Рішення № 132242692, 02.12.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2678/25

Провадження № 2/172/1171/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача Степанова О.В. вказує, що 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 51739 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ІНСТАФІНАНС" грошових коштів у сумі 34 299,00 грн. На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. 08.02.2022 року було відкрито відповідне виконавче провадження №68563099, в межах якого проводиться примусове стягнення боргу. У зв`язку з широкомасштабною військовою агресією рф проти України позивачка була вимушена в лютому 2022 року покинути своє постійне місце проживання в Попасній Луганської області та перемістилася до м.Дніпро. Про наявність боргу позивачу стало відомо після того, як в листопаді 2023 року були арештовані її банківські рахунки та почалося списання коштів з невідомих причин. Позивачка не мала змоги особисто звернутися до приватного виконавця Лиманського В.Ю. так як місце здійснення його діяльності є тимчасово окупованим. Тому вона не могла отримати будь-яку інформацію щодо підстав списання її коштів. У жовтні 2025 року позивачка дізналася про вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Вважає, що кредитором не надавались приватному нотаріусу оригінал або засвідчена належним чином копія кредитного договору з відповідними додатками, а також документи, що підтверджують належним чином розмір та безспірність невиконаних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №ID2389391 від 27.11.2020 року на час вчинення виконавчого напису. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис, а також стягнути з відповідача судові витрати у справі та витрати пов`язані з правничою допомогою складають 10000,00 грн.

Ухвалою від 29.10.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 29.10.2025 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу у відсутність позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда В.О.всудове засіданняне з`явився.

Третя особа приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваЛиманський В.Ю. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом (ст.ст.15,16 ЦК України).

Відповідно достатті 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 вказаного Закону).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиціїУкраїни від22лютого 2012року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову КабінетуМіністрівУкраїни№ 662від26листопада2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29 листопада 2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З матеріалів справи видно, що 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 51739 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ІНСТАФІНАНС" грошових коштів у сумі 34 299,00 грн., яке у подальшому було передано на виконання до приватного виконавеця виконавчого округу міста Києва Лиманського В.Ю.

При цьому, як видно з матеріалів справи, кредитний договір №ID2389391від 27.11.2020року укладений між ТОВ "ІНСТАФІНАНС"та ОСОБА_1 нотаріально не посвідчений, тому у приватного нотаріуса не було правових підстав для вчинення на кредитному договорі виконавчого напису.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згіднозі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позов до суду.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10000 грн. приходить до наступного.

Згідно зістаттею 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист,представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першоюст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано платіжні документи про оплату таких послуг, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Натомість, представник позивача на підтвердження оплати послуг за правову допомогу адвоката у розмірі 10000 грн. надав до суду лише договір про надання правової допомоги від 20.10.2025 року, ордер на надання правничої допомоги, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат. Проте, суд наголошує, що представником позивача не надано жодного підтверджуваного доказу про оплату таких послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).З огляду на вищенаведене, суд вбачає підстави для відмови представнику позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«УКРФІНСТАНДАРТ»,треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуКиївської областіБригіда ВолодимирОлександрович,приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваЛиманський ВладиславЮрійович провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис,зареєстрований уреєстрі за№ 51739,вчинений 29.12.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідаВолодимиром Олександровичемпро стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«УКРФІНСТАНДАРТ» (місцезнаходження:м.Київ,Україна,03035,місто Київ,вул.Сурикова,3,нежилі приміщення(вліт.А)код ЄДРПОУ:43449827)грошових коштівна загальнусуму 34949,00грн.

3. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ: 43449827) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн., заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн.

4. Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2025 року у вигляді зупинення примусового стягнення, яке здійснюється в рамках виконавчого провадження № 68563099 на підставі виконавчого напису № 51739 вчиненого 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» заборгованості, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Дніпровськогоапеляційного судучерез Васильківськийрайонний судДніпропетровської областіпротягомтридцятиднів здняйогопроголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.Є.Філіппов