Рішення № 13238944, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/40220.12.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Швейне підприємство «Юність»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 53286,04 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаСухомудренко І.О., довіреність № б/н від 02.08.2010 р.

від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Швейне підприємство «Юність»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 53286,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору поставки № 60 від 03.10.2007 р.

Ухвалою суду від 25.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/402 та призначено розгляд на 10.12.2010 р.

10.12.2010р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 20.12.2010, у звязку з відсутністю відповідача.

20.12.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 60 від 03.10.2007р., згідно якого позивач зобовязався виготовити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти цей товар та оплатити на умовах договору (п.1.1).

Позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № 176 від 10.07.2009, № 187 від 16.07.2009, № 218 від 30.07.2009, № 247 від 06.08.2009, № 277 від 10.08.2009 на загальну суму 51672,78 грн.

Відповідно до п.3.2 договору відповідач зобовязався перерахувати грошові кошти на умовах відтермінування до 30 календарних днів.

Проте в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар вчасно не розрахувався, сплату вартості отриманого товару здійснив частково у розмірі 8000,00 грн., внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 43672,78 грн.

Відповідно до п.6.2 договору, за порушення терміну остаточного розрахунку за отриманий товар (п.3.2 договору) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в проведенні розрахунку.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 53286,04 грн. боргу, а саме: 43672,84 грн. основного боргу, 8049,16 грн. пені, 1564,04 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Враховуючи вищенаведене, та враховуючи той факт що відповідачем було прострочено сплату вартості поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, в частині стягнення 43672,84 грн. основного боргу, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій, проте суд не погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування пені і вважає що штрафні санкції, а саме пеня підлягає перерахунку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення терміну остаточного розрахунку за отриманий товар (п.3.2 договору) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в проведенні розрахунку.

Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції, у вигляді пені та 3% річних.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, а саме пені, проте розмір якої перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 4541,38 грн. в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців)).

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 532,86 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 49778,26 грн., а саме: 43672,84 грн. основного боргу, 4541,38 грн. пені, 1564,04 грн. 3% річних.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Юність»(04070, м. Київ, вул. Фролівська 3-34, код ЄДРПОУ 00309246) 43672 (сорок три тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 84 коп. основного боргу, 4541 (чотири тисячі пятсот сорок одну) грн. 38 коп. пені, 1564 (одну тисячу пятсот шістдесят чотири) грн. 04 коп. 3% річних, 497 (чотириста девяносто сім) грн. 78 коп. державного мита, 219 (двісті девятнадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І. Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 27.12.2010)