Рішення № 13238865, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/51121.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тодос» До Комунального підприємства Київського міського бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого

майна

Про           визнання права власності та зобов‘язати вчинити дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лелюх Л.П. –дов. від 26.10.10

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи :

Товариством з обмеженою відповідальністю «Тодос»заявлені вимоги про визнання за ним право власності на об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення загальною площею 240,20 кв.м., що розташоване по вулиці Андріївський узвіз, 34-В у місті Києві та зобов‘язати відповідача зареєструвати право власності на зазначений об’єкт.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що набув права власності на вищезазначений об’єкт нерухомості на законних підставах відповідно до акту приймання-передачі від 21.08.2000 р., договору підряду від 21.11.2006 р. та акту приймання-передачі виконаних робіт від 20.12.2006 р.

Позивач звернувся до відповідача із заявою та доданими до неї документами з вимогою зареєструвати право власності на вказаний об’єкт відповідно до ст.331 ЦК України, однак відповідач відмовив в такій реєстрації.

Представник відповідача в судові засідання 09.12. та 21.12.2010 р. не з’явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тодос»(Позивач) 21.08.2000 р. відповідно до акту приймання-передачі прийняв до свого статутного фонду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»павільйон, загальною площею 113, 30 кв.м., розташований на Андріївському узвозі, 34-36-В у м. Києві.

24.10.2000 р. Головне управління містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації надало вищезазначеному павільйону поштову адресу: Андріївський узвіз, З 4-В.

24.06.2005р. був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки розміром 331кв.м. строком на десять років для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону на Андріївському узвозі, 34-В у Подільському районі міста Києва.

В 2005р. Позивач звернувся до Київської міськдержадміністрації з проханням надати дозвіл на розробку та затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію павільйону на що отримав відповідь про те, що Подільською райдержадміністрацією у м. Києві за дорученням першого заступника голови Київської міськдержадміністрації від 26.05.05 за №18082 розглянуто лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Тодос»і що заперечень проти розробки та затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію павільйону реконструкції павільйону не буде.

Суду доведено, що Позивач уклав з Дочірнім підприємством «Завод будівельних конструкцій»договір підряду № 141 від 21.11.2006р. на проведення проектних та будівельно-монтажних робіт з реконструкції спірного об’єкта. Умови даного договору були виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.12.2006 р. та платіжними дорученнями на перерахування коштів за виконані роботи на загальну суму 219 330, 00 грн.

Внаслідок робіт по реконструкції спірного нежитлового приміщення був добудований другий поверх площею 122, 50 кв.м.

Загальна площа об’єкта нерухомого майна –нежитлового приміщення по вулиці Андріївський узвіз, 34-В у м. Києві після добудови другого поверху склала 240, 20 кв.м., що підтверджується технічним паспортом виготовленим Відповідачем 26.10.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, перший поверх спірного об’єкту був зданий в експлуатацію ще в 1996 р., а другий поверх після добудови не зданий в експлуатацію до теперішнього часу.

Позивач, скориставшись правом, наданим йому ст. 331 ЦК України звернувся до Відповідача з вимогою зареєструвати право власності на вищезазначений об’єкт нерухомого майна, але отримав відмову в такій реєстрації.

Частиною 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі.

Цей факт підтверджується договором підряду від 21.11.2006 р. та актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.12.2006 р.

Отже, Позивач внаслідок створення нової речі, об'єкта нерухомого майна загальною площею - 240, 20 кв. м., набув права власності на цю річ.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Позивач вважає, що Відповідач порушує його право власності, не дозволяючи йому здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 1.1. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, визначено порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках.

У відповідності до п. 1.5. цього Положення державній реєстрації підлягає право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:

- житлові будинки;

- квартири;

- будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

- споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій;

- приміщення-частини внутрішнього об’єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Із вищенаведеного слідує, що відмова Київського міського БТІ зареєструвати право власності порушує право позивача як власника майна, розпорядитися цим майном.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист всіх суб'єктів прав власності.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, а також відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Стаття 41 Конституції України гарантує право кожного на володіння, користування і розпорядження своєю власністю і т.д. Така ж норма закріплена і в ст. 321 ЦК України, в якій зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Така ж норма закріплена і в ст. 48 Закону України «Про власність».

Згідно ч.1 ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

При розгляді справи до уваги був прийнятий Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 22.11.2005 р. № 01-8/2167, в абзаці четвертому якого зазначено, що органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, пред’явленими згідно зі ст.392 ЦК України. Таким органом зокрема і є відповідач по справі.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач набув право власності на законних підставах, а відмова відповідача зареєструвати право власності є безпідставною, не відповідає вимогам Конституції України та законам України і порушує право власності позивача, а тому вимоги позивача про визнання права власності та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 240,20 кв. м., яке знаходиться по вулиці Андріївський узвіз, 34-В, у місті Києві є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. 21.12.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ТОДОС» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 14-В, ЄДРПОУ 31059028) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, яке знаходиться по вулиці Андріївський узвіз, 34-В, в м. Києві, загальною площею 240, 20 кв.м.           Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОДОС» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 14-В, ЄДРПОУ 31059028) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, яке знаходиться по вулиці Андріївський узвіз, 34-В, в м. Києві, загальною площею 240, 20 кв.м. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко Повне рішення складено: 24.12.2010р.