Рішення № 13239299, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/40609.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Україна»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»;

Про                    стягнення 21343,72 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Мєстєчкін В.М., представник, довіреність №1 від 06.12.2010 р.;

                              Реутенко В.В., директор, протокол №1 зборів учасників товариства №1

від 09.06.2009 р.;

Від відповідача:           Черній Т.П., представник, довіреність б/н від 30.07.2010 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. порушено провадження у справі №18/408 справа призначена слуханням на 07.12.2010 р.

У справі, в порядку статті 77 ГПК України, з 07.12.2010 р. до 09.12.2010 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 19407,27 грн. (18637,54 грн. основного боргу + 769,73 грн. інфляційних втрат), 1655,35 грн. пені, 281,10 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 213,44 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з підстав, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково у сумі основного боргу у розмірі 18637,54 грн.

09.12.2010 р. позивачем до господарського суду була подана заява про розстрочення заборгованості.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.12.2009 р. між сторонами укладений договір поставки №36, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.4.2 договору, якщо постачальник здійснив поставку товару без проведення відповідачеві попередньої оплати, така поставка товару має бути сплачена останнім не пізніше 35 календарних днів з моменту поставки такого товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 53775,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№РН-0000077 від 04.12.2009 р. на суму 869,40 грн.;

—№РН-0000087 від 11.12.2009 р. на суму 713,40 грн.;

—№РН-0000092 від 15.12.2009 р. на суму 6432,60 грн.;

—№РН-0000098 від 23.12.2009 р. на суму 4296,60 грн.;

—№РН-0000003 від 13.01.2010 р. на суму 16308,00 грн.;

—№РН-0000008 від 15.01.2010 р. на суму 15504,00 грн.;

—№РН-0000014 від 20.01.2010 р. на суму 6348,00 грн.;

—№РН-0000021 від 25.01.2010 р. на суму 954,00 грн.;

—№РН-0000058 від 18.02.2010 р. на суму 2349,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково шляхом повернення товару на суму 33354,66 грн., що підтверджується накладними на повернення:

—№3 від 18.02.2010 р. на суму 2954,82 грн.;

—№7 від 22.03.2010 р. на суму 1872,00 грн.;

—№8 від 22.03.2010 р. на суму 5556,00 грн.;

—№9 від 22.03.2010 р. на суму 8399,90 грн.;

—№10 від 22.03.2010 р. на суму 3206,40 грн.;

—№13 від 15.04.2010 р. на суму 9746,88 грн.;

—№14 від 15.04.2010 р. на суму 464,40 грн.;

—№15 від 15.04.2010 р. на суму 569,76 грн.;

—№16 від 15.04.2010 р. на суму 441,00 грн.;

—№17 від 15.04.2010 р. на суму 144,00 грн.;

та шляхом перерахування грошових кошт у розмірі 1782,80 грн., що підтверджується виписками банківської установи, які додані до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 18637,54 грн. Зазначена сума визнана відповідачем у повному обсязі у наданому відзиві на позов.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 1655,35 грн., передбачена п. 5.6. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 19407,27 грн. (18637,54 грн. основного боргу + 769,73 грн. інфляційних втрат) та 281,10 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Заява позивача про розстрочення виконання рішення у даній справі не підлягає задоволенню, оскільки статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Обставини, на які посилається відповідач у заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду у даній справі, не підтверджені жодними засобами доказування. Відповідачем на надано належних доказів, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосувалося відповідача, що мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував розстрочити виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома Консалтинг»(юридична адреса: інд. 03049, м. Київ, вул. Приозерна, 6-а, кв. 108; фактична адреса: інд. 03150, м. Київ, бул. Дружби Народів, 3-а, кв. 129; код ЄДРПОУ 35094045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Україна»(юридична адреса: інд. 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 19; поштова адреса: інд. 04073, м. Київ, вул. Скляренка, 5, БЦ «Саватекс»; код ЄДРПОУ 36507887) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 19407 (дев’ятнадцять тисяч чотириста сім) грн. 27 коп., 1655 (одна тисяча шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп. пені, 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 10 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 213 (двісті тринадцять) грн. 44 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання повного тексту рішення 14.12.2010 р.