Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 587/2146/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 10160,00 грн., 2422,40 грн сплаченого судового збору та 10500 грн витрат на правову допомогу. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 05 жовтня 2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №84366. Кредитний договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано у порядку, визначеномуст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору сума виданого кредиту складає 4000, 00 гривень, дата надання кредиту 05 жовтня 2019 року, строк кредиту 22 дня, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730% річних. Кредит надався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 . Між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 28 жовтня 2021 року укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» передало (відступило) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняло належні ТОВ «ФК «ЗАЙМЕР» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 . У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань у неї утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 10160, 00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000, 00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 6160, 00 гривень, яку позивач просив стягнути в судовому порядку, відшкодувати судові витрати у справі, що складаються із судового збору в розмірі 2422, 40 гривень, а також 10500,00 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 01 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
03 липня 2025 року Сумським районним судом Сумської області винесено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» задоволено повністю.
28 липня 2025 року заявниця (відповідачка) ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить переглянути зазначене заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 липня 2025 року у справі № 587/2146/25 та скасувати його, призначивши справу до розгляду.
04 серпня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 липня 2025 року у справі № 587/2146/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що заперечує щодо позовних вимог, вказує, що кредиту №84366 від 05 жовтня 2019 року вона не отримувала, звернулась з заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29 січня 2020 року, на підставі якої проводиться перевірка Сумським районним відділом поліції ГУНП в Сумській області. Зазначає, що кредитного договору вона не укладала, ніяких коштів не отримувала, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором у 2019 році не отримувала та не використовувала, вказана в договорі пошта електронної адреси їй не належить, коштів в сумі 4000 грн за спірним кредитним договором вона не отримувала та вказана в платіжному дорученні банківська картка, видана банком, ніколи їй не належала. На фінансових сайтах не реєструвалась і листування з ТОВ «Займер» чи з ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не вела. 05 жовтня 2019 року її особистий телефон не працював, сім-картка була не в зоні доступу, цього ж дня її картку було «зломано», ймовірно шахраями. Після відновлення номера їй почали надходити смс-повідомлення про схвалення сумнівних онлайн кредитів. В договорі №84366 від 05 жовтня 2019 року зазначена її адреса місця реєстрації із значними помилками. Тому просила відмовити у задоволенні позову.
Представником позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачка уклала кредитний договір №84366 від 05 жовтня 2019 року в письмовій формі в електронному вигляді шляхом цифрового підпису, сформованого одноразовим ідентифікатором відповідачки, який був направлений на номер її мобільного телефону, зазначений під час укладання договору. Відповідачка, діючи добровільно без жодного тиску, скористалась доступом до мережі інтернет, у процесі укладення правочину пройшла передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір в установленому законом порядку. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надається кредит, та умови кредитування. На картку НОМЕР_1 , яка була зазначена в кредитному договорі, було перераховано кошти в сумі 4000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Платежі Онлайн». Доводи відповідача, що ця картка їй не належить, жодним чином не спростовує факт її волевиявлення на укладення відповідного договору та отримання кредитних коштів. Подання заяви про вчинення злочину саме по собі не є підтверджуючим фактом відсутності волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, заява є лише підставою для початку досудового розслідування, та є етапом встановлення істини, а не доведеним фактом шахрайства.
Представник позивача до суду не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із позовної заяви слідує, що 05 жовтня 2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №84366. Кредитний договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано у порядку, визначеномуст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронним цифровим підписом КL7064, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Предметом договору є надання кредитних коштів у сумі 4000 гривень строком на 22 дні, тобто до 26 жовтня 2019 року. За користування кредитом клієнт сплачує 730 % річних від суми кредиту з розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки - фіксована (а.с. 13-15).
Відповідно до інформаційної довідки № 1592/02 від 25 лютого 2025 року через платіжний сервіс «Platon» 05 жовтня 2019 року успішно проведено транзакцію 27030-24821-28298 щодо видачі кредиту № 84366 в розмірі 4000 грн, який перераховано на банківську картку RAIFFEISEN BANK AVAL № НОМЕР_1 , що була зазначена відповідачем у кредитному договорі. (а.с. 22).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 84366, який укладено 05 жовтня 2019 року, дата закінчення якого 26 жовтня 2019 року, загальна сума заборгованості 10160,00 гривень, з яких: 4000 грн заборгованість по тілу кредиту та 6160,00 грн заборгованість за відсотками, боржник ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
В частинах першій, другійстатті 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей626,628,629 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629ЦКдоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зіст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1ст. 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», звертаючись до суду з позовом, посилається на те, що кредитний договір №84366 від 05 жовтня 2019 року підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, зазначений ним під час укладання договору.
Однак, на підтвердження вказаного, позивачем не додано будь-яких належних та допустимих доказів щодо підписання кредитного договору саме відповідачем ОСОБА_1 , вказаний факт матеріалами позовної заяви не доведено.
Доказів ідентифікації відповідачки ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору №84366 від 05 жовтня 2019 року, зокрема через систему BANK ID або іншу систему ідентифікації фізичної особи, позивачем суду не надано.
Окрім цього, позивач стверджує, що відповідачка отримала кредитні кошти в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що була вказана позичальником у кредитному договорі.
Разом з тим, судом встановлено, що матеріалами справи не підтверджується наявність між позивачем та відповідачем кредитних відносин та наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед відповідачем, оскільки відсутні докази видачі відповідачці платіжної картки № НОМЕР_1 .
Так, згідно з витребуваною судом інформацією з АТ«Райффайзен Банк Аваль» від 28 жовтня 2025 року №81-15-9/14660 про підтвердження належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , банком повідомлено, що банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 не знайдена (а.с. 137).
Таким чином, судом встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 , зазначена у кредитному договорі №84366 від 05 жовтня 2019 року як електронний платіжний засіб для надання коштів позичальнику, на ім`я клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відсутня.
При цьому, позивачем також не доведено, що мобільний номер телефону, зазначений позичальником під час укладання кредитного договору, дійсно закріплений за відповідачем ОСОБА_1 .
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 зверталася до Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області із заявою №635 від 29 січня 2020 року про те, що їй телефонують невідомі та вимагають погасити кредитний борг, однак вона грошові кошти в борг не брала, що свідчить про своєчасне вжиття відповідачкою заходів по інформуванню уповноважених державних органів про факти шахрайського заволодіння коштами кредитодавця (а.с. 89-90).
За приписами ч. 1 ст.1046, ч. 2 ст.1054 ЦК Україникредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а й факт передачі грошей.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року в справі № 194/1126/18. Тобто судова практика зі спірних правовідносин є сталою і незмінною.
Однією з засад цивільного судочинства є його диспозитивність. Так, відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 8ст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В силу приписів ч. 1ст. 84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу.
Дослідивши надані позивачем докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач до позовної заяви не надав доказів, які підтверджують отримання кредитних коштів в спосіб та розмірі, зазначеному в позовній заяві. Суд також вважає, що позивачем не надано доказів, які підтверджують, що саме відповідачка отримала кредитну картку, на яку за кредитним договором перераховано кредитні кошти, що є істотною умовою вказаного виду договору. Натомість, відомостями «Райффайзен Банк» підтверджується, що банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , не знайдено.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про укладення відповідачкою кредитного договору з ТОВ «ЗАЙМЕР», право вимоги якого у подальшому перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»,та отримання нею кредитних коштів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, то на підставіст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 207,526,634,1048, 1049, 1054,1055 ЦК України, ст. ст.10,12,13,18,76,81,89,141,258,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «КЕШТУ ГОУ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. Г. Вортоломей
Судове рішення № 132219080, Сумський районний суд Сумської області було прийнято 01.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 587/2146/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: