Рішення № 13233657, 13.12.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №2-1099/10

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

представника позивача і третьої особи на стороні позивача Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - Манчука О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку, суд

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить припини право власності відповідача на земельну ділянку, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,що розташована на території сільської ради; вилучити цю земельну ділянку і передати її у власність територіальної громади посилаючись на те, що відповідач являючись власником даної земельної ділянки її за цільовим призначенням не використовує,внаслідок чого вона знаходиться в забуряненому стані.

У суді представник позивача і третьої особи Манчук О.А. вимоги підтримав, підтвердив їх обґрунтування та зміст і надав пояснення, аналогічні змісту заяви.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду у судове засідання тричі не зявився, надавши письмові клопотання про перенесення судового засідання у звязку зі хворобою. Будь-яких підтверджень до клопотання не надав. А тому суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача і третьої особи не заперечує проти такого вирішення справи. Підстав для ухвалення заочного рішення не має.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення в силу наступного.

Так, відповідно до ст.1 ЗК України, яка відтворює ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством,що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

В суді встановлено, що відповідач ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 1,9974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля), що розташована на території Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Право власності підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії I-ЧР №037196, 24 березня 2003 року виданим відповідачу на підставі рішення сесії Квітчанської сільської ради народних депутатів №22-1 від 22 березня 2002 року.

Згідно ст.22 ЗК України з емлями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однією із основних вимог земельного законодавства щодо використання земель є вимога цільового використання земельних ділянок.

Рілля це землі, які регулярно розорюються з метою створення агротехнічних умов для вирощування на них сільськогосподарських культур.

Згідно технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю власникам земельних ділянок (паїв) на території Квітчанської сільської ради, розробленої Корсунь-Шевченківським районним відділом ДП «Центр державного земельного кадастру» земельна ділянка відповідача складається з двох агровиробничих груп ґрунтів,які є особливо цінні.

Тобто, метою використання земельної ділянки відповідача площею 1,9974 га є вирощування на ній сільськогосподарських культур.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 на протязі тривалого часу свою земельну ділянку за цільовим призначенням сам не використовує і договорів оренди не укладає, внаслідок чого вона забурянена.

Згідно ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок, в тому числі, зобовязані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

е)дотримуватися правил добросусідства та обмежень, повязаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Як встановлено в суді, відповідач останні три роки земельний податок не сплачував.

05 липня 2006 року, 20 липня 2006 року, 21 серпня 2006 року, 27 вересня 2007 року, 23 жовтня 2007 року, 23 листопада 2007 року, 08 червня 2010 року,08 липня 2010 року,09 серпня 2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Смілянського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Черкаській області Державного Комітету України по земельних ресурсах проводились перевірки дотримання ОСОБА_3 вимог земельного законодавства, за наслідками яких складалися відповідні акти, видавались приписи про усунення виявлених порушень земельного законодавства у визначений термін (в двотижневий, місячний), складались протоколи про адміністративне правопорушення та виносилися постанови про накладення на землевласника адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки було встановлено, що ОСОБА_3 дійсно порушив земельне законодавство, так як не вживає заходи по боротьбі з бурянами на своїй земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таке ставлення відповідача призводить до поширення буряну на інших суміжних земельних ділянках,які використовуються за цільовим призначенням СТОВ «Агрофірма «АгроРось» та фермерським господарством «Слюсаренко».

22 червня 2010 року і 09 серпня 2010 року комісія в складі начальника управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Манчука О.А., заступника начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Сливки В.П.,державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Корсунь-Шевченківському районі Кришун Н.М., державного екологічного інспектора Пустільника П.Т., начальника державної інспекції захисту рослин Яценка В.П. та в присутності директора СТОВ провели обстеження земельної ділянки відповідача, під час яких було встановлено, що земельна ділянка протягом останніх пяти років не обробляється, заросла такими бурянами:амброзія полинолиста, осот рожевий,ватнік сірійський,полинь гірка, перій повзучий та інші, що підтверджується доданими фотографіями. Амброзія полинолиста є буряном, що належить до карантинних організмів.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 своє ставлення до використання земельної ділянки не змінив, земельну ділянку за цільовим призначенням використовувати не став, договорів оренди не уклав, буряни не знищив.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про карантин рослин» карантинний організм це вид шкідливого, який у разі занесення або обмеженого поширення на території України може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. Шкідливий організм це будь-який вид,штамп або біотип рослин, шкідливий для рослин чи продуктів рослинного походження, в тому числі буряни.

Тобто, земельна ділянка відповідача ОСОБА_3 площею 1,9974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва забруднена карантинно - шкідливими організмами,що призводить до забруднення суміжних земельних ділянок і сприяє поширенню карантинно-шкідливих організмів.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЗК України в ласник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.а),п.б) ст.143 ЗК України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель карантинно-шкідливими організмами) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку,яке здійснюється у судовому порядку.

Тобто, правові підстави та порядок припинення права власності на землю громадян визначений ст.143 даного Кодексу. Отже, законодавець чітко визначив випадки,коли власник може бути позбавлений права власності на земельну ділянку.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільний справ» у випадках, визначених нормами ст.143 ЗК України припинення права власності на землю за позовом органу місцевого самоврядування провадиться в судовому порядку. Така норма зазначена і у ст. 378 ЦК України.

Таким чином, розглянувши справу суд встановив, що дійсно відповідач ОСОБА_3 як власник земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області не виконує обовязки,передбачені ч.1 ст.91 ЗК України, на протязі тривалого часу свою земельну ділянку за цільовим призначенням сам не використовує і договорів оренди не укладає, внаслідок чого вона забруднена карантинно - шкідливими організмами, а тому суд припиняє його право приватної власності на земельну ділянку, вилучає її і передає її у власність територіальної громади в особі Квітчанської сільської ради. У звязку з цим, суд визнає недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЧР №037196, виданий на підставі рішення сесії Квітчанської сільської ради народних депутатів №22-1 від 22 березня 2002 року.

Згідно ст.ст. 1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Задовольняючи позов, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по справі на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.27,31,57,58,59,60,61,88,157,169,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст.1,12 п.к),22,83 ч.4 п. ґ),91 ч.1,143 п.а),п.б),153 ч.1 ЗК України, ст.378 ЦК України, суд

вирішив :

Задовольнити повністю позов Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку.

Припинити право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,9974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Вилучити у ОСОБА_3 Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЧР №037196, виданий на підставі рішення сесії Квітчанської сільської ради народних депутатів №22-1 від 22 березня 2002 року, зареєстрований в Книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю за № 450 та визнати його недійсним.

Передати у власність територіальної громади в особі Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області земельну ділянку площею 1,9974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ради.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, проживає АДРЕСА_1 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь Квітчанської сільської ради, розташованої с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області вул. Орджонікідзе,22 код 34207154 р/р 31424000800248 МФО 854018 понесені нею судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - підпис