Рішення № 132184832, 24.11.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6941/25

Провадження № 2/466/2986/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого - судді Баєвої О.І.

при секретарі Комарницькій В.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

22.07.2025 Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 22.10.2017 року в розмірі 134164,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ним та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви від 22.10.2017 було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 100000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом яким є платіжна карта НОМЕР_1 .

Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг «Monobank» від 22.10.2017 зі сторони відповідача станом на 11.05.2025 у останнього виникла заборгованість у розмірі 134164,15 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за наданих кредитом (за тілом кредиту).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.10.2025 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Кірюшина А.А. надійшов відзив на позовну заяву у якому він заперечує щодо задоволення позову з огляду на те, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував укладення між сторонами кредитного договору, оскільки невідомо з якими Правилами надання банківських послуг ознайомився ОСОБА_1 під час підписання анкети-заяви, Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника, тому не можуть бути складовою кредитного договору, а анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору з огляду на їх мінливість, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у своїх постановах, зокрема від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Також зазначає, що відповідач не був ознайомлений з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним рішення про укладення відповідного договору із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності, жодного підтвердження про ознайомлення відповідач банку не направляв, що також свідчить про відсутність будь яких договірних відносин між сторонами. Крім того, позивачем не доведено повноваження особи, якою підписано Анкету-заяву від 21.10.2017, тому неможливо встановити, чи були особи, що її підписали уповноваженими для підписання Анкети-заяви.

Представник відповідача стверджує, що розрахунок позивача суми заборгованості відповідача є необґрунтованим, оскільки банком у тіло кредиту включалися відсотки, погашені за рахунок кредиту, проте відповідач суму зазначену у позові як тіло кредиту не отримував, тому нарахування відсотків було безпідставним, відповідач їх ніколи не сплачував, проте банк самостійно погашав їх, суми по яких зарахував у тіло кредиту.

Таким чином, представник відповідача вважає, що позивач не надав належних і допустимих доказів укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах, на які посилається банк, доказів отримання ним кредитних коштів, також не надано належного обґрунтування суми заборгованості, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.10.2017 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та надав кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 100000 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

У пункті 2, підписаної Відповідачем при відкритті банківського рахунку Анкети заяви, споживач банківських послуг (Клієнт) погоджується, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

В п. 3 Анкети-заяви Відповідач підтвердив, що підписанням цього Договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Окрім того, в цьому ж пунктів Анкети-заяви Відповідач беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Усі умови кредитування відображені у паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank, який був надісланий відповідачу для ознайомлення у мобільний додаток та підписаний ним у електронному вигляді до підписання договору.

Підписання договору здійснювалося за допомогою удосконаленого електронного підпису, створеного за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладався за допомогою особистого ключа та перевірявся за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа.

Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснювалася за допомогою смартфону відповідача, на якому він встановив Мобільний додаток лише після Ідентифікації клієнта з використанням смартфону клієнта. Згенерований особистий ключ відповідача захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ вказаний в анкеті-заяві, яку підписав відповідач.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифи.

Оскільки відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку (додається) кредитний ліміт Боржника складає 100000 грн., баланс складає - (мінус) 34164,15 грн, тобто заборгованість складає 134 164,15 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 100000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 34164,15 грн.

Овердрафт 34164,15 грн виник внаслідок недостатності власних коштів відповідачки для оплати заборгованості, у зв`язку з чим заборгованість збільшилася на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направив кредитні кошти на погашення вказаної заборгованості по відсоткам за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Черговість погашення платежів передбачена п. 5.13 Умов і Правил надання банківських послуг.

Оскільки відповідач не сплачував щомісячні платежі, то банком нараховується процентна (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,2 % у місяць ( 74,4% річних).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Отже, підписанням за допомогою електронного підпису анкети - заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 21.10.2017, а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

Відтак суд приходить до висновку про те, що підписуючи договір за допомогою електронного підпису відповідач погодився з умовами такого договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

При визначенні суми заборгованості, суд виходив із виписки про рух коштів за особовим рахунком відповідача за період з 22.10.2017 року до 01.09.2024 року, яку вважає належним та допустимим доказом з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 14.07.2020 у справі № 367/4970/13-ц, у постанові від 08.07.2020 у справі № 464/4985/15-ц, у постанові від 02.07.2020 у справі № 753/16745/15-ц, у постанові від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20).

З виписки за картковим рахунком вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів. За весь час користування карткою ОСОБА_1 було проведено поповнень карткового рахунку на суму 553873,64 грн та зроблено витрат по картці на суму 688037,79 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 134164,15 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 щодо виконанню кредитного договору підлягає стягненню з відповідачки на користь АТ «Універсал Банк».

Щодо посилань представника відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, то така не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки вищевказана судова практика ВП ВС ухвалена судом щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах, на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України.

Інші аргументи сторони відповідача, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, такі доводи в частині доведеності позовних вимог є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, стороною відповідача не спростовані та сумніву у суду не викликають.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 22.10.2017 року в розмірі 134164,15 грн (сто тридцять чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні 15 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2025 року.

Суддя О. І. Баєва