Рішення № 13238644, 23.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/51723.12.10 За позовом Державного підприємства "Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області

про стягнення 36 743,93 грн заборгованості з орендної плати

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Ломінога А.І.- за довіреністю б/н від 02.07.10;.

від відповідача: не з’явився.

від третьої особи: Макаров С.Р. - за довіреністю № 32 від 11.11.10.

23.12.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" про стягнення 36 743,93 грн заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 03.04.06 р. Внаслідок чого станом на кінець жовтня 2010р. у Відповідача виникла заборгованості по орендній платі перед Позивачем (Балансоутримувачем) у розмірі 36 743,93 грн.

Ухвалою суду від 17.11.10 порушено провадження у справі № 40/517 та призначено до розгляду на 14.12.10. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області.

У судове засідання, призначене на 14.12.10, представники позивача та третьої особи з’явилися, вимоги ухвали суду виконали частково.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України Господарський суд відкладав розгляд справи на 23.12.10 у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 23.12.10 з’явились представники позивача та третьої особи, представник позивача надав додаткові документи по справі, просив позов задовольнити. Представник третьої особи позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.10 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/517 від 17.11.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який наявний в матеріалах справи, а саме: 04123 м. Київ, вул. Світлицького, 35; 01011 м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7, кв.1. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача та третьої особи, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Згідно з укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал Постач Сервіс” (орендар) договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 03.04.2006 (далі - договір), балансоутримувач (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно адміністративна будівля, літ. А, гараж цегляний, літ. Б, кузня, літ. В, склад, літ. Г, заправка ПММ, літ. Д, теплиця №1 літ. Ж, майстерня, літ. Н, паркан з бетонних блоків, площею 3602,6 кв.м, розміщене за адресою: с. Капітанівка, Києво-Святошинського р-ну, вул. Дачна, 1-в, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца", вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку 575700 грн. Майно передається в оренду з метою виробничої діяльності.

Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна між орендарем та балансоутримувачем.

Орендар зобов’язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2 Договору).

Згідно з п. 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на 364 дні, що діє з 03.04.06 до 02.04.07 включно.

Відповідно до п.10.6 договору оренди від 03.04.06 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Судом встановлено, що за відсутності заперечень сторін договір продовжувався до 02.04.07, 01.04.08, 31.03.09 та 30.03.10 відповідно.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за січень, базовий місяць оренди – 4 968,19 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1 Договору).

Відповідно до 3.2 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції: 70% орендної плати перераховується до Державного бюджету України, 30% орендної плати перераховується балансоутримувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди від 03.04.06, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед балансоутримувачем за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року у розмірі 36743,93 грн.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 03.04.2006, а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 36743,93 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал Постач Сервіс” (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Панаса Мирного, 7, кв.1, код ЄДРПОУ 33745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь державного підприємства „Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца” (08112 Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вул. Радянська, 4, код ЄДРПОУ 19408382) суму заборгованості у розмірі 36 743 (тридцять шість тисяч сімсот сорок три) грн 93 коп., державне мито в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн 44 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 28.12.2010р.