Вирок № 13231453, 23.12.2010, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 1-183/2010р.

В И РОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Орінко В.В.

при секретарі Сакалош Ю.А.

з участю прокурора Петручок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровабад, Р. Азербайджан, жителя АДРЕСА_1, армянина, громадянина України, освіта неповна середня, співмешкає, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, військовозобовязаного, раніше не судимого,

по ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при слідуючих обставинах:

20.10.2010 року біля 22години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в кімнаті кухні будинку домоволодіння ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_2, під час відпочинку, при раптово виниклому умислі на таємне викрадення чужого майна, та ціллю особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав з столу, мобільний телефон «Nokia-1200», вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №1304 від 08.11.2010 року проведеної НДЕКЦ при УМВС України в області 256 грн., та картку мобільного оператора звязку «Київстар», вартістю 20 грн., який належав ОСОБА_2, а всього таємно викрав чужого майна на загальну суму 276 грн. З місця події з викраденим зник, обернувши його у свою власність та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди, на вище вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України, визнав повністю та пояснив, що 20.10.2010 року в обідній час він разом з ОСОБА_3, зустріли знайомого ОСОБА_2, який запросив їх в гості в вечірній час на що вони погодилися. До будинку ОСОБА_2 вони прийшли разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Зайшовши в будинок ОСОБА_2 дав йому гроші в сумі 100 грн., щоб він разом з ОСОБА_4, пішли в магазин та придбали спиртного та закуски, що вони і зробили, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5, залишились в будинку з господарем. Коли вони повернулися, то ОСОБА_2 знаходився в іншій кімнаті та дивився телевізор, а вони всі почали вживати спиртне, останній до них не виходив. Під час розпиваття спиртного він помітив на столі мобільний телефон «Nokia-1200», який належав господарю, та вирішив його викрасти, щоб в подальшому користуватись. Біля 22 години коли всі почали виходити з будинку додому він попрощавшись з ОСОБА_2, таємно викрав вище вказаний телефон, який виключив, щоб не бути викритим в крадіжці. Всі разом вони поїхали до ОСОБА_5, де він залишив викрадений мобільний телефон з метою його зарядити, так як у нього був відсутній зарядний пристрій. Де він взяв телефон нікому не говорив. В скоєному щиро кається, мобільний телефон потерпілому повернуто.

У відповідності до ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним досліджувати письмові та речові докази по справі, оскільки всі фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому суд зясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснив йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд, вислухавши сторони обвинувачення та захисту, дослідивши характеризуючий матеріал, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковане, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначені покарання суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, який законом віднесений до категорії злочину середньої тяжкості, тяжких наслідків від якого не настало і матеріальна шкода повністю відшкодована, особу винного, які характеризується посередньо, обставини, які помякшують покарання щире каяття, обставини які обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до судової відповідальності, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, в скоєному щиро кається, матеріальна шкода відшкодована повністю, суд вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст.. 75 КК України, оскільки вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання шляхом встановлення іспитового терміну та покладання одного з обовязків передбачених ст.. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі маються досудові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи підробленої купюри на суму 412,8 грн., які підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 321 323 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, код 25575003 на рахунок 31257272210284, банк одержувача ГУДЕУ в Кіровоградській області МФО 823016 за проведення судово-товарознавчої експертизи 412, 80 грн.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя (підпис)

Копія вірна:

Суддя В.В.Орінко