Постанова № 132147791, 28.11.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1607/25 Провадження № 3/302/629/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

24 жовтня 2025 року близько опівночі по вул. Головній у с. Репинне Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 будучи позбавлений правом керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», номерний знак НОМЕР_2 , чим повторно протягом року порушив вимоги пункту 2.1«а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На розглядсуддею справи ОСОБА_1 не з`явився повторно, хоча був своєчасно сповіщений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.39,41,42), про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав та його присутність на розгляді справи за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою. Водночас суддя зауважує, що під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, його було повідомлено про розгляд таких у Міжгірському районному суді Закарпатської області.

При цьому суддя констатує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду, зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже,враховуючи повторну неявку до суду ОСОБА_1 та з метою недопущення затягування часу вирішення справи, суддя уважає за можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які суддя визнає достатніми в їх сукупності для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як визначено ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як кореспондує ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених, зокрема ч. 4 цієї ж статті (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил /пункт 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі ПДР)/.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Як регламентовано пунктом 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Із протоколупро адміністративнеправопорушення серіїЕПР1№ 505869від 07.11.2025слідує,що водій ОСОБА_1 ,якособа будучипозбавлена правомкерування транспортнимизасобами Міжгірськимрайонним судом, 24.10.2025 близько 00:00 год по вул. Головній у с. Репинне Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «Фольцфаген Гольф», номерний знак НОМЕР_2 , чим повторно протягом року порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім цього протоколу, факт учинення ОСОБА_1 даного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується: - копіями матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025078110000126 від 24.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, зокрема, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , повідомленням про підозру від 03.11.2025; - постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25, яка набрала 02.09.2025 законної сили, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП; - відеоматеріалами.

Зазначені вищедокази,на переконаннясудді,є належнимиі допустимими,логічно пов`язанимий взаємодоповнюючимиодин одного,за відсутностісуперечностей міжними,а відтакє достатнімив сукупностіпоза розумнимсумнівом длявизнання доведенимфактуповторного протягом року, після накладення адміністративного стягнення, керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як особою позбавленою права керування транспортними засобами.

За таких обставин суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Ураховуючи обставини справи, характер учиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України і запобігання вчиненню нових правопорушень, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, установленої ч.5ст.126КУпАП безоплатного вилученнятранспортного засобу,оскільки уматеріалах справвідсутні будь-якідокази щодоналежності цьогоавтомобіля направі приватноївласності ОСОБА_1 .

Водночас суддя зауважує, що ч. 3 ст.30 КУпАПрегламентовано, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті, тобто десяти років.

Зважаючи на те, що постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25 (провадження № 3/302/398/25), яка набрала 02.09.2025 законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватим, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, і він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове правопорушення, за яке знову підлягає накладенню на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя уважає за доцільним на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАПдо стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025.

При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється суддею відповідно до положень частин других статей 299, 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Також відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», 605,60 гривень.

З урахуванням наведеного вище та керуючись статтями 30, 40-1, ч. 5 ст. 126, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст.30 КУпАПдо адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2025 у справі № 302/1023/25 (провадження № 3/302/398/25), яка набрала законної сили 02.09.2025, та остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 (одинадцять) років 9 (дев`ять) місяців 2 (два дні), без оплатного вилучення транспортного засобу.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок UA538999980313030149000007001, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Роз`яснити порушнику, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови судді, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Ю. Готра