Рішення № 132386774, 23.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 370/1605/24-а

пр. 2-а-173/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бруєва Дмитра Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Моісеєнко Юрій Миколайович (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Інспектора взводу № 2 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бруєва Дмитра Андрійовича (далі - відповідач-1, інспектор Бруєв Д.А.), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ НП у м. Києві), в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 2199365 від 21.05.2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 1 700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.05.2024 року інспектором взводу №2 роти №2 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бруєвим Д.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим серії ЕНА № 2199365.

Даною постановою на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 4 ст.122 КУПАП у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Накладаючи стягнення поліцейський вважав, що Позивач 21.05.2024 року о 11:04:26 керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 147 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 Обмеження максимальної швидкості руху км, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 77 км/год, чим порушив п. 12.96 ПДР України.

Проте, є всі підстави вважати, що Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 219936 від 21.05.2024 року складена інспектором взводу №2 роти №2 БПП в с.Чайки УПІ у Київській області ДПІ старшим лейтенантом поліції Бруєвим Д.А. без достатніх на те правових підстав, а тому є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню виходячи з нижче наведеного.

Відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст.122 КУпАП, оскільки відсутні докази, що позивач перевищив допустиму швидкість у населеному пункті. Так, в наданому поліцією матеріалі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази перевищення швидкості позивачем, немає жодного відеозапису, відсутні роздруківки з технічного пристрою, що фіксував перевищення швидкості чи показань свідків з даного факту тощо.

B постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим серії ЕНА № 2199365 від 21.05.2024 року зазначається, що вимірювання швидкості здійснювалось нібито приладом TrucamTC/001135, однак на адвокатський запит відповідач надав разом з листом 19а3/41/40/3/02-2023 від 29.05.2024 року копію журналу обліку видачі, повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів з них інв. № 1204 від 20.06.2022 року, в якому відображено, що інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Хавила Андрій Олександрович отримав прилад TrucamTC/001135 20.05, а не 21.05.2024 року. Доказів інших не було надано відповідачем, що дійсно відповідач саме 21.05.2024 року отримував TrucamTC/001135.

Також позивач зазначав, що незаконний розгляд даної справи було проведено в скороченому провадженні. Поліцейський при винесенні постанови не встановив особу належним чином.

Враховуючи вище викладене, вважає, що постанова серії ЕНА № 2199365 від 21.05.2024 року є незаконною та такою, що винесена з порушенням прав позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 24.10.2024 року замінено неналежного відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області на належного - Департамент патрульної поліції (далі - відповідач 2, Департамент патрульної поліції).

31.10.2024 року до суду Департамент патрульної поліції подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки порушення свого права позивач фактично дізнався 21.05.2024 року після оголошення йому оскаржуваної постанови та отримання копії під особистий підпис, тому твердження позивача відносно того, що він дізнався про оскаржувану постанову лише 03.06.2024 не відповідають дійсності.

04.11.2024 року до суду позивачем подано заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, у якій просив дану заяву відхилити.

08.11.2024 року Департамент патрульної поліції подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Указував, що під час несення служби на АД М 06 Київ-Чоп, 52 км, 21.05.2024 року за допомог лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № 001135 було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу MERCEDE BENZ S 550 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 147 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 77 км/год, чим порушив п.12.9.6 ПДР України, після чого на підставі 35 ЗУ «Про Національну поліцію» транспортний засіб було зупинено поліцейськими. Вказаний факт підтверджується долученим фото та відео (додається відзиву), а саме за результатами роботи приладу отримано файли 1716289079_1H000_0521_10579.avi (містяться в матеріалах справи та можуть бути зчитані за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення TruCam Viewer) - відеозапис фіксації та вимірювання швидко транспортного засобу (міститься в матеріалах справи), а також фото приладу photo 2024-10-18 09-42-57.

Використання ручного вимірювача швидкості приладу TruCam в мобільному режимі (з рук), що прямо передбачено його конструкцією та підтверджується інструкцією з використання, сертифікатом відповідності роз`ясненням ДП «Укрметртестстандарт», безумовно являється обґрунтованим та законним.

Таким чином докази отримані за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС 001135 є належними та допустимими.

Протокольною ухвалою Макарівського районного суду м. Києва від 13.12.2024 року відкладено розгляд справи на 31.01.2025 року.

31.01.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача. Зазначав, що долучені до відзиву докази, не є належним та допустимим доказом, а саме результат роботи приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС 001135, оскільки вбачається, що не встановлено час скоєння адміністративного правопорушення, відсутність місця скоєння. Відповідно до наданого до відзиву відео з бодікамери вбачається, що поліцейський тримає в руці TruCAM LTI 20/20 № TC 001135, а не статично та більше того, Відповідач не надав докази до суду, що за місцем фіксації правопорушення були інформаційні знаки 5.49 «Початок населеного пункту» та знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху».

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 31.01.2025 року вказану адміністративну справу направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

05.02.2025 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від Департаменту патрульної поліції, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що встановлення дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год» на 52 км автодороги М 06 підтверджується копією Схеми організації дорожнього руху на ділянці км 51+906 - км 52+580 автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп в частині влаштування тимчасового наземного пішохідного переходу на км 52+286. При цьому, згідно загально доступної інформації на офіційному сайті Патрульної поліції України (https://patrolpolice.gov.ua/2024/07/10/zbilshuyemo-

kilkist-pryladiv-trucam-ta-dilyanok-na-yakyh-patrulni-vymiryuvatymut-shvydkist-3/), повідомлено про розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCAM. Зазначено, що на дорозі встановлені відповідні знаки, які попереджають про фото- та відеофіксацію порушень та у місцях фіксації порушень стоїть службовий автомобіль з увімкненими синіми проблисковими маячками.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2025 року прийнято до провадження адміністративний позов № 370/1605/24-а в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2025 року продовжено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи № 370/1605/24-а за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бруєва Дмитра Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено розгляд справи на 29.05.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2025 року відкладено розгляд справи на 18.07.2025 року.

Судове засідання, призначене на 18.07.2025 року, було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці. Дата наступного судового засідання 06.08.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.08.2025 року відкладено розгляд справи на 23.10.2025 року.

Позивач у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без участі відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2024 року інспектором взводу №2 роти №2 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бруєвим Д.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим серії ЕНА № 2199365 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700, 00 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що позивач 21.05.2024 року о 11:04:26 керуючи транспортним засобом MERCEDE BENZ S 550 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 147 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 77 км/год, чим порушив п.12.9.6 ПДР України. Швидкість зафіксовано приладом TruCam ТС 001135, чим порушив п. 12.9.6 ПДР - порушення швидкісних режимів в населених пунктах.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Згідно ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з відзивом відповідачем надано докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема, факт руху автомобіля позивача зі швидкістю 104 км/год., що підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС001135), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки та пройшов повірку, та відеозаписом портативної камери.

Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

З диспозиції вказаної статті вбачається можливість, а не обов`язок працівників поліції закріплювати фото- і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень тощо. Вказане свідчить про довільне тлумачення положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», адже нормами даної статті, як і будь-якої іншої не передбачено обов`язку закріплення приладу вимірювання швидкості (в тому числі приладу Trucam).

Лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 ІІ здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.

На підставі викладеного факт руху автомобіля MERCEDE BENZ S 550 з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував позивач, зі швидкістю 147 км/год у межах дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», яка забороняє рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Тому, лазерний вимірювач TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС001135) є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів.

Покази приладу TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС001135) оцінюються судом, як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відтак доводи позивача щодо неналежності доказу - покази приладу TruCam, який під час фіксації перебував в руках поліцейського суд до уваги не приймає та вважає спробою позивача уникнути адміністративної відповідальності.

Варто також зазначити, положеннями Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах будь-яких дорожніх знаків. У той же час Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.

Частина 2 статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п. 12.9 (б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 14-2, 122, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бруєва Дмитра Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.11.2025 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ