Ухвала суду № 132134402, 27.11.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

27 листопада 2025 р. Р і в н е№460/9686/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши Звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 постановлено:

«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 . Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 . Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати при житті старшому солдату ОСОБА_2 додаткової винагороди, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023, яка належала при житті її покійному чоловіку - старшому солдату ОСОБА_2 . Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення покійного чоловіка старшого солдата ОСОБА_2 , виплаченого ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку військового збору при виплаті грошового забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 суму судового збору у розмірі у розмірі 1211 грн 20 коп».

Позивач подав до суду заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 29.04.2025 заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №460/9686/24 задоволено; зобов`язано відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 16.06.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення у справі №460/9686/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 12.09.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення у справі №460/9686/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/9686/24 протягом тридцяти календарних днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Відповідач подав до суду Звіт про виконання судового рішення у справі №460/9686/24 (далі Звіт).

Ухвалою суду від 15.10.2025 Звіт призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Звіт відповідає вимогам частин другої та третьої статті 382-2 КАС України і поданий у встановлений судом строк.

Розглянувши Звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд зазначає таке.

За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленомустаттями 287,382-382-3і383цього Кодексу.

Зі змісту Звіту та доданих матеріалів вбачається, що судове рішення в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини пропорційно до днів його перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2023 по 28.08.2023, яка належала при житті її покійному чоловіку - старшому солдату ОСОБА_2 , виконане, а саме: нарахування та фактичну виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди її покійного чоловіка, ОСОБА_3 , у сумі 100 тис. грн. на місяць відповідно до вимог Постанови КМ України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за весь вищевказаний період у складі загальної суми 148106,21 грн., сплаченої 28.10.2023.

Вказане підтверджується Довідкою про доходи та відомістю про розподіл виплат.

Судове рішення в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки на які при житті мав право її покійний чоловік - старший солдат ОСОБА_2 , виконане в частині: Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) від 06.10.2025 № 295; фактична виплата відповідних коштів на картковий рахунок ОСОБА_4 має відбутися в орієнтовний строк до кінця листопада поточного року після надходження на казначейський рахунок військової частини коштів відповідного цільового призначення згідно поданої заявки.

Вказане підтверджується витягом з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 .

Стосовно виконання рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 суму судового збору у розмірі у розмірі 1211 грн 20 коп, то зазначене рішення в цій частині повністю виконане шляхом перерахування зазначених коштів.

Вказане підтверджується повідомленням про безспірне списання та платіжною інструкцією від 29.04.2025.

Щодо виконання рішення суду про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку військового збору при виплаті грошового забезпечення відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2023, то Відповідач у Звіті зазначає, що зазначене рішення в цій частині буде виконане після надходження на казначейський рахунок військової частини коштів відповідного цільового призначення відповідно до поданої заявки орієнтовно у строк до кінця листопада 2025 року.

Відповідач зазначає, що обставини, які ускладнюють виконання даного судового рішення, не даючи змоги виконати його у повному обсязі негайно після отримання відповідної ухвали, то такою обставиною є можливість здійснення всіх передбачених рішенням суду виплат лише після фактичного надходження коштів відповідного цільового призначення на казначейський рахунок частини.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача про відсутність бюджетних коштів на погашення заборгованості за рішеннями суду.

Суд зазначає, що спосіб судового контролю, передбачений статтями 382 382-3 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.

При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

У даному випадку, суд не має обґрунтованих сумнівів у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення в іншій його частині (фактична виплата), за умови виділення відповідного бюджетного фінансування.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правиламичастини п`ятоїстатті 382-1цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 248, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду по справі №460/9686/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 27 листопада 2025 року

Суддя К.М. Недашківська