Рішення № 132213515, 01.12.2025, Тетіївський районний суд Київської області

01.12.2025 Провадження по справі № 2/940/771/25

Справа № 940/1922/25

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2025року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

розглянувши вприміщенні судув м.Тетієві впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (надалі ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором за №1628223 від 13.07.2024 у розмірі 52559,98 гривень та понесені судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі по тексту - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір № 1628223 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено,на виконанняумов зазначеногодоговору ТОВ«Селфі Кредит»свої зобов`язанняза кредитнимдоговором виконалота наданопозичальнику грошовікошти усумі 12000,00гривень шляхомїх перерахуванняна карткупозичальника № НОМЕР_1 ,яку відповідачвказав приоформленні кредиту.Натомість,відповідач виконуваввзяті насебе зобов`язанняз істотнимпорушенням умовдоговору,сплачуючи поточніщомісячні платежіз простроченнямдати їхсплати,сплачуючи щомісячніплатежі нев повномуобсязі та/абоне сплачуючивзагалі,що спричиниловиникнення простроченоїзаборгованості.

24.02.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами в розмірі заборгованостей боржників, визначеними в реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу заборгованість відповідача за договором становить 52559,98 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 09.10.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.07.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1628223 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

ТОВ «СелфіКредит» своїзобов`язання закредитним договоромвиконано,а саменадано позичальникугрошові коштиу сумі12000,00гривень шляхомїх перерахуванняна карткупозичальника № НОМЕР_1 ,яку відповідачвказав приоформленні кредиту,що підтверджуєтьсядовідкою,виданою ТОВ«Пейтек» від26.02.2025.

Відповідач ОСОБА_1 скористався кредитними коштами, але не виконує належним чином зобов`язання за договором позики, внаслідок чого, згідно наданого ТОВ «Селфі Кредит» розрахунку, заборгованість за договором № 1628223 від 13.07.2024 станом на 24.02.2025 становить 52559,98 гривень, з яких: 11999,98 грн заборгованість за основним боргом; 34560,00 грн заборгованість за відсотками; 6000,00 грн пеня.

24.02.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами в розмірі заборгованостей боржників, визначеними в реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-04/25, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло правагрошової вимогидо відповідачав сумі52559,98гривень, з яких: 11999,98 грн заборгованість за основним боргом; 34560,00 грн заборгованість за відсотками; 6000,00 грн пеня.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»,якщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Проелектронні документита електроннийдокументообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги",за умовивикористання засобуелектронного підписуусіма сторонамиелектронного правочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підписавши кредитний договір, відповідач надав свою згоду на його укладення, погодився з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміючи і зобов`язуючись дотримуватися умов договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно достатті 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані ТОВ «Свеа Фінанс» докази, які досліджені судом, підтверджують факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1628223 від 13.07.2024.

Водночас, відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

З оглядуна наведенівище нормиправа,встановлені фактичніобставини справи,враховуючи,що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором №1628223 від 13.07.2024 належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Разом зтим,відповідно дост.264ЦПК Українисуд підчас ухваленнярішення вирішуєпитання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 527, 536, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м.Київ, 04070, заборгованість за договором № 1628223 від 13.07.2024 у розмірі 52559 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 98 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. МАНДЗЮК