Рішення № 132383251, 08.12.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3764/25

провадження № 2/610/1723/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/3764/25 (провадження № 2/610/1723/2025) за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.12.2021 в сумі 55355,27 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 14.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», Тарифами за карткою, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники зазначених вище документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 06.08.2025 становить 55355,27 грн, що складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Станом на 02.06.2025 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення підпункту 5.17 пункту 5 Розділу ІІ Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань. Вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 02.06.2025 банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходить та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до пунктів 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «MONOBANK» від 14.12.2021 в розмірі 55355,27 грн. та судовий збір - 3028,00 грн.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 15.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

18.11.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Разом з тим, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15.10.2025 було встановлено строк на подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив було подано без дотримання строку, встановленого судом, клопотання про поновлення строку на подання відзиву не подано. Крім того, у порушення вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, відповідачем не надано суду доказів надіслання відзиву позивачу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою подав клопотання, згідно з яким позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, 14.12.2021 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Відповідно до підписаної анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідач просила Банк відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору та умов даної заяви.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку.

Крім того, ОСОБА_1 , відповідно до підписаної анкети-заяви просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або цього аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з Договором.

Також ОСОБА_1 визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо. В даній анкеті-заяві є лише посилання на те, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 14.12.2021 укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 06.08.2025 становить 55355,27 грн. та складається з 55355,27 грн. - загального залишку заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Як вбачається з анкети-заяви, долученої до позовної заяви, в ній не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Отже, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 55355,27 грн і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів користування кредитними коштами, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем також надано не було.

Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, або іншого бухгалтерського документу, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

В той же час, відповідна виписка по картковому рахунку відповідача разом із матеріалами позовної заяви чи безпосередньо під час розгляду справи судом надано не було.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема що стосується договорів кредиту: письмовими, речовими і електронними доказами.

У статті 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом, який не погоджений з відповідачкою та не містить достовірних відомостей з документів бухгалтерського обліку, тому не є достатнім та достовірним доказом як надання відповідачу кредиту шляхом перерахунку на картковий рахунок відповідача, так і відповідного розміру заборгованості.

Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Однак, позивач не надав до справи належних і допустимих у розумінні ст.ст. 76, 100 ЦПК України письмових чи електронних доказів про укладення договору у вищевказаному порядку, які дозволяють суду перевірити як цілісність електронних доказів так і законний порядок отримання електронного підпису позичальником та його накладення (підписання) при укладанні кредитному договору.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.

У своїй позовній заяві до суду АТ «Універсал Банк» просив розглянути справу у його відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа№755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2020 року в справі № 703/3063/18 дійшов висновку, що в зв`язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу. А тому, з урахуванням такого, розрахунок заборгованості, на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, не є належним і достовірним доказом того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і відповідно що договір позики є укладеним.

Факт ознайомлення ОСОБА_1 з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Проте, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів.

За приписами частини 1 статті 1046, частини 2 статті 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року в справі № 194/1126/18. Тобто судова практика зі спірних правовідносин є сталою і незмінною.

Крім того, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Чорна картка monobank» не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Крім того, в розділі 7 вказаного Паспорту зазначено, що наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2023 року. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20. Аналогічне стосується таблиці обчислення вартості кредиту, що передує укладенню договору та не свідчить про укладення договору саме на таких істотних умовах.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що позивачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не було надано суду жодних належних доказів тих обставин, про які він заявляє у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 14.12.2021 та наявність заборгованості за наданим кредитом в сумі 55355,27 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який покладається на нього.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: 64260, Харківська область, Ізюмський район, с. Попівка, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя В.М. Тімонова