Рішення № 13239021, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/50222.12.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

доІноземного дочірнього підприємства «Норіс-Україна»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрважмаш»

простягнення 18 584279,54 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Кондратюк А.В. (довіреність № 46/03 від 06.04.2010); від відповідача –не з’явився;

від третьої особи –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», що є правонаступником Акціонерного банку «Брокбізнесбанк», (далі –Банк або позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Іноземного дочірнього підприємства «Норіс-Україна»(далі –ІДП «Норіс-Україна»або відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №45-07-980-О про надання овердрафту у разі недостатності коштів на поточному рахунку клієнта, укладеним 16.07.2007 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрважмаш»(далі –ТОВ «Укрважмаш»або третя особа) та Іпотечними договорами, укладеними 05.08.2009 між Банком та ІДП «Норіс-Україна», що були нотаріально посвідчені та зареєстрований в реєстрі за номерами 1455 та 1457 (далі разом –Договори іпотеки), у розмірі 18584279,54 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 16.11.2010 позовну заяву було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду. Цією ж ухвалою за ініціативою суду було залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрважмаш».

06.12.2010 та 08.12.2010 позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) було подано суду заяву про збільшення позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог. Таким чином, остаточними позовними вимогами є: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Артема, 10, к. 1 та на квартиру, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ковпака, 17, к. 54 за Договорами іпотеки, шляхом реалізації предметів іпотеки на прилюдних торгах та направити виручені від продажу кошти на погашення заборгованості ТОВ «Укрважмаш»перед Банком за Кредитним договором №45-07-980-О про надання овердрафту у разі недостатності коштів на поточному рахунку клієнта, укладеному 16.07.2007 між Банком та ТОВ «Укрважмаш»(далі –Кредитний договір) у розмірі 21143908,30 грн., з яких 12 564073,32 грн. заборгованість за основною сумою кредиту; 1 272929,95 грн. пені за основною заборгованістю за кредитом; 6647719,50 грн. заборгованість по процентам; 414185,19 грн. пені за несплачені проценти; 245000,34 грн. заборгованість по комісії, а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- між Банком та третьою особою було укладено Кредитний договір, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод до Кредитного договору, Банк надав третій особі кредит у вигляді відкличного овердрафту з максимальним лімітом овердрафту у розмірі 12625123,99 грн. на строк до 29.12.2009 при необмеженій сумі обороту для здійснення третьою особою її статутної діяльності, а третя особа зобов’язалась повернути надані кошти у встановлені Кредитним договором строки, сплатити проценти за користування овердрафтом та плату за обслуговування овердрафту;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі №33/401 встановлено, що третя особа всупереч умовам Кредитного договору та Додаткових угод до нього, отримавши кошти у тимчасове користування не виконала взятих на себе договірних зобов’язань та заборгованість за Кредитним договором не погасила. Зазначене рішення суду є невиконаним, і станом на час розгляду справи заборгованість третьої особи не була погашена;

- у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ІДП «Норіс-Україна»05.08.2009 укладено Іпотечний договір, що був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1455, згідно з яким ІДП «Норіс-Україна»передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: квартиру №1, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Артема, 10, та Іпотечний договір, що був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1457, згідно з яким ІДП «Норіс-Україна»передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: квартиру №54, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ковпака, 17;

- відповідно до пунктів 5.1.1 Договорів іпотеки якщо при настанні строку виконання третьою особою Основного зобов'язання (Кредитного договору) або його частини, воно не буде виконане, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмети іпотеки;

- таким чином, у Банку є право задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості третьої особи за Кредитними договором та додатковими угодами до нього за рахунок предметів іпотеки за Договорами іпотеки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа у судові засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на адресу відповідача: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, зазначену в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ наданому позивачем, а також на адресу третьої особи: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, зазначену у Кредитному договорі.

Ухвалою суду від 08.12.2010 розгляд справи було відкладено на 22.12.2010.

Вказана ухвала була надіслана на вищезазначену зазначену адресу відповідача, а також третій особі на адресу 04080, вул. Фрунзе 20-22, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Відповідно до відомостей ДП «Укрпошта»відповідач та третя особа за вказаними юридичними адресами не знаходяться.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, надіслання ухвал суду про призначення судових засідань за юридичною адресою відповідача та третьої особи є належним повідомленням.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали наданих документів та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2007 року між ТОВ «Укрважмаш»(Позичальник) та Акціонерним банком «Брокбізнесбанк»(Банк), правонаступником якого є позивач, було укладено Кредитний договір, згідно з пунктом 2.1 якого, Банк надає Позичальнику кредит у вигляді овердрафту з лімітом максимального залишку кредитної заборгованості в сумі 12625000 грн. на строк з 16 липня 2007 року до 15 липня 2008 року при необмеженій сумі обороту.

Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2 Кредитного договору Банк встановив ліміт овердрафту на поточному рахунку Позичальника згідно з Кредитним договором. При надходженні від Позичальника платіжних документів (за винятком платіжних вимог) на суму, що перевищувала залишок коштів на поточному рахунку Позичальника, Банк проводив автоматично надання овердрафту.

Положеннями пункту 4.1 Кредитного договору передбачено, що надання овердрафту Позичальнику проводиться автоматично у разі недостатності коштів на його поточному рахунку № 260010412500 в Банку і надходження від нього платіжних документів (за виключенням платіжних вимог) на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку, без перевищення ліміту овердрафту.

Процедура погашення основної суми овердрафту передбачена пунктом 4.2.1 Кредитного договору та передбачає автоматичне погашення при надходженні грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до пункту 4.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується створювати нульовий залишок на рахунку овердрафту в термін до 30-ти календарних днів з моменту виникнення заборгованості за овердрафтом, в подальшому - не рідше одного разу на місяць, а також на дату закінчення строку овердрафту.

Згідно з пунктом 4.3.1 Кредитного договору з подальшими змінами та доповненнями внесеними до кредитного договору Додатковими угодами від 22 грудня 2008 року, 21 травня 2008 року, 16 липня 2008 року, за користування овердрафтом Позичальник сплачує Банку відсотки у розмірі 24,5 % річних. Сплата процентів за користування овердрафтом, відповідно до пункту 4.3.2 здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день остаточного повернення коштів.

Відповідно до пункту 4.3.3 Кредитного договору, нарахування Банком процентів за користування овердрафтом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення кредиту на поточному рахунку Позичальника по 26 число включно місяця в якому виник кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Пунктом 4.4 Кредитного договору, з врахуванням змін встановлених додатковою угодою №1 до Кредитного договору від 27.08.2007, передбачено плату за обслуговування овердрафту, а саме те, що Позичальник сплачує Банку плату за обслуговування овердрафту щомісячно в період дії кредитного договору не пізніше останнього робочого дня кожного місяця в розмірі 0,15 % від ліміту, визначеного в пункті 2.1 Кредитного договору, на рахунок № 61117735073101 в AT «Брокбізнесбанк», МФО 300249 (без податку на додану вартість). За перший місяць дії Кредитного договору плата за обслуговування овердрафту сплачується, за останній місяць –не сплачується.

16.07.2008 між Банком та Позичальником було укладено Додаткові угоди № 5 та №6 до Кредитного договору, відповідно до яких строк, на який встановлюється кредит у вигляді відкличного овердрафту, було продовжено до 15.07.2009 та встановлено з 16.07.2008 плату за користування овердрафтом у розмірі 24,5% річних.

13.10.2008 між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 7 до Кредитного договору, відповідно до якої ліміт овердрафту було встановлено на рівні 12564123,99 грн. та починаючи з 13.10.2008 процентну ставку за користування овердрафтом (кредитом) по Кредитному договору встановлено у розмірі 26% річних.

12.08.2009 між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору, відповідно до якої строк, на який встановлюється кредит у вигляді відкличного овердрафту, було продовжено до 29 грудня 2009 року, а також було відтерміновано сплату процентів за періоди: жовтень 2008 року –грудень 2009 року та листопад 2008 року –грудень 2009 року до 29 грудня 2009 року.

Згідно з пунктом 7.1 Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, Банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватись виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки (договірна ставка).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У супереч договірним умовам Позичальником не було повернуто Банку кредитні кошти, сплачені проценти за користування грошовими коштами та комісія у встановленому Кредитним договором розмірі та строки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі №33/401 за позовом Банку до ТОВ «Укрважмаш», за участю ІДП «Норіс-Україна»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про стягнення заборгованості за Кредитним договором було встановлено, що заборгованість Позичальник перед Банком за Кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить: 12 564073,32 грн. заборгованості за основною сумою кредиту; 1 272929,95 грн. пені за основною заборгованістю за кредитом, 6647719,50 грн. заборгованості по процентам, 414185,19 грн. пені за несплачені проценти та 245000,34 грн. заборгованості по комісії. Зазначене рішення суду набуло законної сили та є невиконаним.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказана сума заборгованості за Кредитним договором підтверджена і матеріалами у даній справі.

05.08.2009 між Банком (Іпотекодержатель) та ІДП «Норіс-Україна» (Іптекодавець) в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено Іпотечний договір, що був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1455 (далі –Договір іпотеки № 1). Предметом іпотеки, що передане в іпотеку згідно з зазначеним договором є квартира, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 10, кв. №1, загальною площею 102,80 кв. м., узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 3072330 грн.

05.08.2009 між Банком та ІДП «Норіс-Україна»(Іптекодавець) в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено Іпотечний договір, що був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1457 (далі –Договір іпотеки № 2). Предметом іпотеки згідно з договором є квартира, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. № 54, загальною площею 202,80 кв. м., узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 5397380 грн.

Відповідно до пункту 5.1.1 Договору іпотеки №1 та Договору іпотеки №2 Іпотекодержавтель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання Позичальником Основного зобов’язання або його частини, воно не буде виконане.

Під Основним зобов’язанням згідно з Договорами іпотеки розуміється, зокрема, зобов’язання Позичальника перед Банком (Іпотекодержателем), що випливають з умов Кредитного договору та додаткових угод до нього, укладених між сторонами, а саме щодо повернення Іптекодержателю кредиту у розмірі 12564123,99 грн., шляхом здійснення платежів у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 26% річних, на умовах визначених Кредитним договором, сплати штрафних санкцій у випадку неналежного виконання зобов’язань за Кредитним договором, відшкодування Іпотекодержателю збитків в повному обсязі, під якими розуміються витрати, зроблені Іпотекодержателем, втрати ним грошових коштів, а також неодержані ним доходи.

02.09.2010 Банком було надіслано на адресу ІДП «Норіс-Україна», як Іпотекодавця, Іпотечну вимогу від 01.09.2010, відповідно до якої Банк повідомив про невиконання Позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Таким чином, у Банку виникло право задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості ТОВ «Укрважмаш»за Кредитним договором та Додатковими угодами до нього за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з Договорів іпотеки.

Відповідно до п. 5.4.2 Договорів іпотеки Іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації предметів іпотеки має право припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого іпотекою Основного зобов’язання.

Судом встановлено, що на час розгляду справи та винесення рішення заборгованість Позичальника за Кредитним договором не погашена, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Пунктом 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а саме у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Пунктом 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

З умов Договорів іпотеки вбачається, що іпотекою забезпечено зобов’язання ТОВ «Укрважмаш»не в повному обсязі, а саме згідно з визначення Основного зобов’язання іпотекою не забезпечено зобов’язання Позичальника щодо сплати Банку плати за обслуговування овердрафту (комісії).

Таким чином, у Банку виникло право задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості ТОВ «Укрважмаш»за Кредитним договором та Додатковими угодами до нього за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з Договорів іпотеки у розмірі 20898907,96 грн., з яких 12 564073,32 грн. заборгованості за основною сумою кредиту; 1 272929,95 грн. пені за основною заборгованістю за кредитом, 6647719,50 грн. заборгованості по процентам, 414185,19 грн. пені за несплачені проценти.

Враховуючи вищевикладене суд визнає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Банку в частині звернення стягнення на майно ІДП «Норіс-Україна», що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки та направити кошти одержані від продажу предметів іпотеки на погашення заборгованості ТОВ «Укрважмаш»за Кредитним договором та Додатковим угодами до нього у розмірі 20898907,96 грн., з яких 12 564073,32 грн. заборгованості за основною сумою кредиту; 1 272929,95 грн. пені за основною заборгованістю за кредитом, 6647719,50 грн. заборгованості по процентам, 414185,19 грн. пені за несплачені проценти.

Відповідно до пункту 5.2 Договорів іпотеки Іпотекодержатель зобов’язаний у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки повернути Іпотекодавцю різницю між сумою, за яку предмет іпотеки буде реалізований, та сумою вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором.

Як убачається з позовних вимог, Банк просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечними договорами шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предметів іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення публічних торгів, із початковою ціною реалізації предмета іпотеки –квартири, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 10, кв. №1, загальною площею 102,80 кв. м., в сумі 3072330 грн. та предмета іпотеки – квартири, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. № 54, загальною площею 202,80 кв. м., в сумі 5397380 грн. та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Кредитним договором та Додатковим угодами до нього укладеного між Банком та ТОВ «Укрважмаш»у сумі 2089807,96 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач та третя особа не скористались своїм правом участі у розгляді справи та не надали доказів на спростування тверджень позивача.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 05.08.2009 між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) та Іноземним дочірнім підприємством «Норіс-Україна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, ідентифікаційний код 31991513), а саме –квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 10, кв. №1, загальною площею 102,80 кв. м., та на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 05.08.2009 між Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) та Іноземним дочірнім підприємством «Норіс-Україна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, ідентифікаційний код 31991513), а саме –квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. № 54, загальною площею 202,80 кв. м., шляхом проведення публічних торгів, та направлення коштів, отриманих від реалізації предметів іпотеки в рахунок погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвашмаш»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 20-22, ідентифікаційний код 34817488) за кредитним договором №45-07-980-О про надання овердрафту у разі недостатності коштів на поточному рахунку клієнта, укладеним 16.07.2007 між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрважмаш»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 20-22, ідентифікаційний код 34817488) забезпечених предметами іпотеки в сумі 20898907 (двадцять мільйонів вісімсот дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот сім) грн. 96 коп., з яких:

- 12 564 073 (дванадцять мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімдесят три) грн. 32 коп. –заборгованість за кредитом;

- 1 272 929 (один мільйон двісті сімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 95 коп. –пеня за прострочення повернення кредиту;

- 6647 719 (шість мільйонів шістсот сорок сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 50 коп. –заборгованість по процентам;

- 414 185 (чотириста чотирнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 19 коп. –пеня за прострочення сплати процентів.

Встановити початкову ціну вказаних предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на прилюдних торгах у розмірах, погоджених між сторонами у вищезазначених іпотечних договорах, а саме: 3072330 (три мільйони сімдесят дві тисячі триста тридцять) грн. за квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 10, кв. №1, загальною площею 102,80 кв. м. та 5397380 (п’ять мільйонів триста дев’ятсот сім тисяч триста вісімдесят) грн. за квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, кв. № 54, загальною площею 202,80 кв. м.

Стягнути з Іноземного дочірнього підприємства «Норіс-Україна»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, ідентифікаційний код 31991513) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 27.12.2010