Ухвала суду № 132281465, 02.12.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12544/2012

Провадження № 6/202/165/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Завгородньої Ю.В.

за відсутності ОСОБА_1 ,

присутні: представник заявника ОСОБА_2 - у режимі відеоконференції,

представник стягувача АТ КБ «Приват Банк» Калашнікова М.О. - у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся ОСОБА_1 з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи справу передано для розгляду судді Недобитюк Н.В., ухвалою якої справа призначена до розгляду.

У судовому засіданні 01.12.2025 представник заявника Коровяковська Т.В. надала пояснення у справі та підтримала вимоги, викладені у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Натомість представник стягувача АТ КБ «Приват Банк» Калашнікова М.О. заперечувала та підтримала позицію, викладену у запереченні, поданому через систему «Електронний суд» від 25.11.2025.

Судом встановлено наступне.

11.08.2008 АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «Бізнес-Інтелект» уклали Кредитний дбговір № LBB-17 від 11.08.2008, щгідно якого АТ КБ «Приват Банк» надав ТОВ «Бізнес-Інтелект» не поновлювальну кредитну лінію у сумі 511 490,00 ЄВРО з датою повернення 15.10.2013, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Виконання зобов`язання за зазначеним договором було забезпечено укладанням договору поруки № 1108/4730/ТМРА-02 від 11.08.2008 з відповідачем ОСОБА_1 , предметом якого є надання поруки перед кредитором за виконання Позичальником своїх обов`язків за кредитним договором.

11.08.2008 АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Бізнес-Інтелект» було укладено договір комісії № 1108/4730/ІМРА від 11.08.2008 про відкриття акредитиву, відповідно до якого клієнт доручає, а Банк приймає на себе зобов`язання за плату від свого імені і за рахунок клієнта: відкрити па користь Heidelberger Druckmaschinen AG, Німеччина безвідкличний документарний акредитив на суму 85 410,00 ЄВРО.

Виконання зобов`язання за цим договором було забезпечено укладанням договору поруки № 1108/4730/ІМРА-01 від 11.08.2008 з відповідачем ОСОБА_1

12.04.2013 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2/202/398/2013 ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором.

06.11.2013 Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2013 змінено, шляхом виключення з резолютивної частини рішення висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № LBB-17 від 11.08.2008 та за договором комісії № 1108/4730/ІМРА від 11.08.2008, а також суми штрафу та судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

Після отримання виконавчих документів по справі ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Кйєві за примусовим виконанням рішення суду.

20.11.2015 на підставі виконавчого листа по справі 2/202/398/13 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 49391247 у відношенні ОСОБА_1 .

У ході проведення виконавчих дій встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

30.05.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану, через відсутність майна у боржника. На час повернення виконавчого документа діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року.

Пунктом 5 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N I404-VII1 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.05.2017 року стягувачу встановлено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу для виконання до 30.05.2020.

Представник Венедіктова В.І. стверджувала, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачем не оскаржувалась. Строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не поновлювався. На час розгляду даної справи встановлений законом строк для пред`явлені до примусового виконання виконавчого документа сплинув.

Наголошувала на відсутні відомостей, які б свідчили про зацікавленість АТ КБ «Приват Банк» у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, посисаючись на те, що виконавчий документ для виконання стягувачем повторно пред`явлено не було, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачем не оскаржувалась.

Представник стягувача зауважила, що твердження заявника щодо пропущення АТ КБ «Приват Банк» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Представник стягувача наголосила на тому, що «факт неперебування виконавчого листа на виконанні не свідчить про відсутність обов`язку боржника. Борг існує, рішення суду є чинним і обов`язковим до виконання на всій території України».

Також наголосила на матеріально-правових та процесуально-правових підставах для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Так, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого виконачий лист було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни його ще не було виконано повністю або частково.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження №61-1762ав22.

Обставини, які свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, що виникли до ухвалення судового рішення, не можуть бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, або для відмови у його видачі.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятоїЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Однак, під час розгляду справи не порушувалося питання щодо визнання судом обставин відсутності матеріального обов`язку боржника, припинення обов`язку боржника перед стягувачем. Між тим втановлення зазначених обставин безпосередньо впливає на права, інтереси та (або) обов`язки стягувача і боржника.

Отже, навіть незважаючи на те, що АТ КБ «Приват Банк» міг пропустити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, боржникоим не було доведено відсутність зобов`язання перед стягувачем.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючиь ст. 2, 4, 10, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н. В. Недобитюк