Рішення № 13239511, 08.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.10                                                                                           Справа№ 7/156

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області

до відповідача ДП «Львіввугілля»(ВП «Шахта Зарічна»)

про відшкодування збитків, завданих державі

ціна позову 3400 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача Петришин А.Ю., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача – не з’явився

Суть спору:

          Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля»(ВП «Шахта Зарічна») про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову 3400грн.

          Позовні вимоги мотивовані, зокрема, претензією №194, актом перевірки дотримання дотримання вимог природоохоронного законодавства №45 від 02.06.2010р., розрахунком розміру шкоди, довідкою про включення відповідача в ЄДРПОУ, постановою про накладення адміністративного стягнення №49 від 16.06.2010р., протоколом №010994 від 02.06.2010р., реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля та поштовою квитанцією.

          Ухвалою господарського суду Львівської області №7/156 від 10.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 00хв. 27.09.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/156 від 27.09.2010р. та від 19.10.2010р.

          Представнику Позивача протягом розгляду справи оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній псраві, які скеровані, в тому числі, Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов’язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

          Заяв про відвід судді не надійшло.

          Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

          Протягом розгляду справи представником Позивача надано копію довіреності на право здійснення представництва та копію відповіді Відповідача на претензію.

          Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, явка визнавалась обов’язковою, про причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання Відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 22.09.2010р.

          В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

          Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

          За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

          Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі –Закону) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

          Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

          Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №45 від 02.06.2010р., проведеної Позивачем у Відповідача, за шахтою «Зарічна»закріплено в постійне користування земельна ділянка загальною площею 48,1га. Державні акти на право постійного користування землею в наявності. Згідно інвентаризації земельного відводу, площа відвалу займає 16,34га, промислова площадка 27,31га, інші об’єкти (дороги) –4,45га. На території шахти виявлено несанкціоноване складування твердих побутових та будівельних відходів, а також шахтної породи, що призводить до засмічення земель промисловості і являється порушенням ст.ст.96, 164, 211 Земельного кодексу України. Площа засмічення становить 400м2, об’єм відходів 45м3.

Акт перевірки підписано та скріплено відбитком печатки директором шахти «Зарічна».

За наведені порушення складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на заступника директора шахти «Зарічна».

Відповідно до розрахунку розміру шкоди від засмічення земель, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, розмір завданих збитків становить 3400грн.

Розрахунок проведено згідно «Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Мінприроди України №171 від 27.10.1997р. (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007р. N149) (далі –Методика).

Позивачем скеровано претензію Відповідачу з мовимо гою сплатити завдані збитки.

Згідно відповіді на претензію, негайно на суму 3400грн. збитків сплатити Відповідач не має можливості, проте, по мірі поступлення коштів 3400грн. будуть перераховані.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч.ч.1,3 ст.324 Цивільного кодексу України, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.

Ч.3 ст.148 Господарського кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону, земля підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України. Згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель.

Згідно ст.2 Закону, водні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом, цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.Б ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Згідно п.В ч.1 ст.164 Земельного кодексу України, охорона земель включає захист земель від забруднення відходами виробництва.

Відповідно до ст..35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Згідно п.п.1.1, 1.2 та 1.3 Методики, Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів; Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності; Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ч.4 ст.68 Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні порушенні вимог природоохоронного законодавства; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.69 Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі визнання факту та розмірів заподіяної шкоди Відповідачем, суд приходить до висновку, що Відповідачем заподіяна шкода державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 3400грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.4.7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи. Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

08.11.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.11.2010 року.

На підставі ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.ч.1, 2 ст.13, ч.5 ст.124, ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4.2, 4.3, 4.7, 22, ч.4 ст.29, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.          Стягнути з державного підприємства «Львіввугілля»(80000, Львівська обл., Сокальський р.-н, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 32323256) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в сумі 3400грн., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.

3.          Стягнути з державного підприємства «Львіввугілля»(80000, Львівська обл., Сокальський р.-н, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 32323256) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 102грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя