Рішення № 13239093, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/58822.12.10 За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета»

про                    розірвання угод та визнання недійсним простого векселя

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Маркевич А.М. - предст.

Від Відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета»та просить розірвати Додаткові угоди до інвестиційного договору № 85/2004 від 22.06.2004, а саме: № 3 від 05.10.2005, № 8 та № 9 від 15.06.2009, та визнати недійсним простий вексель АА № 1933455 від 15.06.2009 на суму 294730,00 грн., емітований Відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не виконані зобов’язання за Додатковими угодами до інвестиційного договору в частині проведення належного інвестування Позивачу. Крім того, Позивач зазначив, що простий вексель АА № 1933455 від 15.06.2009 на суму 294730,00 грн., емітований Відповідачем, не відповідає положенням Закону України «Про обіг векселів в Україні», а тому є недійсним.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2004 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Укрвійськбуд»(далі - Позивач, Інвестор-Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(далі - Відповідач, Соінвестор) укладено інвестиційний договір № 85/2004 про інвестування об'єкта будівництва (далі –інвестиційний договір).

Відповідно до п. 2.1 інвестиційного договору Відповідач здійснює інвестування в будівництво об’єкту (житловий будинок з усією інфраструктурою за адресою: вул. Бударіна, 3, м. Київ), що будується Позивачем на замовлення Державної адміністрації Святошинського району м. Києва на підставі Договору № 2 від 09.04.2003, шляхом передачі Позивачу інвестицій у вигляді грошових коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей та надання послуг, пов'язаних з їх доставкою, з наступним отриманням Відповідачем у власність частини житла пропорційно внесених інвестицій.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума інвестування за даним договором складала 1 481 352,18 грн.

Як стверджує Позивач, Відповідачем станом на момент розгляду спору проінвестовано в будівництво 1 481 352,18 грн., з яких 1 202 595,01 грн. грошовими коштами та 278 757,17 грн. матеріалами та послугами.

Пункт 5.1 інвестиційного договору визначає, що за отримані від Відповідача інвестиції Позивач розраховується з ним квартирами відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2 та п. 4.8.2 договору. Останній, в свою чергу, покладає на Позивача обов’язок щодо передачі Соінвестору квартир згідно з умовами даного договору та Додаткових угод, на підставі документів, що підтверджують факт отримання інвестицій від Соінвестора.

Так, на виконання умов п. 4.2 інвестиційного договору Сторони уклали Додаток № 1 щодо адресного переліку квартир по житловому будинку, які мають бути передані Позивачем на користь Відповідача. Всього по інвестиційному договору має передаватись 9 квартир загальною площею 653,73 кв.м.

Додатковою угодою № 3 від 5 жовтня 2005 року до інвестиційного договору було внесено зміни до адресного переліку квартир, визначеного Додатком № 1 до інвестиційного договору, додано квартиру № 23, поверх 5, кількість кімнат - 1, житлова площа - 25,87 кв.м., загальна площа 68,42 кв.м. Відповідно було змінено житлову площу, що має бути передана Відповідачу, всього на 281,36 кв.м., загальну площу - до 722,15 кв.м. Загальну суму інвестиційного договору встановлено в розмірі 1 749 558,58 грн.

Після укладення Сторонами зазначеної Додаткової угоди Відповідачем жодних інвестицій Позивачу не здійснювалось.

Додатковою угодою № 8 від 15 червня 2009 року до інвестиційного договору Сторонами встановлена ціна квадратного метра загальної площі квартири № 23 - 6 500,00 грн., сума інвестування по договору № 85/2004 від 22.06.2004 збільшена до 1 926 082,18 грн.

Додатковою угодою № 9 від 15 червня 2009 року до інвестиційного договору визначався такий порядок розрахунків за квартиру № 23 на загальну суму 444 730,00 грн.: Відповідач в якості внесення інвестиції за квартиру № 23 перераховує грошові кошти у сумі 150 000,00 грн. на рахунок Позивача в термін до 20 червня 2009 року, а також Відповідач передає Позивачу в термін до 20 червня 2009 року простий вексель на суму 294 730,00 грн., емітований Відповідачем на користь Позивача з терміном платежу «за пред'явленням».

15.06.2009 Відповідачем па виконання умов Додаткової угоди № 9 від 15.06.2009 до інвестиційного договору Позивачу був переданий по акту приймання-передачі простий вексель АА № 1933455 на суму 294 730,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, та не спростовано Відповідачем, останнім грошові кошти в сумі 150 000,00 грн. на рахунок Позивача не перераховані.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З приводу необхідності виконання Відповідачем своїх зобов'язань за інвестиційним договором та Додатковими угодами до нього Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами.

Так, 09.07.2009 Позивач направив Відповідачу лист (вих. № 422/7), в якому повідомляв, що в разі невиконання останнім свого зобов'язання Позивач буде змушений ініціювати питання щодо анулювання додаткової угоди № 9 з наступним повторним узгодженням умов співпраці.

18.12.2009 листом № 622/юр Позивач повідомив Відповідача, що у зв'язку з невиконанням умов Додаткової угоди № 9 від 15.06.2009 до інвестиційного договору зменшується кількість квартир, що має бути передана Відповідачу у зв'язку із зменшенням обсягів інвестування, а квартира № 23 виключається з переліку квартир, що мають бути передані Позивачем Відповідачу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов’язання Відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Додаткових угод до інвестиційного договору № 85/2004 від 22.06.2004, а саме: № 3 від 05.10.2005, № 8 та № 9 від 15.06.2009, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання недійсним простого векселя АА № 1933455 від 15.06.2009 на суму 294730,00 грн., емітованого Відповідачем, суд зазначає наступне.

Статтею 194 Цивільного кодексу України встановлено поняття цінного паперу, відповідно до якого цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до ст. 195 Цивільного кодексу України в Україні в цивільному обороті можуть бути цінні папери, які входять зокрема до групи боргових цінних паперів, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Вексель за своєю правовою природою відноситься до групи боргових цінних паперів.

Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Простий вексель АА № 1933455 на суму 294730,00 грн. Відповідачем виданий при відсутності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, оскільки договір, відповідно до якого відбулась передача цього векселя є договором інвестування будівництва житлового будинку, згідно з яким Відповідач, як Соінвестор, повинен був зробити інвестиційний внесок, а після завершення будівництва і введення житлового будинку в експлуатацію отримати у власність частину житлової площі будинку пропорційно внесеній інвестиції, тому простий вексель АА № 1933455 на суму 294 730,00 грн. є таким, що оформлений при відсутності підстав для цього та визнається судом недійсним.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Додаткову угоду № 3 до інвестиційного договору № 85/2004 від 22 червня 2004, укладену 05.10.2005 між Державним підприємством Міністерство оборони України «Укрвійськбуд»(04085, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54а, код ЄДРПОУ 24308300) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 30964934).          

Розірвати Додаткову угоду № 8 до інвестиційного договору № 85/2004 від 22 червня 2004, укладену 15.06.2009 між Державним підприємством Міністерство оборони України «Укрвійськбуд»(04085, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54а, код ЄДРПОУ 24308300) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 30964934).

Розірвати Додаткову угоду № 9 до інвестиційного договору № 85/2004 від 22 червня 2004, укладену 15.06.2009 між Державним підприємством Міністерство оборони України «Укрвійськбуд»(04085, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54а, код ЄДРПОУ 24308300) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 30964934).

Визнати недійсним простий вексель АА № 1933455 від 15.06.2009 на суму 294 730,00 грн., емітований Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 30964934).

Стягнути з Державного підприємства Міністерство оборони України «Укрвійськбуд»(04085, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54а, код ЄДРПОУ 24308300) до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета»(02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, код ЄДРПОУ 30964934) на користь Державного підприємства Міністерство оборони України «Укрвійськбуд»(04085, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54а, код ЄДРПОУ 24308300) 170,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:24.12.2010