Рішення № 1322606, 15.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2007

Справа №2-16/7565-2007

За позовом - Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АРК (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13, р/р 35220001000182 в УДК в АРК м. Сімферополя, МФО 824026, ОКПО 23895258)

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20 А)

Про стягнення 32 000,00 грн.

За зустрічним позовом - Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20 А)

До відповідача - Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АРК (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13, р/р 35220001000182 в УДК в АРК м. Сімферополя, МФО 824026, ОКПО 23895258)

Про визнання недійсним рішення

Суддя Омельченко В.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Нікітін В.А. – представник, дов. б/н від 02.04.207 року

Суть спору: Позивач Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в АРК, м. Сімферополь звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» про стягнення з останнього суму штрафу в розмірі 32 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням територіального відділення АМКУ в АРК від 03.11.2006 р. № 42/05-13/53 на відповідача був накладено зазначений штраф якій відповідач не оплатив у добровільному порядку.

Не погодившись з позовом відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача по первісному позову про визнання рішення ТВ АМК України в АРК від 03.11.2006 р. № 42/05-13/53 на якому ґрунтуються позовні вимоги ТВ АМКУ в АРК недійсним з мотивів не відповідності його діючому законодавству.

По клопотанню сторін розгляд справи був продовжений в порядку ст. 69 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до розпорядженням голови ТВ АМКУ в АРК від 28.12.2004 р. № 05/2242 розпочата планова перевірка ВАТ «АК «Кримавтотранс» на предмет виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Вказаним розпорядженням затверджено склад комісії яка буде проводити перевірку, а також план перевірки.

За результатами здіснення перевірки ТВ АМКУ в АРК 31.03.2005 р був складений акт № 05-121/18.

Розпорядженням голови ТВ АМКУ в АРК від 27.04.2005 р. № 18/05-14.3/13 розпочато розгляд справи про порушення ВАТ «АК «Кримавтотранс» законодавства про захист економічної конкуренції.

03.11.2006 р. адміністративна колегія ТВ АМКУ в АРК на підставі вище зазначених документів прийняла рішення № 42/05-13/53 по справі № 18/05-26/13..

Вказаним рішенням адміністративна колегія ТВ АМКУ в АРК визнала що ВАТ

«АК «Кримавтотранс» займає монопольне положення на товарному ринку «автостанційни послуги» по АРК з долею 100 відсотків за період з 01.01.2004 р. по 01.05.2005 р.. Визнала що дії ВАТ «АК «Кримавтотранс» по встановленню залежності вартості автостанціонного збору з пасажирів від вартості квітка, а не від фактичних затрат автостанцій за надання ними обов’язкових послуг є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 і пп.. 1 и 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і кваліфікуються як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін або інших умов придбання або реалізації товару які б були неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку і застосування різних цін або різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями або покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.

За назване порушення був накладений штраф у розмірі 16 000 грн.. Також визнано що дії ВАТ «АК «Кримавтотранс» які виразилися у встановленні послуг пов’язаних з перевезенням пасажирів в коефіцієнтах від розрахункової вартості додаткових зборів у тому числі за оформлення повернення квітка, що суперечить Правилам надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і зачіпляє інтереси споживачів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» які кваліфікуються як зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді встановлення таких цін придбання або реалізації товару, які б були неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення накладено на ВАТ «АК «Кримавтотранс» штраф у розмірі 16 000 грн..

Вказане рішення було направлено ВАТ «АК «Кримавтотранс» 07.11.2006 р. і отримано товариством 10.11.2006 р..

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа на яку накладено штраф по рішенню органа АМКУ сплачує його в двомісячний термін з дня отримання рішення про накладення штрафу.

Таким чином строк для оплати суми штрафу наступив 10.01.2007 року.

10.01.2007 р. ТВ АМКУ в АРК надіслало ВАТ «АК «Кримавотранс» вимогу про виконання рішення про накладення штрафу. (ст.. справи 6).

ВАТ «АК «Кримавтотранс» звернувся до господарського суду АРК з адміністративним позовом до ТВ АМКУ в АРК про визнання недійсним рішення № 42/05-13/53 від 03.11.2006 р..

Ухвалою господарського суду АРК від 02.04.2007 р. провадження по страві закрито ( ст.. справи 5).

В судовому засіданні, що відбулося 15.10.2007 року відповідач ВАТ «АК «Кримавтотранс» надав клопотання про припинення провадження по справі в частини позовних вимог ТВ АМКУ в АРК про стягнення з товариства 32 000 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору. Клопотання мотивовано тим що ВАТ «АК «Кримавтотранс» сплатив суму штрафу в підтвердження чого надав суду платіжне доручення.

Відповідно до ч. 1 пп. 1-1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження по справі якщо відсутній предмет спору.

Надане ВАТ «АК «Кримавтотранс» платіжне доручення від 04.10.2007 р. № 1561 є належним доказом сплати штрафу.

Отже за таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

В процесі розгляду даної справи відповідач ВАТ «АК «Кримавтотранс» звернувся до господарського суду АРК з зустрічною з позовною заявою про визнання рішення ТВ АМКУ в АРК № 42/05-13/53 від 03.11.2006 р.. недійсним.

Позовні вимоги мотивовано тим що оскаржуване рішення прийняте без врахування положень діючого законодавства.

Зокрема 14.03.2000 р. ВАТ «АК «Кримавтотранс» видано наказ № 57 вказаним наказом у відповідності з Законом України «Про захист прав споживачів», та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затвердженими Постановою КМУ від 18.02.1997 р. № 176 встановлено вартість автостанційних послуг пов’язаних з перевезенням пасажирів у таких розмірах – автостанційний збір 10 % від вартості квітка. Також встановлена вартість послуг пов’язаних з перевезенням пасажирів в коефіцієнтах від розрахункової вартості додаткових зборів, у тому числі, за попередній продаж квитків 1, 0 , за замову квитків по телефону 0, 5, за попередній продаж квитків по броні на зворотній шлях 1, 0 і т.і.

До вказаного наказу додані розрахунки вартості додаткових зборів за послуги надані пасажирам, розрахунок вартості зберігання одного міста, розрахунок автостанційного збору.

21.03.2000 р. вказаний наказ, а також всі додатки до нього були зареєстровані в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в АРК за № 3/230.

На підставі вказаного наказу відповідач здійснював розрахунок, а також утримання автостанційного збору з пасажирів при продажу квитків.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених Постановою КМУ от 18.02.1997 р. № 176 в редакції постанови КМУ від 29.01.2003 року № 141 за надання обов'язкових послуг автостанцій та автовокзалів з осіб, які придбавають проїзні квитки, справляється відповідно автостанційний чи автовокзальний збір, розмір якого визначається калькуляцією пов'язаних з наданням цих послуг витрат та кількістю пасажирів, що ними скористалися, і не може перевищувати встановленого граничного рівня.

Державне регулювання автостанційного чи автовокзального збору та встановлення його граничного рівня, збору за додаткові послуги автостанцій (автовокзалів) і плати пасажирських перевізників за обов'язкові послуги здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 100 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених Постановою КМУ от 18.02.1997 р. № 176 в редакції постанови КМУ від 29.01.2003 року № 141 надання послуг автостанцій населенню, пасажирам и перевізникам повинно організовуватися у відповідності з технологічним процесом. Типовий процес надання послуг пасажирських автостанцій і автовокзалів затверджується Мінтрансом України.

28.08.2001 р. Міністерство транспорту України наказом № 565 затвердило Типовий технологічний процес надання послуг пасажирських автостанцій і автовокзалів, яким встановлено, що розмір плати пасажирів за обов’язкові автостанційні послуги не повинен залежати від дальності поїздки пасажира и вартості квітка.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про підприємства» , що діяв на той час підприємства реалізовує свою продукцію, майно по цінам і тарифам встановленим самостійно або на договірній підставі, а у випадках передбачених законодавчими актами України по державним цінам та тарифам.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій по формуванню собівартості перевозки (робіт, послуг) на транспорті затверджених наказом Міністерства транспорту України 05.02.2001 р. № 65 рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.

Суд не приймає до уваги доводи позивача по зустрічній позовній заяві про те, що останній іспитує значну конкуренцію з боку «нелегальних перевізників», оскільки відповідач може дослідити тільки ті ринки і ті відносини які сформовані та функціонують в межах діючого законодавства.

Позивач по зустрічній позовній заяві не надав яких – либонь доказів які б свідчили про прояв значної конкуренції на даному ринку з боку яких – либонь суб’єктів господарювання , та яким чином прояв значної конкуренції сприяло та сприяє на господарську діяльність.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-ІІІ від 11.01.2001 року позивач по зустрічній позовній заяві має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, передбачений цією нормою строк є присічним.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «АК «Кримавтотранс» звернувся до господарського суду з позовом про визнання рішення недійсним 21.06.2007 р. тобто з порушенням встановленого названою статтею строку. За таких обставин позовна заява позивача по зустрічному позову задоволенню не підлягає.

При вказаних обставинах вимоги позивача по первісному позову підлягають припиненню на підставі п.п 1-1 ст. 80 ГПК України.

В частині рішення ТВ АМК України в АРК від 03.11.2006 р. № 42/05-13/53 недійсним вимоги задоволенню не підлягають.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 15.10.2007 року.

Рішення оформлено та підписано у відповідності зі ст.84 ГПК України 22.10.2007 року

На підставі викладеного, керуючись ст.49 ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. По первісному позову провадження по справі припинити

2. По зустрічному позову – в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.