Рішення № 132319947, 03.12.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2659/25

Провадження №: 2-а/336/112/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у спрощеному провадження без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП від 02.03.2025 року.

Ухвалою суду від 31.03.2025 року адміністративний позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року позовну заяву повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 року ухвалу суду від 14.04.2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 20.11.2025 року відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25.11.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

26.11.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що ПОГ СПОГ Гайсинського РУП (точні прізвище та ім`я встановити не виявилось можливим) було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, а саме за те, що 02.03.2025 року об 11.25 годині у с. Краснопілка водій керував автомобілем БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив п. 8.4 б ПДР України.

Позивач вказував, що при складенні вказаної постанови він не був присутній, а реєстраційний номер автомобілю вказаний невірно. Також позивач посилався на те, що пункт ПДР, про порушення якого вказано у постанові, не має обмежувального характеру та не містить заборони певних дій для водія, тож позивач не міг порушити вказаний пункт Правил.

Оцінюючи доводи позивача суд виходить з наступного.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП вказує, що постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення марки, моделі та номерного знаку транспортного засобу у випадку притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є важливими, адже такі дані дозволяють вірно ідентифікувати транспортний засіб.

Натомість в оскаржуваній постанові вказано лише марку автомобілю БМВ, але не вказано моделі автомобілю.

Крім того, позивач вказував, що реєстраційний номер транспортного засобу вказаний невірно, адже вказаний реєстраційний номер, у разі зміни літери И, яка вказана в постанові, літерою І, належить іншому транспортному засобу, в обґрунтування чого навів відомості з відкритих джерел.

Вказані доводи відповідачем не спростовані.

Враховуючи невірне зазначення реєстраційного номеру транспортного засобу та відсутність вказівки його моделі, суд вважає, що за таких обставин неможливо безумовно ідентифікувати транспортний засіб.

Крім того, суд зауважує, що постанова також не містить і точного місця вчинення правопорушення, яке у постанові визначене як с. Краснопілка по автодорозі МЗО, натомість в постанові не вказано ані вулиці, ані номера будинку, біля якого було скоєне правопорушення, що у свою чергу не дозволяє визначити наявність або відсутність у певному місці відповідного дорожнього знаку, про порушення вимог якого йдеться у постанові.

При цьому суд враховує, що в України наявні кілька сіл з такою назвою, розташовані в різних областях України (Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, тощо).

Слушними є доводи позивача і про те, що зазначений у постанові пункт ПДР неможливо порушити, адже він визначає категорії дорожніх знаків, але не встановлює будь-яких правил чи заборон для учасників дорожнього руху.

Зокрема, п. 8.4 б вказує, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

В постанові не вказано, яким саме чином водій не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено».

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас статтею77КАС Українивизначено,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розгляді справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності суд має оцінити чи було скоєне правопорушення, чи у відповідності до положень чинного законодавства винесено постанову суб`єктом владних повноважень, чи не було при розгляді справи допущено істотних порушень прав особи, що унеможливило постановлення законного та обґрунтованого рішення, та чи у межах, передбачених КУпАП застосовано стягнення.

Статтею 286 ч. 3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи відсутність в постанові усіх істотних відомостей, необхідність зазначення яких визначена чинним законодавством, неможливість однозначної ідентифікації місця скоєння правопорушення та транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , суд погоджується з тим, що постанова підлягає скасуванню.

Водночас, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже позивачем не наведено точної підстави, перелік яких містить ст. 247 КУпАП та нараховує 10 підстав, за якою, на його думку, слід було б закрити провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову частково, а саме в частині скасування постанови про прнитягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241-246, 262, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управліннянаціональної поліціїу Вінницькійобласті проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення задовольнити частково.

Постанову серії ББА№ 438487від 02.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, скасувати.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення складений 03 грудня 2025 року

03.12.25