Рішення № 132260862, 03.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46572/23

Провадження № 2/761/1774/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості Кредитним договором № PDV2-494179 від 18.01.2021 року в розмірі 70 134, 34 грн., судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та 1 400, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № PDV2-494179. Відповідно до умов договору АТ «Райффайзен Банк» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит у сумі 71 700,00 грн. строком на 48 місяців. ОСОБА_1 зобов`язується повернути АТ «Райфайзен Банк» кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом. 20.12.2022 року АТ «Райфайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-57-F, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» передає за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло прав кредитора за кредитним договором № PDV2-494179 від 18.01.2021 року.

Однак, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано, таким чином у останньої виникла заборгованість за кредитним договором, у загальному розмірі - 70 134, 34 грн., у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко І.О.

На підставі розпорядження № 01-08-2266 від 03.09.2025 року, щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/46572/23, за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.

05.09.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявила, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 18.01.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № PDV2-494179.

Поточний рахунок призначений для зарахування коштів Кредиту згідно цієї Заяви-Договору, а також внесення Клієнтом готівкових та безготівкових коштів на Поточний рахунок виключно з метою погашення Кредиту. (п.п. 1.1. Договору). Кредитний договір укладений за допомогою електронного підпису Позичальника.

Відповідно до умов Кредитного договору, з Дати надання Кредиту, Банк зобов?язаний надати Клієнту Кредит в сумі 71 700,00 грн., а Клієнт зобов?язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування (п.п. 1.2. Договору).

Мета Кредиту, є придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника в розмірі 71 700,00 грн. (п.п. 1.2.1. Договору).

Строк Кредиту становить 48 місяші, що починається з Дати надання Кредиту по визначену Графіком дату останнього Щомісячного ануїтетного платежу. (п.п. 1.2.2. Договору).

Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована і становить: 31,80% процентів річних. (п.п. 1.2.3. Договору).

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 18 числа кожного календарного місяця згідно Графіка. (п.п. 1.2.4. Договору).

20.12.2022 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-57-F, за умовами якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» передає за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» набуло прав кредитора за кредитним договором № PDV2-494179 від 18.01.2021, сума заборгованості за яким становить 70 134,34 грн., з яких:

- 61 523,05 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 8 611,29 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1049 згаданого Кодексу визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Судом не встановлено належного виконання умов кредитного договору відповідачем та на спростування розміру заборгованості за кредитним договором належних доказів суду не надано.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених Позивачем витрат надано копію Договору про надання правової допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023р., укладеного Позивачем з Адвокатом Титаренко В.В., копію додатку № 1 від 14.06.2023р. до договору про надання правової допомоги, копію замовлення № 91 від 01.08.2023р. до договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт (надання послуг) від 04.08.2023р. до договору про надання правової допомоги (замовлення № 91), копію платіжного доручення на оплату адвокатських послуг, копію ордеру на надання адвокатом правової допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката підтверджений належними та допустимими доказами, а тому приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 16 526, 530, 549 611, 1050, 1054 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 268, 277-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) заборгованість за кредитним договором № PDV2-494179 від 18.01.2021 року в розмірі 70 134, 34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1400,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: