робіт (в тому числі, з їх вартістю), тому, за умови виконання відповідачем робіт, зобов’язаний їх оплатити у сумі обумовленій договором. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача позовної суми як суми завищення вартості робіт є безпідставними та не ґрунтуються на законі, тому в їх задоволенні належить відмовити. При цьому, матеріали перевірки фінансово-господарської діяльності позивача органами контрольно-ревізійної служби, на які як на єдину підставу вимог посилається позивач, не можу вважатися належним доказом у справі для задоволення позовних вимог судом.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем за розгляд судом даної справи належить покласти на позивача; оскільки державне мито при поданні позову сплачене не в повному обсязі, належить стягнути з позивача в дохід Державного бюджету суму 6 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 9, 837, 843, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3, 6, 173, 175 Господарського кодексу України, Законом України „Про підприємництво”, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з головного управління міського господарства Ужгородської міської ради (м. Ужгород, вул. Уральська,4 код 03344504) в доход державного бюджету України суму 6,00 грн. (шість грн.) державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.