Ухвала суду № 132231366, 01.12.2025, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/576/25

Провадження № 2/364/322/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2025 , Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши заяву представниці позивача про закриття провадження та стягнення судового збору у справі за позовом

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (АТ «ПУМБ») (ЄДРПОУ 14282829, адреса: вул. Андріївська, 4 ,м. Київ, Україна, 04070, е-пошта: info@fuib.com, № тел:380442317199),

представниця позивача Донцова Євгенія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса 04070, Україна, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

30.06.2025 в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява про стягнення заборгованості. Ознайомившись з матеріалами справи, суддя встановила, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, про що 04.07.2025 було постановлено відповідну ухвалу.

21.07.2025 на усунення недоліків позивач надав платіжну інструкцію № 574 від 11.03.2025 про сплату судового збору. Виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вказує на таке зарахування.

Представниця позивача у позовній заяві, посилаючись на невиконання кредитних зобов`язань та ст. 4, п.1 ч.6 ст.19, ч.5 ст.28, 175-177, 211, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України, просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 96003,14 гривень;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у сумі 2422.4 грн;

-розглянути справу в спрощеному позовному провадженні, за відсутності представника Банку. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

23.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи без їх виклику в судове засідання.

Суд неодноразово відкладав судовий розгляд справи за клопотанням сторони позивача.

19.11.2025 до суду надійшла заява представниці позивача про закриття провадження у справі, якою вона посилаючись на ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просить суд:

1) закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору;

2) вирішити питання повернення судового збору із державного бюджету;

3) сформувати та направити електронне подання про повернення судового збору.

В обґрунтування своєї заяви представниця позивача зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 повністю розрахувалася за спірною заборгованістю та Банк повністю підтверджує виплату заборгованості.

Судовий розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою представниці позивача про закриття провадження і повернення судового збору та доданими доказами, дійшов наступних висновків.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмет спору на власний розсуд.

Матеріали справи вказують на відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (провадження № 61-9658св20), Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), Постанова Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23).

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором після відкриття провадження, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову так і на час ухвалення рішення.

Так, представниця позивача просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, у зв`язку зі сплатою відповідачами боргового зобов`язання, вже після звернення до суду та після відкриття провадження у справі.

Тобто слід зазначити, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Матеріали справи свідчать, що з позовом АТ «ПУМБ» звернулися до суду 30.06.2025.

В той же час ОСОБА_1 провела виплати по заборгованості: 18.09.2025 на суму 33100,00 грн; 17.10.2025 на суму 40000,00 грн; 10.11.2025 на суму 22 903,00 грн, 13.11.2025 на суму 05,00 грн та також відповідачка сплатила на користь позивача понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 10.11.2025 на суму 2422,40 грн. Платіжні інструкції долучено до матеріалів цивільної справи (а.с. 102-105). Зазначене виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.

Зі змісту заяви про закриття провадження та повернення судового збору, вбачається, що фактично представниця позивача заявляє про відмову позивача від позову, унаслідок його задоволення відповідачем вже після пред`явлення позову, наслідком чого є погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями.

Приймаючи до уваги зміст заяви представниці позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Щодо повернення судового збору позивачу у даному провадженні, суд вважає, що така вимога представниці позивача не підлягає задоволенню, оскільки як зазначалося вище відповідачка добровільно провела оплату на користь позивача АТ «ПУМБ», щодо сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 2422,40 гривень, про що долучила до матеріалів справи відповідну платіжну інструкцію № 0.0.4616440581.1 від 10.11.2025 ( а.с. 104).

Одночасно слід роз`яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст. ст. 142, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представниці позивача Донцової Євгенії Олександрівни про закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з добровільною сплатою заборгованості за договором.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У задоволенні решти вимог Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (АТ «ПУМБ») відмовити.

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун