Рішення № 1323924, 10.01.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" січня 2008 р. Справа № 19/527-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Україна», м. Кривий Ріг

до Закритого акціонерного товариства «Фоззі-Фуд», м. Вишневе

про стягнення 19451,85 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Федлеш В.М. (дов. б/н від 08.01.2008 року);

від відповідача – Муштей Л.Ю. (дов. б/н від 24.12.2007 року);

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Династія Україна»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Фоззі-Фуд»про стягнення 19451,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки № 532/111Ф278 укладеного між сторонами 25.02.2005 року, а саме, на неоплату в повному обсязі коштів за переданий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 12144,27 грн. Додатково позивач просив стягнути з відповідача 3359,14 грн. пені, 3318,60 грн. інфляційних та 312,51 грн. 3 % річних.

Сторони належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 26.11.2007 року та 17.12.2007 року. Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи. В судовому засіданні 10.01.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду заяву б/н від б/д про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 10930,47 грн. основної суми заборгованості, 862,46 грн. пені, 2986,91 грн. інфляційних та 566,89 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав суду письмовий відзив вих. № 01-фф на позовну заяву у якому зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19451,85 грн. заборгованості є необґрунтованими, просить застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення пені і таким чином відмовити в позові частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 25.02.2005 року було укладено договір поставки № 532/111Ф278 товару, а саме, заморожених напівфабрикатів. Згідно предмету договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору та прийнятих сторонами змін та доповнень до договору.

Відповідно до додаткових умов поставки товару відповідно до договору поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року, відповідач повинен був проводити розрахунки з позивачем за поставлений товар згідно договору поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року протягом 60 банківських днів з моменту отримання продукції. Умовами договору, а саме, п. 8.2. передбачено, що у випадку порушення строків оплати чи поставки товару передбачених даним договором винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару або простроченої суми оплати за кожен день прострочки але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року, здійснював постачання товару відповідачу, що підтверджується відповідними копіями видаткових накладних на відпуск товару. Так, на виконання умов вказаного договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 12144,27 грн., що підтверджується видатковими накладними № К-00009094 від 30.09.2005 року на суму 469,20 грн., № К-00009068 від 30.09.2005 року на суму 327,82 грн., № К-00009067 від 30.09.2005 року на суму 187,68 грн., № К-00009243 від 05.10.2005 року на суму 609,31 грн., № К-00009464 від 09.10.2005 року на суму 406,20 грн., № К-00009773 від 15.10.2005 року на суму 187,68 грн., № К-00010164 від 24.10.2005 року на суму 237,96 грн., № К-00010083 від 22.10.2005 року на суму 400,80 грн., № К-00010241 від 25.10.2005 року на суму 457,94 грн., № К-00010166 від 25.10.2005 року на суму 380,74 грн., № К-00010223 від 25.10.2005 року на суму 1106,58 грн., № К-00010335 від 26.10.2005 року на суму 352,92 грн., № К-00010627 від 31.10.2005 року на суму 428,36 грн., № К-00010576 від 31.10.2005 року на суму 380,74 грн., № КФ-К-00010770 від 04.11.2005 року на суму 920,16 грн., № КФ-К-00010869 від 08.11.2005 року на суму 437,09 грн., № КФ-К-00010874 від 08.11.2005 року на суму 865,07 грн., № КФ-К-00011388 від 17.11.2005 року на суму 200,40 грн., № КФ-К-00011561 від 21.11.2005 року на суму 475,92 грн., № КФ-К-00011595 від 22.11.2005 року на суму 495,00 грн., № КФ-К-00011640 від 22.11.2005 року на суму 190,37 грн., № КФ-К-00011642 від 22.11.2005 року на суму 95,18 грн., № КФ-К-00011949 від 25.11.2005 року на суму 618,73 грн., № КФ-К-00012681 від 07.12.2005 року на суму 327,82 грн., № КФ-К-00013133 від 13.12.2005 року на суму 380,74 грн., № КФ-К-00013156 від 13.12.2005 року на суму 770,23 грн., № КФ-К-00013181 від 14.12.2005 року на суму 599,28 грн., № КФ-К-00013767 від 21.12.2005 року на суму 285,55 грн.

Відповідач свої зобов’язання належно не виконав, а саме, не здійснив оплату за отриманий товар протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару, як того вимагають додаткові умови поставки товару відповідно до договору № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року. В наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року та додаткових умов поставки товару від 25.02.2005 року за ним утворилась заборгованість в сумі 12144,27 грн.

23.07.2007 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих. № 397 у якій позивач пропонував відповідачу до 05.08.2007 року сплатити суму боргу, однак, відповідач залишив зазначену претензію без відповіді та виконання.

В судовому засіданні від представника позивача суду надійшла заява б/н від 08.01.2008 року про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 10930,47 грн. основної суми заборгованості, 2986,91 грн. інфляційних та 566,89 грн. 3 % річних та 862,46 грн. пені нарахованої на підставі п. 8.2. договору поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року.

Відповідно наданому суду розрахунку, інфляційні три проценти річних та пеня нараховувались на суму боргу за період з 21.12.2005 року по 21.12.2006 року.

При вирішенні спору враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов’язання за договором поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року, за отриманий товар у встановлені строки не розрахувався.

Умовами п. 8.2. договору поставки № 532/111Ф278 від 25.02.2005 року передбачено, що у випадку порушення строків оплати чи поставки товару передбачених даним договором винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару або простроченої суми оплати за кожен день прострочки але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до наданого суду розрахунку позовних вимог з урахуванням наданої заяви б/н б/д про зменшення позовних вимог інфляційні становлять 2986,91 грн., три проценти річних - 566,89 грн., пеня - 862,46 грн. Інфляційні, три проценти річних та пеня нараховувались на суму боргу за період з 21.12.2005 року по 21.12.2006 року.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені представником позивача не уточнювались, причини пропущення позовної давності суду невідомі.

Беручи до уваги усні пояснення представника відповідача та відзив вих.. № 01-фф на позовну заяву суд застосовує позовну давність до вимог позивача про стягнення пені.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені не підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних обґрунтовані, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а отже підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фоззі-Фуд»(08132, м. Вишневе, вул.. Промислова, 5, код 32294926, п/р 2600731349401 в Київській філії АБ «Південний», МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія Україна»(50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Телевізійна, 5, код 32633389, п/р 26006310154401 в КФ АБ «Південний», МФО 306975) –10930 (десять тисяч дев’ятсот тридцять) грн. 47 коп. основного боргу, 2986 (дві тисячі дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 91 коп. інфляційних, 566 (п’ятсот шістдесят шість) грн. 89 коп. 3 % річних та судові витрати: 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. державного мита та 111 (сто вісімнадцять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано

15.01.2008 року