Рішення № 13239587, 22.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10                                                                                           Справа№ 14/177(10)

За позовом: Приватного підприємства “Енергосиситема”, смт. Нова Ушиця, Хмельницька область

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область

про стягнення 110878,35 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Марочканич І.О.

Представники:

від позивача: Кострук С.В.–представник (довіреність від 28.07.09р.)

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством «Енергосистема»,смт.Нова Ушиця Новоушицького району Хмельницької області, до відповідача : Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області, про стягнення 110878,35 грн. заборгованості.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.10.10 р, розгляд справи призначено на 08.12.10 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в ухвалі від 28.10.10 р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив; подав до суду клопотання від 06.12.2010 р , у якому повідомив причини, які перешкоджають забезпечити в судове засідання явку повноважного представника, просить визнати їх поважними та відкласти розгляд справи на більш тривалий термін, для чого строки вирішення спору продовжити. Відзив на позовну заяву, витребовувані документи відповідач не надав.

Позивач забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, вимоги ухвали від 28.10.2010 року не виконав в повному обсязі. Представник позивача подав клопотання, у якому зокрема, просить врахувати складність справи, пов»язану із з»ясуванням обставин справи щодо розрахунків за поставлену продукцію, детального вивчення доказової бази та поданням додаткових розрахунків та доказів , просить продовжити розгляд справи на строк, передбачений ч.3 ст.69 ГПК України.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи та продовжити строки вирішення спору терміном на п»ятнадцять календарних днів.

В судовому засіданні 08.12.10р. розгляд справи відкладався на 22.12.10р. та зобов»язувалось сторін виконати вимоги ухвали суду від 28.10.10р. про порушення провадження у справі в повному обсязі.

В канцелярію господарського суду Львівської області 17.12.10р. за вх. № 24742 від позивача надійшло клопотання згідно якого просить долучити до матеріалів справи: детальний розрахунок поставленої ЗАТ «Галичина»продукції та проведених розрахунків проведених ЗАТ «Галичина»; розрахунок заборгованості ЗАТ «Галичина»за отриману продукцію згідно податкових накладних; копії податкових накладних : № 207 та № 210 від 31.10.09р., № 234 від 23.11.09р., № 235 від 28.11.09р.. № 240 від 31.12.09р., № 3 від 31.01.10р., № 5 від 28.02.10р., № 10 від 29.03.10р.; поштове повідомлення про вручення претензії ЗАТ «Галичина»; інформація стосовно договору № 143 від 20.10.09р. та підтвердження надсилання вказаних документів відповідачу.

Представник позивача в судове засідання 22.12.10р. з»явився, вимоги ухвали суду від 28.10.10р. про порушення провадження у справі виконав повністю, позовні вимоги підтримує та просить задоволити позов.

Відповідач в судове засідання не з”явився, відзив та витребуванні документи до суду від відповідача не поступали, з клопотаннями та заявами позивач до суду не звертався.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача,оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

20 жовтня 2009 року Закрите акціонерне товариство “Галичина” (відповідач у справі), назване в подальшому «покупець», в особі генерального директора Петрини Володимира Богдановича, діючого на підставі статуту, з одного боку та Приватне підприємство «Енергосистема»(позивач у справі), названий в подальшому «продавець», в особі директора Мазур О.І., діючого на підставі статуту , з другого боку, далі по договору «сторони», уклали договір про продаж молока обробленого та первинної обробки охолодження.

Відповідно п.1.1. даного договору продавець (позивач у справі) зобов»язується продавати покупцю (відповідачу у справі) продукт: молоко оброблене. Первинна обробка охолодження.

Відповідно до п.2.1. продавати покупцю молоко оброблене, в перерахунку на молоко базисному вмісті жиру 3,4 за договірними цінами, обумовленим протоколом погодження цін.

Покупець зобов»язується своєчасно приймати молоко оброблене від продавця у відповідності із даним договором. Визначити кількість, якість та показники молока з вимогами стандартів та технічних умов (п.3.1.).

Пунктом 5.1. договору сторонами погоджено, що попередню оплату за молоко оброблене проводити на р/р «продавця»за кожну партію поставки. Форма оплати безготівковий рахунок. (п.5.2.).

Сторонами узгоджено, що після закінчення календарного місяця, на підставі приймальних документів проводити остаточну звірку по бухгалтерії, яка підтверджується актом звірки. (п.5.3.).

Договір складений у двох примірниках. Один з яких знаходиться у «Продавця», а другий у покупця і набуває юридичної чинності з дня його підписання .(п.6.3.).

Специфікою продажу молока обробленого по вказаному договору є продаж молока щоденними партіями, як пояснив позивач. Позивачем за період з моменту підписання договору і станом на 01.04.10р. було поставлено відповідачу молокопродукції на суму 4194887,71 грн. , а оплату отриманого молока, відповідач здійснив на суму 3916 750,00 грн. Різниця між сумою проданого молока та сплачених відповідачем коштів становить 278137,70 грн. Зазначена сума боргу підтверджена відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків від 22.04.2010 року.

Позивач у позовній заяві та судових засіданнях стверджує, що вказані кошти відповідач в силу вимог пункту 5.1. договору зобов»язаний був сплатити попередньо, однак в силу фінансового стану висловив прохання продавати йому молоко без попередньої оплати, сплату коштів після поставки гарантував.

Факт отримання відповідачем молока обробленого підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними (копії додано позивачем до справи) із відмітками про отримання продукції, встановленням відсотку жирності та перерахунку ваги молока з натуральної жирності у вагу базисної жирності. Податкові накладні до видаткових накладних по яких поставлено товар ( копії яких подані позивачем до справи) підтверджують, що підставою поставки товару по перелічених вище видаткових накладних був договір . Відповідно до положень чинного законодавства податкові накладні одночасно є і розрахунковими документами.

Як вбачається із матеріалів справи, відображено в детальних розрахунках позивача, за період з моменту підписання договору по 31.03.2010 року було поставлено відповідачу продукції на загальну суму 4194887,71 грн. (сума коштів за накладними). Відповідач за отриману продукцію сплатив позивачу 3916750 грн. Підтвердження суми отриманих позивачем коштів свідчать виписки з рахунку позивача про отриманні ним кошти. Актом взаємозвірки станом на 01.04.2010 року сторони підтвердили залишок боргу в сумі 278137,70 грн. 22.04.2010 року( про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача) останнім отримано від відповідача ще 100000,00 грн. Відтак, залишок боргу склав 178137,70 грн. 30.06.2010 року сторони провели розрахунок за продукцію на суму 67259,35 грн ( підтвердження : видаткова накладна №зг-0000539/тг від 30.06.2010 р). Отже, із врахуванням наведеного, залишок боргу, станом на час подання позову до суду, склав 110878,35 грн.

Таким чином, відповідачем залишилась неоплаченою продукція на суму 110 878,35 грн. (278137,70 грн. –100,000 грн. - 67259,35 грн.). У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення 110 878,35 грн. основного боргу. Сума основного боргу залишилась незмінною і на момент вирішення спору по суті. Доказів зворотнього суду не надано.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.

Накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на суму 4194887,70 грн. на умовах договору від 20.10.09 р Позивач , як підтверджується виписками з банківського рахунку , за отриману в період з 20.10.2009 р по 31.03.2010 року продукцію перерахував позивачу 3916750,00 грн. Кошти зараховані позивачем в рахунок часткового погашення існуючої заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.04.10 року сторони провели взаємозвірку розрахунків, яку оформили Актом. Відповідно до зазначеного в Акті сальдо, станом на 30.04.10 р, на користь позивача було підтверджено на суму 278137,70 грн. Після проведення взаємозвірки ( однак, до подання позову до суду) 22.04.10р. відповідачем –ЗАТ «Галичина»було перераховано на рахунок позивача –ПП «Енергосистема»100000 грн., про що свідчить виписка по рахунку від 23.04.10р. (виписка з банку від 23.04.10р.) та 30 червня 2010 року ЗАТ «Галичина»покрила частину заборгованості постачанням для ПП «Енергосистема» молока пастеризованого охолодженого, на суму 67259,35 грн. (видаткова накладна № 3Г-0000539/ТГ від 30 червня 2010 року).

Таким чином сума основного боргу склала 110878,35 грн. (278137,70 грн. –100,000 грн. - 67259,35 грн). Доказів проведення перерахувань грошових коштів позивачу після 30.06.10 р відповідач суду не надав.

За таких обставин вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 110 878,35 грн підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.

Позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина»(80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120 код ЄДРПОУ 25553579) на користь Приватного підприємства «Енергосистема»(32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 68, код ЄДРПОУ 32679989) 110 878,35 грн. основного боргу, 1108,78 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 22.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено 27.12.2010р.

Суддя