Рішення № 132349040, 17.11.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4768/25

Провадження № 2/202/3235/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ворон Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою обгрунтовуючи її наступним. Будівля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 422060787 від 10.04.2025. Відтак і кімната АДРЕСА_2 в зазначеному гуртожитку перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради. Враховуючи наведене, Дніпровська міська рада звертається до суду з даним позовом з метою захисту прав та інтересів територіальної громади м. Дніпра у зв?язку з наступним. В зазначеній кімнаті № НОМЕР_1 зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_1 (Відповідач-1, В.К/в) з 23.12.200 та ОСОБА_2 (Відповідач-2, син) з 23.12.2011. 3 довідки КП «Жилсервіс-5» ДМР від 06.03.2025вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 у КП «Жилсервіс-5» ДМР з 01.09.2012 та дійсний по теперішній час. Борг складає 21 036,22 грн. Відповідачі - 1, 2 за даною адресою не проживають більш як 5 років. В кімнаті мешкають квартиранти. Борг складає 21505,02 грн. Зазначене підтверджується актами комісії Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради від 17.06.2024, 27.11.2024, 27.03.2025. Враховуючи наведене, позивач зазначив, що у нього виникла необхідність у вирішенні в судовому порядку питання щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням № 601 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 року справу № 202/4768/25 розподілено до розгляду головуючому судді Дребот І.Я.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 27.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначенона 21.07.2025 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 21.07.2025 у звязку із неявкою сторін відкладено судове засідання у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщеннямна 10.09.2025року.

10.09.2025 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання не відбулось, справу призначено до розгляду на 15.09.2025.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням до судового розгляду по суті у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра на 12.11.2025 року.

12.11.2025 справу з розгляду знято у зв`язку із невідкладними слідчими діями. Розгляд справи призначено на 17.11.2025.

17.11.2025 представник позивача в судове засідання з`явились, підтримала позовні вимоги викладені в позовній заяві. Просила позов задоволити.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Так, в судовому засіданні встановлено наступне.

Будівля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 422060787 від 10.04.2025. Відтак і кімната

АДРЕСА_4 зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_1

(Відповідач-1, В.К/в) з 23.12.2008 та ОСОБА_2 (Відповідач-2, син) з 23.12.2011, що підтверджується довідкою № 136 від 04.03.2025.

Згідно актів комісії КП «Жилсервіс-5» від 17.06.2024, 27.11.2024,27.03.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 не мешкають понад п`ять років. В кімнаті проживають квартиранти.

3 довідки КП «Жилсервіс-5» ДМР від 06.03.2025 вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 у КП «Жилсервіс-5» ДМР з 01.09.2012 та дійсний по теперішній час. Борг складає 21 036,22 грн.

Враховуючи наведене позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та третіх осіб з позовом про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням № 601 за адресою : АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім`ї наймача належить дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Частиною четвертою статті 9ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а вразі спору-судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років-протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період-протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми -на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий обліку відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо),у тому числі закордоном,-протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини)вибула дитина(діти)і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей)у дитячому закладі або до досягнення нею (ними)повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках -до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу -протягом усього часу виконання таких обов`язків; влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги -протягом усього часу перебування в них; виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі -протягом усього час у перебування в ньому; взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання. У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті. Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

«Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71,72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мешкають більше шести місяців саме без поважних причин за адресою своєї реєстрації та жодного разу не з`являлися протягом цього строку за адресою своєї реєстрації, вибули на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, набули право власності або право постійного користування іншим житлом, позивачем не надано, хоча це є його процесуальним обов`язком.

При цьому, клопотань про допит свідків, які можуть підтвердити дані обставини, стороною позивача не заявлено.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог представнику позивача до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 258, 264, 265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.

Головуючий суддя Дребот І.Я.