Рішення № 132130517, 27.11.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2025 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/7505/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ 13559341)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.06.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області: зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи: 01.07.2000 по 12.11.2001, та період здійснення нею підприємницької діяльності: 3 01.11.2005 по 31.12.2005; з 01.02.2006 по 28.02.2006; з 01.12.2006 по 31.12.2006; 31.02.2007 по 28.02.2007; з 01.05.2007 по 31.05.2007; зарахувати до пільгового стажу (Список 2) ОСОБА_1 період роботи 03.07.1987 по 12.11.2001: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.06.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У позовній заяві зазначено наступне: «… ОСОБА_1 у червні 2025 року звернулася до органів Пенсійного фонду України із приводу призначення пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020), оскільки мала необхідний загальний і пільговий стаж та набула відповідного віку, необхідного для призначення пенсії. Проте, з Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Відповідач) від 12.06.2025 Позивачці стало відомо про відмову в призначенні пенсії - у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зі спірного Рішення вбачається, що Відповідач визначив загальний страховий стаж Позивача - 19років 9 місяць 29 днів. До страхового стажу Відповідач не зарахував періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 з 01.07.2000 по 12.11.2001, «оскільки відсутня сплата страхових внесків, згідно Реєстру застрахованих осіб». Крім того, Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності: 03.10.2005 - 31.10.2005; 01.01.2006 - 31.01.2006, - «оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно реєстру застрахованих осіб». Вважаємо указане рішення Відповідача протиправним, таким що грубо порушує її право на пенсійне забезпечення, …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , вважаємо його безпідставним та необґрунтованим, а дії Управління - законними і вмотивованими, з огляду на наступне. … Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 12.06.2025 винесено рішення №083950025806 відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (31 рік) та за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. … Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2000 по 12.11.2001, згідно записів трудової книжки від 29.10.1981 серії НОМЕР_2 , оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до Витяга з ЕРС для ФОП позивач здійснював підприємницьку діяльність з 03.10.2005 по 02.02.2006. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 03.10.2005 по 31.10.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу роботи не враховано періоди: - періоди роботи з 03.07.1987 по 14.07.1988, з 02.08.1988 по31.05.1998, з 01.06.1998 по 15.01.2000, з 15.01.2000 по 12.11.20001 згідно записів трудової книжки від 29.10.1981 серії НОМЕР_2 , оскільки документально не підтверджено повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637 (додаток №5) також відсутня атестація робочих місць за умовами праці. Додатково повідомляємо, що період здійснення підприємницької діяльності з листопада 2005 року по травень 2007 року обчислено за даними, які містяться в індивідуальних відомостях застрахованої особи форми ОК-5, відповідно до сплачених мінімальних страхових внесків. Зарахування до страхового стажу здійснення підприємницької діяльності за вищевказаний період для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, нормами підпункту 1 пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 не передбачене. Інші документи передбачені пунктами 3, 20 Порядку № 637 відсутні. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Таким чином, за поданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 19 років 09 місяців 29 днів, для визначення права відповідно до статті 26, з урахуванням пункту 3-1 розділу XV Закону №1058 становить 20 років 02 місяці 24 дня, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. Пільговий стаж відсутній. Позивач матиме право на пенсійну виплату з 18.10.2029 або при набутті необхідного страхового та пільгового стажу. … Згідно пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Таким чином, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулювали одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, на момент виникнення спірних правовідносин правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах визначав саме Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України №2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке виникало у період до 11.10.2017 року. Положення пункту 2 статті 114 Закону України ,,Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування неконституційними не визнавались. Отже, рішення Управління є правомірним та вмотивованим, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 01.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Паспорта громадянина України № НОМЕР_3 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду заяви від 04.06.2025 щодо призначення пенсії за віком ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято Рішення від 12.06.2025 за №083950025806 про відмову у призначенні пенсії, в якому зазначено наступне: «… Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_2 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.06.2025. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Далі Закон) становить 60 років. Вік заявника 60 років 07 місяців. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону становить 31 рік. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 24 років. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років при наявності страхового стажу від 15 років. Згідно статті 24 Закону, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993року №637 (далі-Порядок №637) за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пп.2 п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління ПФУ 25.11.2005 №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патенту, або патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Згідно п.3-1 розділу XV Закону, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Страховий стаж особи становить 19 років 09 місяців 29 днів, для визначення права згідно п. 3-1 розділу XV Закону становить 20 років 02 місяці 24 дня. Результати розгляду документів, доданих до заяви. До страхового стажу не зараховано період роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_2 з 01.07.2000 по 12.11.2001, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до Витяга з ЕРС для ФОП заявник здійснював підприємницьку діяльність з 03.10.2005 по 02.02.2006. До страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 03.10.2005 по 31.10.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Не працює. Особа матиме право на пенсійну виплату з 18.10.2029 або при набутті необхідного страхового стажу. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 083950025806 від 12.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до статті 105 Закону скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Заінчковського Івана Адамовича (юридична адреса: 10003, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341). …».

Відповідно до записів Трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_3 у період: з 03.07.1987 по 14.07.1988 працювала розподільником робіт 3-розряду на Запорізькому заводі «Спутник»; з 02.08.1988 по 31.05.1998 працювала машиністом агрегату 3 розраду у тиснильно-каландровому цеху, ґрунтувальником 4 розряду у тиснильно-каландровому цеху, дільниці з перероблення ПВХ пластикату на Запорізькому заводі штучних шкір, згодом Орендне підприємство «Запорізький завод штучних шкір», Акціонерне товариство «Рам»; з 01.06.1998 по 15.01.2000 працювала грунтувальником 4 розряду у ДП «Шкірвініл»; з 15.01.2000 по 12.11.2001 працювала вальцівником 4 розряду на дільниці каландрової лінії з випуску ПВХ плівок, вальцівником 4 розряду у цеху з перероблення ПВХ пластикату у ЗАТ «Іскож-2000».

Також, у Трудовій книжці НОМЕР_2 зазначено про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно з Списком №2 по професії ґрунтувальник 4 розряду при роботі у ДП «Шкірвініл».

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (загального безкоштовного доступу) ОСОБА_3 у період з 03.10.2005 по 02.02.2016 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та з 05.10.2005 її було взято на облік як платника єдиного внеску.

Тобто, з 05.10.2005 ОСОБА_3 була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Відповідно до РС-право до страхового стажу позивача зараховано періоди здійснення ним підприємницької діяльності: з 01.11.2005 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 28.02.2006, з 01.12.2006 по 31.12.2006, з 01.02.2007 по 28.02.2007, з 01.05.2007 по 30.05.2007.

За інформацією з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) позивачем у період здійснення підприємницької діяльності сплачувались страхові внески.

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Судом вивчено норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Так, у ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. …».

У ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; … 2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; …».

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.62 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення»).

За п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (надалі «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. (…).

Згідно з п.«б» ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За п.3-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено п.3-1згідно із Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно ізстаттею 26цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). (…).

Як зазначено у п.4 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, п.4 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, до 28.09.2022 мав наступну редакцію: «4.Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1). Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998р. по 31 грудня 2003р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004р. по 31 грудня 2017р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів».

У пп.2 п.2.1 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, зазначено: «2.1.До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: … 2) … Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. …».

За п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999) (припинив дію з 01.01.2012) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб`єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; (…).

Згідно з ст.6 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999) суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов`язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб`єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов`язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов`язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб`єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб`єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію. (…).

За ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. (…).

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії фізичній особі за спірний період не є підставою для позбавлення її права на зарахування даних періодів до страхового стажу для обчислення пенсії.

Подібне застосування норм права здійснено судами в аналогічних адміністративних справах, наприклад: у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №280/3480/19; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а (провадження № К/9901/39004/18); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження К/9901/35103/18).

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд вважає за можливе зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у ЗАТ «Іскож-2000» з 15.01.2000 по 12.11.2001 (01 рік 04 місяці 12 днів) та періоду його підприємницької діяльності з 03.10.2005 по 31.10.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006 (у сумі складає 00 років 01 місяць 29 днів). Загальна сума цих періодів складає 01 рік 06 місяців 11 днів.

Конституційний Суду України у Рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: «1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: „На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: … б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; …»».

За ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Судом врахововано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами розгляду зразкової справи №360/3611/20 (провадження №11-209заі21).

На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком 04.06.2025 відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам (жінкам), які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення (55 років), на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

За матеріалами справи, станом на 04.06.2025 вік позивача становив 50 років, загальний страховий стаж 21 рік 04 місяці 10 днів (21 рік 04 місяці 10 днів = 19 років 09 місяців 29 днів + 01 рік 06 місяців 11 днів).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем безпідставно не вирішувалось питання щодо можливості призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Звідси, суд не може зобов`язати відповідача «зарахувати до пільгового стажу (Список 2) ОСОБА_1 період роботи 03.07.1987 по 12.11.2001».

При цьому, згідно з п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого 18.11.2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі «Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

За п.1 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого 01.08.1992 постановою Кабінету Міністрів України №442 (надалі «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці») (набрав чинності з 21.08.1992), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (п.2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці»).

Відповідно до абз.1 п.4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Як зазначено в абз.2 п.4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

У «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» зазначено: «… 4.2.Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. 4.3.У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4.Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.5.Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. …».

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (Лист Міністерства соціальної політики України №22862/0/2-7/28 від 24.11.2017 щодо застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19) зазначила: «… 58.Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1. 59.При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. 60.Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. …».

Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, зарахування роботи до пільгового стажу.

У ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; …».

У п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого 22.12.2014 постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 за №28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485 (надалі «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»), зазначено, що Головне управління Фонду має право: (…) 2) отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; (…) 5) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; 6) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; (…).

Враховуючи наведене, суд вважає, що неналежне оформлення трудової книжки та інших документів роботодавцем, навчальним закладом та іншими уповноваженими на те особами не може бути підставою для позбавлення працівника його права на пенсію та для не врахування стажу роботи/страхового стажу (у тому числі пільгового) працівника для обчислення пенсії.

На думку суду, відповідач не зараховуючи до стажу роботи/страхового стажу (у тому числі пільгового) періоди трудової діяльності позивача за Трудовою книжкою НОМЕР_4 не обґрунтовано не вжив заходів передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пп.2, 4, 5 п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» з метою перевірки інформації наведеної у наданій позивачем для призначення пенсії Трудовій книжці НОМЕР_4 .

З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне:визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.06.2025 за №083950025806 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 по 12.11.2001 та періоди здійснення підприємницької діяльності з 03.10.2005 по 31.10.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.06.2025 та вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки відповідачем у справі було ГУ ПФУ в Житомирській області, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.06.2025 за №083950025806 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 по 12.11.2001 та періоди здійснення підприємницької діяльності з 03.10.2005 по 31.10.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.06.2025 та вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2025.

Суддя О.О. Прасов