Рішення № 13239197, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/45410.12.10 За позовомКомунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві

ДоЗакритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»

Простягнення 37189,97 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Зенько А.Ю. –дов. № б/н від 05.11.2010 року;

від відповідача: Берт М.С. –дов. № б/н від 26.04.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про стягнення 35454,69 грн. –основного боргу та 1735,28 грн. –інфляційних витрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати комунальних послуг згідно Договору № 9023 на надання комунальних послуг від 01.01.2008 року.

Ухвалою від 30.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.

В судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі, письмові та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 18.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2010 року подав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 12.11.2010 року представник відповідача подав заперечення проти позовної заяви, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні 12.11.2010 року позивач подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/454, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 12.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2010 року.

В судовому засіданні 03.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 10.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 10.12.2010 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2005 року між Комунальним підприємством «Служба замовника житлово –комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (далі –виконавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій», (далі –споживач, відповідач) був укладений договір № 9023 на надання комунальних послуг (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов’язався надавати споживачеві послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення, а споживач зобов’язався здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього Договору за приміщення (повна адреса): пр. Оболонський, № 28.

Відповідно до пункту 1.2 Договору його предметом є такі послуги, як централізоване холодне водопостачання та водовідведення; централізоване опалення. Проща приміщення, що опалюється –289,9 кв. метрів.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору розмір місячної плати за надані послуги встановлюється за тарифами та нормами на момент укладення цього Договору станом на 01 січня 2008 року. Фактичний розрахунок за водовідведення проводиться згідно щомісячних розшифровок розрахунків ВАТ «Київводоканал», за гаряче водопостачання та центральне опалення згідно щомісячних табуляграм АК «Київенерго»за тарифами затвердженими Розпорядженнями Київської міської держадміністрації.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що плата споживачем по цьому Договору вноситься на рахунок виконавця до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплопостачання (пропорційно займаної площі 289,9 кв. метрів) та гарячої води –згідно тарифів на постачання комунальних послуг/ затверджених Київської міською державною адміністрацією.

Згідно з пунктом 4.1 Договору виконавець має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах.

Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що споживач зобов’язався своєчасно та в установлений Договором термін оплачувати надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи за період з грудня 2008 року по червень 2010 року позивач надавав відповідачу комунальні послуги, що засвідчується наявними матеріалами справи, проте відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 35454,69 грн.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечує, посилаючись на те, що позивач при розрахунку заборгованості керувався не вірними розпорядженнями.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що за період з грудня 2008 року по січень 2009 року вартість спожитої теплової енергії позивач визначав за тарифами затвердженими Розпорядженнями викового органу Київської міської ради (КМДА) № 1662, № 1663, від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, № 127, № 128 від 05.02.2009 року, які скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі, що не відповідають законам та Конституції Україні.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку, що розпорядження, які визнані Указом Президента такими, що суперечать законодавству, не можуть застосовуватись судом з дати їх прийняття.

Таким чином, за період з грудня 2008 року по січень 2009 року слід застосовувати тарифи встановлені попереднім розпорядженням, а саме № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Здійснивши перерахунок вартості спожитої теплової енергії та перевіривши контр-розрахунок відповідача з урахуванням наведеного вище та здійснених проплат, господарський суд приходить до висновку, що розмір заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію за заявлений до стягнення період складає 29468,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 29468,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за надані комунальні послуги підлягають задоволенню частково в сумі 29468,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1735,28 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 786,06 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»(місцезнаходження: 04205, м. Київ, Оболонський р –н, просп. Оболонський, буд. 28, код ЄДРПОУ 33149830) на користь Комунального підприємства «Служба замовника житлово –комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (місцезнаходження: 04213, м. Київ, Оболонський р –н, просп. Героїв Сталінграда, буд. 57, код ЄДРПОУ 05757498) 29 468 (двадцять дев’ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. –основного боргу, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 06 коп. –інфляційних втрат, 302 (триста дві) грн. 54 коп. - державного мита та 191 (сто дев’яносто одну) грн. 99 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.12.2010 року