Рішення № 132221037, 25.11.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1912/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Герасименко М.М.,

за участі секретаря Слухай А.А.,

провівши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в селищі Бородянка, судове засідання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір № 75647412, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою. 22 лютого 2022 року було укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 75647412. У подальшому за умовами договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором ТОВ «Коллект Центр». У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, загальний розмір заборгованості за договором, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 становить 13389,87 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 9389,22 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 0,65 грн нараховані 3% річних.

Також, 08 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4283262, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, строком кредитування 30 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,9% в день. 24 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 24-01/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 4283262 від 08 червня 2021 року. На підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», у томі числі до відповідача за вказаним кредитним договором. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, його заборгованість за кредитним договором станом на день формування позовної заяви становить 49478,21 грн, яка складається із: 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 34 200,00 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 38,21 грн 3% річних, 240,00 грн інфляційні втрати.

Крім того, 08 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 4207684, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, шляхом переказу на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5625,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 16/12-2021-43, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4207684 від 08 червня 2021 року. 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4207684 від 08 червня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов`язань за договором № 4207684 від 08 червня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить 119625,00 грн, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 103125,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1500,00 грн заборгованість за комісіями.

З огляду на вказані обставини, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 182493,08 грн і судові витрати.

Ухвалою суду від 24 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.

25 серпня 2025 року до суду від представника відповідача адвоката Пеліна В.І. надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме підтверджує, що дійсно 13 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір № 75647412, на суму кредиту 4000,00 грн, строком 30 днів; 08 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4283262, на суму кредиту 15000,00 грн, строком 30 днів; 08 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 4207684, на суму кредиту 15000,00, строком 30 днів. Відповідач заперечує проти визначеного розміру заборгованості за кредитними договорами, оскільки вважає, що відсотки нараховані поза межами строку кредитування. Крім того, вказав, що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня та обов`язок щодо сплати відсотків за користування кредитом, оскільки 26 вересня 2018 року на підставі контракту був прийнятий на військову службу у Збройні сили України до відповідної військової частини на посаду стрілець-помічник та 26 вересня 2021 року був звільнений в запас по закінченню строку контракту, має статус учасника бойових дій. На сьогоднішній день він також перебуває на військовій службі по мобілізації у відповідній військовій частині з 12 вересня 2024 року. Враховуючи наведене, кредитні договори були укладенні у період його (відповідача) служби, і в анкеті-заяві на кредит № 4207684 він зазначив про вказані обставини. Крім того, вказав, що позивачем не надано належних доказів факту набуття права вимоги за кредитними договорами. Також заперечував щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати є недоведеними. Враховуючи викладене, просив позов задовольнити частково, стягнути з нього на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 35500,00 грн, з яких: - за договором № 75647412 4000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту); - за договором № 4283262 15000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту); - за договором № 4207684 15000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту) та 1500 грн (заборгованість за комісією). Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягнути з позивача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

03 вересня 2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначила, що позивачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між сторонами, що викладені у договорах, нараховані відсотки в межах дії даних договорів з урахуванням погоджених умов щодо строку договорів та пролонгації. Також нарахування відсотків було здійснено до 24 лютого 2022 року, тобто до дати з якої було оголошено воєнний стан, та відповідно до моменту мобілізації відповідача та до початку перебування його на військовій службі під час мобілізації. Період перебування відповідача на службі за контрактом з 12 вересня 2018 року по 26 вересня 2021 року не є підставою для звільнення від сплати процентів, оскільки це не передбачено вимогами п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тобто відповідач не був призваний під час мобілізації та не брав участі у антитерористичній операції, а у вищезазначений період був прийнятий на військову службу за контрактом, що не передбачає звільнення від сплати процентів у відповідній нормі закону. Посилання представника відповідача на наявний статус учасника бойових дій, як на підставу від сплати нарахованих відсотків є безпідставним, оскільки вказаним законом не визначено таку категорію осіб для звільнення від сплати відсотків. Зазначила, до позовної заяви додано документи на підтвердження відступлення права вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами. Також представником позивача додано документи на підтвердження витрат на правову допомогу. Щодо вимог відповідача про стягнення витрат на правову допомогу просила відмовити, оскільки надані розрахунки є сумнівними та не співмірними із наданим обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання даних послуг. Враховуючи викладене, просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

12 вересня 2025 року до суду від представника відповідача адвоката Пеліна В.І. надійшли додаткові пояснення, які містять посилання на обставини, викладені представником у відзиві на позовну заяву, крім того зазначив, що доводи позивача про те, що проценти за користування кредитами були нараховані правомірно, так як відповідач перебував на військовій службі за контрактом і не підпадає під дію п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є безпідставними. Відповідно до зазначеного Закону, звільнення від нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом поширюється також і на військовослужбовців під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони. Особливий період в Україні триває з 17 березня 2014 року на підставі Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та станом на сьогодні не завершений. Закон не робить розмежування між мобілізованими та військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, якщо останні виконують бойові чи оборонні завдання. Відповідач має статус учасника бойових дій. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисті Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних сил діючої армії (флоту) у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як воєнних, так і у мирний час. Таким чином, на момент укладення кредитних договорів, а також на момент передачі прав кредиторів на відповідача розповсюджувались пільги передбачені зазначеним Законом.

За ухвалою суду від 15 вересня 2025 року було ухвалено провести розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач ТОВ «Коллект Центр» свого представника в судове засідання не направив, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Пелін В.І. у судове засідання не з`явилися, відповідно до заяви представник просив розглядати справу за його та відповідача відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75647412, який було підписано електронним підписом позичальника із застосуванням одноразового ідентифікатора yYSx8E02zo, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 12 серпня 2021 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою (а.с. 21, 22-27, 36).

Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 13 липня 2021 року до 22 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75647412 становить 13389,22 грн: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9389,22 грн заборгованість за відсотками (а.с.37 зворотній бік-38).

З даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в рахунок погашення заборгованості сплатив грошові кошти в розмірі 4222,38 грн, які були зараховані в рахунок погашення відсотків.

22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за договором № 75647412 у розмірі 13389,22 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом, 9389,22 заборгованість за процентами (а.с. 56-61, 64).

Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року становить 13389,87 грн, яка складається із: 4 000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 9389,22 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 0,65 грн 3% річних, які нараховані за період з 22 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року включно (а.с. 41).

За умовами договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором ТОВ «Коллект Центр». Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75647412 у розмірі 13389,87 грн, яка складається із: 4 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 9389,22 грн сума заборгованості за нарахованими процентами, 0,65 грн 3% річних (а.с. 65-72, 81).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75647412 станом на 18 червня 2025 року становить 13389,87 грн і складається із: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9389,22 грн заборгованість за відсотками, 0,65 грн 3% річних (а.с. 44).

Також, 08 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4283262, який було підписано електронним підписом позичальника із застосуванням одноразового ідентифікатора С530305, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 08 липня 2021 року, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,90% в день (а.с.9-14, 28-32).

24 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 24-01/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 4283262 від 08 червня 2021 року (а.с.45-49, 62).

Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року становить 49478,21 грн, яка складається із: 15 000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 34200,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 38,21 грн 3% річних, які нараховані за період з 22 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року включно, 240,00 грн інфляційні збитки (а.с. 39).

На підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», у томі числі до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 4283262 від 08 червня 2021 року. Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4283262 у розмірі 49478,21 грн, яка складається із: 15 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 34200,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами, 278,21 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання за ст.625 ЦК України (а.с.65-72, 79).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 4283262 станом на 18 червня 2025 року становить 49478,21 грн, яка складається із: 15 000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 34200,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 38,21 грн 3% річних, 240,00 грн інфляційні збитки (а.с. 42).

Крім того, 08 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено про споживчий кредит договір № 4207684, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора S75873, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн, строком кредитування 30 днів до 08 липня 2021 року. Згідно п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту 1500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. проценти за користування кредитом становлять 5625,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. 2.2.3 визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору пролонгації строку кредитування, у тому числі п. 2.3.1.2. встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору. (а.с.15-20, 33).

16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 16/12-2021-43, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4207684 від 08 червня 2021 року (а.с.50-55, 63).

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4207684 у розмірі 67125,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 50625,00 грн заборгованість за процентами, 1500,00 заборгованість по комісії (а.с. 63).

Згідно з розрахунком, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року становить 119625,00 грн, яка складається із: 15 000,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 50625,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1500,00 грн заборгованість за комісією, 52500 грн заборгованість за відсотками (а.с. 40).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4207684 від 08 червня 2021 року (а.с.73-78, 80).

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4207684 у розмірі 119625,00 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 103125,00 грн заборгованість за процентами, 1500,00 заборгованість за комісією (а.с. 73-78, 80).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 4207684 станом на 18 червня 2025 року становить 119625,00 грн, яка складається із: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 103125,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1500,00 грн заборгованість за комісіями (а.с. 43).

Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України«Про електроннукомерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абз. другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4283262 від 08 червня 2021 року і договором про споживчий кредит № 4207684 від 08 червня 2025 року, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 08 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4283262 та 08 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договір про споживчий кредит договір № 4207684, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти у розмірі по 15000,00 грн за кожним договором.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаних договорах в загальній сумі становить 30000,00 грн і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки п. 1.5.1 договору про споживчий кредит № 4207684 визначено зобов`язання відповідача щодо сплати комісії за надання кредиту, то суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 1 500,00 грн.

Щодо нарахування заборгованості за відсотками за вказаними договорами, то суд зауважує наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 26 вересня 2018 року на підставі контракту прийнятий на військову службу за контрактом у Збройні Сили України та 26 вересня 2021 року на підставі наказу Ком. в/ч № НОМЕР_2 звільнений в запас по закінченню строку контракту. Також відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 10 березня 2020 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 123-127, 128).

Як вбачається з розрахунків заборгованості за кредитними договорами № 4283262 від 08 червня 2021 року і № 4207684 від 08 червня 2021 року, нарахування відповідачу процентів за користування кредитом здійснювалися в період дії п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинного у редакції Закону № 1357-ІХ від 30 березня 2021 року.

З огляду на зазначене, оскільки на період дії кредитних договорів № 4283262 і № 4207684, а саме з 08 червня 2021 року по 08 липня 2021 року, за який нараховувалися відсотки, відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем та мав статус учасника бойових дій, то суд вбачає підстави для застосування положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та звільнення ОСОБА_1 від нарахованих відсотків за користування кредитом.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за кредитними договорами № 4283262 і № 4207684 та штрафних санкцій.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови договорів належним чином не виконував, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги у цій частині, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість:

-за договоромпро наданняспоживчого кредиту № 4283262 від 08 червня 2021 року в розмірі 15000,00 грн, який складається із суми заборгованості за тілом позики;

-за договоромпро споживчийкредит договір№ 4207684від 08червня 2021року в розмірі 16500,00 грн, який складається із: 15000,00 грн сума заборгованості за тілом позики, 1500,00 грн комісія за надання кредиту,

що в загальному розмірі становить 31 500 грн.

При цьому, суд не може взяти до уваги доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження відступлення права вимоги за вказаними договорами від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача, оскільки, як вбачається зі змісту договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 січня 2023 року, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором, в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді; копії таких актів разом з копіями реєстрів боржників, які підписані сторонами вказаного договору, долучені позивачем до позову.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 75647412 від 13 липня 2021 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75647412, строком кредитування до 12 серпня 2021 року, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 75647412 станом на 18 червня 2025 року становить 13389,87 грн і складається із: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9389,22 грн заборгованість за відсотками, 0,65 грн 3% річних (а.с. 44).

Як вбачається з даного розрахунку, нарахування відповідачу процентів за користування кредитом здійснювалися в період дії п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинного у редакції Закону № 1357-ІХ від 30 березня 2021 року.

З огляду на зазначене, оскільки на період дії кредитного договору № 75647412, а саме з 13 липня 2021 року по 12 серпня 2021 року, за який нараховувалися відсотки, відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем та мав статус учасника бойових дій, то суд вбачає підстави для застосування положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за вказаним кредитним договором та штрафних санкцій.

Як вбачається з розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за період з 13 липня 2021 року до 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором грошові кошти в розмірі 4222,38 грн.

Отже, відповідачем у повному обсязі сплачено відповідно до умов договору тіло кредиту.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що заборгованість за договором позики № 75647412 є повністю погашеною відповідачем, у зв`язку з чим вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з позивача та відповідача понесених сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зч.1,2ст.141ЦПК України, судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», затвердженого рішенням загальних зборів № 01-07/2024 від 01 листопада 2023 року, заявки на надання юридичної допомоги № 1059 від 01 травня 2025 року, витягу з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 25 000,00 гривень (а.с. 86-90).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 3 000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 517 гривні 80 копійок (3000,00 грн х 17,26% : 100%).

Також, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 418,13 грн, виходячи з розрахунку: 31500,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 182493,08 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Щодо вимог про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правничу (правову) допомогу, слід зазначити, що на підтвердження таких витрат відповідачем надано копії договору про надання правничої (правової) допомоги № Ф-20/25 від 05 серпня 2025 року з додатком № 1 до договору від 05 серпня 2025 року, детальний опис наданих послуг та квитанції, згідно яких витрати понесені відповідачем на правничу допомогу складають 12 000,00 гривень (а.с. 130-136).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з позивача на користь відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 3 000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 482,20 грн (3 000 грн х 82,74% : 100%).

Керуючись ст. 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 418 (чотириста вісімнадцять) гривень 13 копійок і витрати на правничу допомогу в розмірі 517 (п`ятсот сімнадцять) гривень 80 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 20 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 25 листопада 2025 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО