Рішення № 132363482, 04.12.2025, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1623/25

Провадження №2/443/981/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

04 грудня 2025 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором № 4977888 від 10.09.2021 у розмірі 33862,45 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача Ткаченко М. покликається на те, що 10.09.2021 між товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір №4977888. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 28.12.2021 було укладено договір №28-12/2021-72, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4977888. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4977888. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4977888. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4977888 від 10.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 33862,45 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4590,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 29272,45 грн.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.11.2025 /а.с.65-66/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.11.2025 у зв`язку з першою неявкою відповідача справу розглядом відкладено на 04.12.2025 /а.с.72/.

Розгляд справи по суті відбувся 04.12.2025 без участі сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, в позовній заяві представник позивача справи просить проводити за його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Згідно відповіді з ЄДДР №1826730 від 29.09.2025, місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Судом скеровувались виклики у судові засідання на зазначену адресу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду з відміткою засобу зв`язку Укрпошта «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимогист. 6 Європейської конвенції з прав людинита основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з метою отримання кредитних коштів, у зв`язку з чим підписав в електронному вигляді анкету - заяву на кредит № 4977888/а.с.14/.

Як вбачається із Анкети-заяви на кредит № 4977888 від 10.09.2021, погоджені наступні умови кредитування по заявці: замовлена сума: 5 100,00 грн, замовлений строк 21 день, погоджена сума 5 100,00 грн, погоджений строк 21 день, комісія за надання 11,00% одноразово, ставка процентів 1,25 % за кожен день користування.

10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4977888, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5 100 грн (п. 1.2 договору) /а.с.8-12/.

1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 100.00 грн у валюті: Українські гривні.

1.3. Кредит надається строком на 21 днів з 10.09.2021 (строк кредитування).

1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 01.10.2021.

1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1899,75 грн. в грошовому виразі та 24,452,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та запальних витрат Позичальника за кредитом складає 6999,75 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновлению у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 561,00 грн, яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

1.5.2. Проценти за користування кредитом: 1338,75 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.

Договір № 4977888 від 10.09.2021 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора за номером телефону , що підтверджується довідкою про ідентифікацією, згідно якої ОСОБА_1 було присвоєно одноразовий ідентифікатор Z29297 /а.с.19 на звороті/.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору про споживчий кредит № 4977888 від 10.09.2021 ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема з порядком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення /а.с.12 на звороті/.

Згідно з паспортом споживчого кредиту №4977888, який є додатком №2 до договору про споживчий кредит № 4977888 від 10.09.2021 у ньому міститься інформація та контактні дані позичальника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація ті інші важливі правові аспекти /а.с.13/.

Також до матеріалів справи долучено правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» /а.с.15-19/.

Відповідно до платіжної інструкції LIQPAY №1760026486 від 10.09.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 *67 5 100,00 грн згідно договору № 4977888 /а.с.20/.

Факт нарахування щоденних процентів за користування кредитом підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком наданим ТОВ «Мілоан», згідно якого загальна заборгованість ОСОБА_1 становить: 20551,45 грн, з яких 4590,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 15961,00 грн заборгованість за процентами /а.с.20 на звороті - 21.

28.12.2021 ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт-Капітал» уклали Договір факторингу №28-12/2021-72, згідно умов якого ТзОВ «Вердикт-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТзОВ «Мілоан» /а.с.40-46/.

Згідно реєстру боржників до договору відступлення до ТзОВ «Вердикт-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4977888 від 10.09.2021 укладеного з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 20551,45 грн /а.с. 46 на звороті - 49/.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ « Вердикт капітал», заборгованість останнього становить 33862,45 грн, з яких 4590,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 15961,45 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 13311,00 грн нараховані відсотки згідно кредитного договору /а.с.22/.

10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-03/202301 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТзОВ «Вердикт Капітал» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору ТзОВ «Коллект центр» в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до боржників згідно з додатками № 1, № 3 до договору /а.с.24-36 на звороті/.

З витягу з додатку № 3 до договору №10-03/202301 від 10.03.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТзОВ «Коллект центр» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 33862,45 грн /а.с.37-39/.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4977888 від 10.09.2021 перед ТзОВ «Коллект центр», заборгованість останнього становить 33862,45 грн, з яких 4590,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 15961,45 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 13311,00 грн нараховані відсотки згідно кредитного договору /а.с.29/.

Норми права та мотиви їх застосування.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбаченийЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, вст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідност.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1статті 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідност.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1ст.612 ЦК Українивизначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1ст. 513 цього Кодексуправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за договором № 4977888 від 10.09.2021 свої зобов`язання не виконав, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 33862,45 грн, з яких 4590,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 29272,45 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку позивачу, як правонаступнику первісного кредитора, не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 гривень

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідно доПостанови Верховногосуду від13.03.2025у справі№275/150/22 суд не має права вирішуватии питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи

На підтвердження понесених витрат надано суду наступні докази.

Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 між ТзОВ "Коллект Центр" (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", заявка ТзОВ "Коллект Центр" про надання юридичної допомоги № 1520 від 01.08.2025, з якої вбачається, що ТОВ "Коллект Центр" та адвокатське об`єднання погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 (надання усної консультація з вивченням документів 4 000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн).

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст.10,12,76-81,89,141,258,259,263,265,280-283 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит № 4977888 від 10.09.2021 у розмірі: 33 862 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 45 копійок, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 40890 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 45 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Равлінко