Рішення № 132208070, 28.11.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа №440/12617/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - відповідач, Кременчуцька міська рада), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Кременчуцьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з прийняттям рішення по суті звернення.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у користування земельної ділянки.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог /а.с. 36-38/. Свою позицію мотивував посиланням на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначивши, що розгляд звернень громадян щодо земельних питань відноситься до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (будівлі адміністративно-торгівельного призначення) по АДРЕСА_2 /а.с. 20 - зі звороту/.

Зазначена будівля адміністративно-торгівельного призначення розміщена на сформованій земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5310436100:02:003:0742 площею 0,3908 га /а.с. 21-24/.

Зі слів позивача, фактично згадана будівля займає лише невелику частину земельної ділянки, тоді як на іншій частині цієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 5310436100:02:003:0742 площею 3908 кв.м) розташоване нерухоме майно, що належить ПП "АСТО".

20.02.2025 позивач звернувся до Кременчуцької міської ради з клопотанням про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса - АДРЕСА_3 /а.с. 44/.

До клопотання позивач долучив: копію паспорту та картки платника податків, копію довіреності, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, графічні матеріали із зазначенням місця розташування та розміру утворених за результатами поділу земельних ділянок з нанесенням меж та розмірів попереднього землекористування, пояснювальну записку, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію технічного паспорту /а.с. 44-59, у т.ч. зі звороту/.

Клопотання зареєстроване 20.02.2025 за вх.№10-12/17510, відомості про його розгляд в матеріалах справи відсутні.

Позивач, стверджуючи, що згадане клопотання не розглянуте Кременчуцькою міською радою, звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

У силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У силу абзацу першого частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абзаців п`ятого, шостого статті 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частини другої цієї статті, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку /абзац перший частини третьої статті 123 Земельного кодексу України/.

Згідно з частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

У силу частини другої цієї статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок /абзац перший частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України/.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується (не)розгляду органом місцевого самоврядування клопотання позивача про надання згоди на поділ сформованої земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що є власністю позивача.

Суд враховує, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який, своєю чергою, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 46, 59 Закону №280/97-ВР, рішення щодо земельних питань ухвалюються відповідною радою на пленарному засіданні (сесії).

У той же час, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавцем рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв.

Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Подібні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах наведені у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а, від 05.05.2020 у справі №826/8858/16, від 24.06.2020 у справі №555/872/17.

Велика Палата у своїх постановах (зокрема, від 15.04.2021 у справі №9901/104/20, від 01.09.2022 у справі №990/46/22, від 31.08.2023 у справі №990/75/23, від 14.03.2024 у справі №240/25193/23, від 20.02.2025 у справі №9901/309/21) неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає в неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

За обставин цієї справи, зважаючи на нерозгляд клопотання позивача від 20.02.2025 на сесії міської ради упродовж понад восьми місяців з дати його отримання), суд зазначає, що відповідач у спірних відносинах допустив протиправну бездіяльність.

Щодо доводів представника відповідача про наявність дискреції органу місцевого самоврядування у спірних відносинах суд зауважує, що така дискреція не є необмеженою та у будь-якому разі не наділяє відповідний орган правом нерозглядати клопотання особи упродовж більш ніж восьми місяців з дати його отримання без жодних обґрунтувань.

Належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах суд визнає зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 3-А, з прийняттям рішення по суті звернення.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 30, 31/.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати позивача зі сплати судового збору належить розподілити шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради Полтавської області на його користь коштів у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради щодо нерозгляду на сесії клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Кременчуцьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на сесії міської ради з прийняттям рішення по суті звернення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Кременчуцької міської ради, на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ).

Відповідач: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300; пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА