Рішення № 13238712, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/54121.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн і Ко»

До 1. Державного комітету рибного господарства України

          2. Державного казначейства України

3. Міністерства аграрної політики України

Про стягнення 457077,34 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, які приймали участь в судових засіданнях:          

від позивача не з’явився

від відповідача-1 Гіль В.В.–представник за довіреністю

від відповідача-2 Коцюба А.Є. –представник за довіреністю

від відповідача-3 Дородько Н.Ф. –представник за довіреністю.

В судовому засіданні 21.12.2010 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення 457077,34 грн. заборгованості, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 було порушено провадження у справі № 47/541, розгляд справи було призначено на 14.12.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 розгляд справи відкладено до 21.12.2010.

Позивачем через канцелярію господарського суду міста Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити представника в судове засідання. Призначене на 21.12.2010.

Суд, розглянувши в судовому засідання 21.12.2010 заявлене клопотання, заслухавши присутніх представників сторін, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, вирішив заявлене клопотання позивача про відкладення розгляду спору –відхилити, оскільки позивач був повідомлений належним чином про розгляд спору, не був обмежений у своїх процесуальних правах подати додаткові документи через канцелярію суду або направити поштовим відправленням на адресу суду, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Вимоги позивача мотивовані тим, що згідно рішенням з визначення виконавців робіт за бюджетною програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні" на 2009 рік (Протокол № 1 від 19.03.2009), затвердженого наказом Держкомрибгоспу від 25.03.2009 № 144 "Про затвердження виконавців програм "Селекція у рибному господарстві" та "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні", що фінансуються з Державного бюджету України у 2009 році", позивача було визначено виконавцем робіт на 2009 рік за програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні", на здійснення яких були передбачені бюджетні асигнування у розмірі 600,0 тис. грн. Позивачем, як виконавцем, було виконано відповідні роботи загалом на суму 600000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, але профінансовані вони були лише у обсязі 230793,74 грн. Відповідно, позивач просив суд стягнути на свою користь 369206,26 грн. заборгованості за бюджетним асигнуванням виконаних ним робіт, а також 62026,65 грн. пені та 25844,43 грн. штрафу на підставі 231 Господарського кодексу України.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 21.12.2010 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач-1 зазначав про те, що згідно зі звітом про надходження та використання коштів загального фонду за 2009 рік, форма № 2 д, для ТОВ «Сатурн і Ко»планом було передбачено кошти в сумі 600 000 грн. та фактично профінансовано -230 793, 74 тис. грн. за програмною класифікацією видатків державного бюджету за (код 2804070). Відповідач-1 зазначав, що згідно з наказом Державного казначейства України від 10.01.2009 № 4, усі розрахунки мають бути завершені на кінець звітного періоду в межах виділених бюджетних асигнувань, але позивач без належного бюджетного асигнування не зупинив роботи, а продовжував їх виконувати, що і призвело до виникнення заборгованості в розмірі 369206,26 грн.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 21.12.2010 проти заявлених до нього вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач-2 наголошував на тому, що Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення. Згідно ст. ст. 48, 51 Бюджетного кодексу України та з Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232 Казначейство, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Виділення та доведення коштів з державного бюджету для головних розпорядників коштів здійснюється лише в межах обсягів асигнувань, передбачених Законом України про Державний бюджет на поточний рік. Недофінансування з державного бюджету ТОВ «Сатурн-Ко»виникло не з вини Державного казначейства України, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діяльністю Державного казначейства України та виникненням заборгованості перед ТОВ «Сатурн-Ко»за виконані роботи.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні 14.12.2010 проти заявлених до відповідача-3 вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. Заперечення представник відповідача-3 мотивував тим, що Міністерство аграрної політики України є лише розпорядником бюджетних коштів для проведення селекції у рибному господарстві за відповідною бюджетною програмою, кошти у повному обсязі виділені з Держбюджету виділені не були. В судове засідання 21.12.2010 відповідач-3 представника не направив, причин неявки представника –не повідомив.

У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів-1,2, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2009 рішенням конкурсної комісії Держкомрибгоспу з визначення виконавців робіт за бюджетною програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік», оформленим протоколом № 1, позивача - ТОВ «Сатурн і Ко»було визначено як переможця конкурсу на зариблення зокрема Каховського водосховища дволіткою рослиноїдних видів риб та коропа, з планом фінансування –400000,00 грн.; на зариблення пониззя Дніпра дволіткою рослиноїдних риб та коропа з планом фінансування 200000,00 грн.

25.03.2009 Державним комітетом рибного господарства України було видано наказ № 144, яким затверджено рішення конкурсних комісій Держкомрибгоспу щодо виконавців програм «Селекція у рибному господарстві»та «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні», що фінансуються з Державного бюджету України у 2009 році», зокрема позивача –ТОВ «Сатурн і Ко»було затверджено як виконавця на зариблення Каховського водосховища дволіткою рослиноїдних видів риб та коропа, а також аборигенних видів риб (щука, судак) в обсязі 376,0 тис. екз., а саме: судак - 60,0 тис. штук на суму 60,00 тис. грн., щуки - 120 тис. т. на суму 144 тис. грн., рослиноїдних видів риб та коропа у кількості 196,0 тис. шт. на суму 196,0 тис. грн., а загалом планом фінансування –400000,00 грн.; на зариблення пониззя Дніпра дволіткою рослиноїдних риб та коропа в обсязі 200,0 тис. екз. з планом фінансування 200000,00 грн.

Також. між позивачем та відповідачем-1 було погоджено:

- План використання бюджетних коштів на 2009 рік в сумі 600000,00 грн. за кодом та назвою відомчої класифікації та кредитування –280, розпорядник коштів –Міністерство аграрної політики України, код економічної класифікації видатків –280.40.70 «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азовсько-Чорноморському басейні»;

- План асигнувань з лютого 2009 року по грудень 2009 року загалом в сумі 600000,00 грн.

Згідно з лімітною довідкою відповідача-1 про бюджетні асигнування та кредитування на 2009 рік, з Державного бюджету України за бюджетною програмою 280.40.70 «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»виділено загалом 600000,00 грн., з помісячним обсягом асигнувань: лютий 2009 року –5000.00 грн., березень 2009 року –3000,00 грн., квітень 2009 року –50000,00 грн., травень 2009 року –23000,00 грн., червень 2009 року –46000,00 грн., липень 2009 року –41300,00 грн., серпень 2009 року – 18000,00 грн., вересень 2009 року –49000,00 грн., жовтень 2009 –54000,00 грн., листопад 2009 року – 145700,00 грн., грудень 2009 року –165000,00 грн.

Відповідно до Акту про виконання робіт з відтворення риби, інших водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період від 30.09.2009, позивачем було виконано роботи з відтворення риби та зариблення двухлітка товстолобика, цьоголітка судака та щуки загалом на суму 400000,00 грн., а представниками Державного органу рибоохорони та членами комісії в складі представників Державної екологічної інспекції, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства УААН, Державного комітету рибного господарства, органів місцевого самоврядування, прийнято вищезазначені роботи загалом на суму 400000,00 грн. без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до Акту про виконання робіт з відтворення риби, інших водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період від 12.11.2009, позивачем було виконано роботи з відтворення риби та зариблення двухлітка товстолобика загалом на суму 200000,00 грн., а представниками Державного органу рибоохорони та членами комісії в складі представників Державної екологічної інспекції, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства УААН, Державного комітету рибного господарства, органів місцевого самоврядування, прийнято вищезазначені роботи загалом на суму 200000.00 грн. без будь-яких зауважень та заперечень.

Також, позивачем для долучення до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії:

- листів Державного комітету рибного господарства України від 19.05.2009 № 4-9-17/2023 та від 14.09.2009 № 1-9-17/3836, в яких останнє підтверджувало, що позивачу у поточному році за програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік»передбачені бюджетні асигнування у розмірі 600 тис.грн.. зокрема: 400 тис. грн. на зариблення Каховського водосховища дволіткою рослиноїдних видів риб та коропа, а також аборигенних видів риб (щука, судак) в обсязі 376,0 тис. екз., а також 200 тис. грн. на пониззя Дніпра дволіткою рослиноїдних риб та коропа в обсязі 200,0 тис. екз.;

- листа від 18.03.2010 № 16, який позивачем направлено відповідачу-1 та відповідачу-2, в якому позивач просив погасити заборгованість в сумі 369206,26 грн. за виконані роботи по виконанню програми «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік»;

- листа Державного комітету рибного господарства України від 02.04.2010 № 2-9-17/1489, в якому відповідач-1 у відповідь на лист позивача від 18.03.2010, повідомив позивача про те, що на виконання бюджетної програми з відтворення живих водних ресурсів у водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік передбачалось виділення позивачу коштів в сумі 600 тис. грн.., але фактично профінансовано 234,3 тис.грн., у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»видатки на виконання бюджетної програми з відтворення живих водних ресурсів у водоймах та Азово-Чорноморському басейні із загального фонду не передбачені, а тому відповідач-1 не має змоги перерахувати кошти за виконані роботи у 2009 році з відповідного відтворення живих водних ресурсів;

- листа Державного казначейства України від 15.04.2010 № 12-04/838-6559, згідно якого Державне казначейство у відповідь на лист позивача від 18.03.2010 повідомило про те, що станом на 01.01.2010 за бюджетною програмою 280.40.70 «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»в обліку управління Державного казначейства України у Каховському районі зареєстровані фінансові зобов’язання за загальним фондом державного бюджету одержувача бюджетних коштів ТОВ «Сатурн і КО»у сумі 369206,26 грн. Крім того, відповідна сума відображена у річному звіті за 2009 рік як прострочена кредиторська заборгованість і з метою її погашення у 2010 році казначейство пропонувало звернутись до головного розпорядника бюджетних коштів (відповідача-3), який відповідно до п. 2.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 включає до мережі установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували у його мережі і мали бюджетну заборгованість, та здійснює заходи щодо впорядкування заборгованості минулих років відповідно до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2007 № 337 було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні (далі –Порядок № 337), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні".

Згідно пункту 2 Порядку № 337, одержувачами бюджетних коштів є підприємства, що здійснюють заходи із вселення водних живих ресурсів у внутрішні водойми та Азово-Чорноморський басейн, протиепізоотичні заходи, проводять рибницько-меліоративні, гідротехнічні роботи і акліматизацію риб.

Пунктом 7 Порядку № 337 визначено, що Держкомрибгосп розподіляє між підприємствами (переможцями конкурсу) бюджетні кошти з урахуванням площі ставів, виробничої потужності та фактичних витрат підприємств за два попередніх роки і подає їх на затвердження до Мінагрополітики. Мінагрополітики перераховує відповідно до поданого розпису асигнувань бюджетні кошти підприємствам (переможцям конкурсу) згідно з Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим Державним казначейством.

Згідно статті 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

В свою чергу, головні розпорядники бюджетних коштів визначені в статті 22 Бюджетного кодексу України, до яких зокрема віднесено і Міністерство аграрної політики України, яке отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ч. 1).

Згідно ч. 1 статті 51 Бюджетного кодексу України, стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Частиною 2 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності у зв'язку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно до затвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до ч. 3 Бюджетного кодексу України статті 51 Бюджетного кодексу України, державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Також, ч. 4 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Ч. 6, 7 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 8 статті 51 Бюджетного кодексу України, державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; 2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань має право провадити безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно з рішенням Державного комітету рибного господарства України з визначення виконавців робіт за бюджетною програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»на 2009 рік, викладеним у протоколі № 1 від 19.03.2009, затвердженого наказом Держкомрибгоспу від 25.03.2009 № 144 «Про затвердження виконавців програм «Селекція у рибному господарстві»та «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні», що фінансуються з Державного бюджету України у 2009 році», позивача було визначено виконавцем робіт на 2009 рік за програмою "Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні", на здійснення яких були передбачені бюджетні асигнування у розмірі 600,0 тис. грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, як виконавцем, було виконано відповідні роботи з зариблення Каховського водосховища та пониззя Дніпра загалом на суму 600000,00 грн., що підтверджується Актом про виконання робіт з відтворення риби, інших водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період від 12.11.2009 на суму 200000,00 грн. та Актом про виконання робіт з відтворення риби, інших водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період від 30.09.2009 на суму 400000,00 грн., а представниками Державного органу рибоохорони та членами комісії в складі представників Державної екологічної інспекції, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства УААН, Державного комітету рибного господарства (тобто відповідача-1), органів місцевого самоврядування, прийнято вищезазначені роботи були прийняті без зауважень і заперечень загалом на суму 600000,00 грн., і виконання яких відповідачем-1 не заперечувалось.

В свою чергу, судом встановлено, що виконані позивачем роботи з відтворення живих водних ресурсів були профінансовані з Державного бюджету України у обсязі 230793,74 грн., коли у відповідності до затвердженого відповідачем –1 Плану асигнувань та лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування за виконання у 2009 році бюджетної програми «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»на 2009 рік позивачу затверджено бюджетне асигнування у обсязі 600000, 00 грн., таким чином, заборгованість по видатками з Державного бюджету України за програмою 280.40.70 «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»перед позивачем складає 369206,26 грн., і зазначена заборгованість обліковувалась в Управлінні Державного казначейства у Каховському районі.

Як зазначав відповідач-2 у поясненнях по сутні спору, поданих в судовому засіданні 21.12.2010, згідно інформації, отриманої від Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області станом на 16.12.2010, ТОВ „Сатурн і Ко", як одержувачу бюджетних коштів, на виконання програми „Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні" у відповідності до плану використання на 2009 рік були затверджені бюджетні призначення по загальному фонду державного бюджету у сумі 600 тис. грн. (КПК 2804070). Згідно розпоряджень головного розпорядника вищезазначеному одержувачу протягом травня-вересня 2009 року зараховувались відкриті асигнування на загальну суму 234, 3 тис. грн., які використовувались по 28 жовтня 2009 року. На використання залишку відкритих асигнувань до Управління Державного казначейства у Каховському районі 22.12.2009 ТОВ „Сатурн і Ко" надані платіжні доручення №50, №51 на загальну суму 3506, 26 грн., які повернуті без виконання 30.12.2009 року у зв'язку з завершенням бюджетного 2009 року в умовах обмеженого фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку та проведенням в першу чергу розрахунків за захищеними видатками. Станом на 01.01.2010 року в Управлінні Державного казначейства у Каховському районі обліковувались неоплачені фінансові зобов'язання у сумі 369, 20626 тис. грн. Відповідна сума відображена одержувачем бюджетних коштів в річному звіті за 2009 рік, як прострочена кредиторська заборгованість. В поточному 2010 році ТОВ „Сатурн і Ко" затверджені бюджетні призначення по спеціальному фонду бюджету (КПК 2804070) у сумі 500 тис. грн.., які профінансовані у повному обсязі. Планом використання визначені напрями використання цих коштів на поточні видатки, зокрема на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю. Паспортом бюджетної програми на 2010 рік погашення кредиторської заборгованості минулого року не передбачено.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України відповідач – 3 - Міністерство аграрної політики України є головним розпорядником бюджетних коштів для проведення селекції у рибному господарстві за бюджетною програмою «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»у 2009 році, а відповідальним виконавцем є відповідач-1 - Державний комітет рибного господарства України, який відповідно до Положення № 337 розподіляє між підприємствами (переможцями конкурсу) бюджетні кошти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення спору саме у відповідача-1 перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 369206,26 грн., оскільки саме відповідач-1 мав здійснити розподілення бюджетних коштів з Державного бюджету України в сумі 600000,00 грн., які були затверджені як бюджетні призначення по загальному фонду державного бюджету на виконання програми „Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні" у відповідності до плану використання на 2009 рік (КПК 2804070), але відповідного розподілення ним здійснено не було, як не було здійснено і інформування головного розпорядника державних коштів для проведення відповідної селекції про те, що у зв’язку з завершенням бюджетного 2009 року залишились непогашеними зобов’язання бюджету перед позивачем в сумі 369206,26 грн., які головний розпорядник державних коштів мав змогу включити до бюджетних призначень на наступний 2010 рік шляхом їх затвердження у встановленому порядку у законі про Державний бюджет України.

В свою чергу, позивач листом від 18.03.2010 № 16 просив зокрема відповідача-1 погасити заборгованість в сумі 369206,26 грн. за виконані роботи по виконанню програми «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік», чого відповідачем всупереч ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України здійснено не було, як не було здійснено і оплату виконаних позивачем робіт у строк, за яким бюджетне асигнування могло бути розподілене, тобто до 01.01.2010.

Посилання відповідача-1 на те, що оскільки зобов'язання перед позивачем щодо 369206,26 грн. взяті на облік Державним казначейством України у межах кошторисних призначень на 2009 рік, але асигнування на відповідні зобов’язання –відсутні, тому і не здійснюється оплата заборгованості –судом відхиляється як необгрунтоване та таке, що суперечить ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, відсутність відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою не є підставою для припинення зобов’язань відповідача-1 та головного розпорядника бюджетних коштів у цій сфері щодо виконаних позивачем робіт, і відповідно, не є підставою для їх неоплати.

Крім того, судом враховується і та обставина, що саме відповідачем-1, як особою, яка розподіляє між підприємствами (переможцями конкурсу) бюджетні кошти не надавались платіжні доручення до Державного казначейства України у 2009 році щодо фінансування відповідних асигнувань з перерахування зазначених коштів на рахунки позивача у Державному казначействі України у відповідності до плану асигнувань та лімітної довідки.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє вимогу позивача до відповідача-1, як до розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, про стягнення з останнього підтвердженої неоплаченої заборгованості у розмірі 369206,26 грн. В частині вимог позивача до відповідача-2 та відповідача-3 –суд відмовляє у їх задоволенні.

Також, позивачем було заявлено до стягнення 62026,65 грн. пені та 25844,43 грн. штрафу на підставі 231 Господарського кодексу України.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

А оскільки позивач листом від 18.03.2010 № 16 просив зокрема відповідача-1 погасити заборгованість в сумі 369206,26 грн. за виконані роботи по виконанню програми «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні на 2009 рік», чого відповідачем всупереч ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України здійснено не було, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме: за період з 26.03.2010 по 15.06.2010, що складає: 369206,26 грн. х0,1% х 183 дні = 30644,12 грн., вимога щодо стягнення 25844,43 грн. штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі, і які підлягають стягненню з відповідача-1.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного комітету рибного господарства України (код 34821206, місцезнаходження: 04053 м.Київ, вул. Артема, 45-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн і Ко»(код ЄДРПОУ 32179466, місцезнаходження: 74800 Херсонська обл.., Каховський р-н, м.Каховка, вул.. Луначарського, 6) суму заборгованості в розмірі 369206,26 грн. пені –30644,12 грн., 25844,43грн. штрафу.

3.          В частині вимог до Державного казначейства України та Міністерства аграрної політики України –відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн і Ко» (код ЄДРПОУ 32179466, місцезнаходження: 74800 Херсонська обл.., Каховський р-н, м.Каховка, вул.. Луначарського, 6) державне мито –4256,95 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –219 80 грн.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –28.12.2010