Рішення № 132130515, 27.11.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2025 року (10 год. 40 хв.)Справа № 280/5653/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія » (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 18, ЄДРПОУ 33701276) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

за участі представників сторін:

від позивача Шестопалов О.В.

від відповідача Жовтоножко Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02 січня 2024 року № 608010702, яким ТОВ «Меркурій і компанія» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 42 397 624,25 гривень, в тому числі 40 463 145,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 1 934 479,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняте на підставі акту перевірки від 31 жовтня 2023 року № 6592/08-01-07-02/33701276, як таке, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Меркурій і компанія».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у відношенні позивача проведено документальну планову виїзну перевірку за період діяльності з 01 липня 2017 року по 30 червня 2023 року з питань податкового, валютного, іншого законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства, за результатами проведення якої складено Акт від 31 жовтня 2023 року № 6592/08-01-07-02/33701276, на підставі якого 02 січня 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 608010702, яким ТОВ «Меркурій і компанія» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 42 397 624,25 грн., в тому числі 40 463 145,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 934 479,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується із висновками проведеної перевірки щодо безоплатного одержання оборотного активу внаслідок проведення спірних господарських операцій, так як відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею. Звертає увагу суду на те, що позивачем укладалися з контрагентами вказаними у Акті перевірки договори поставки та надання послуг, зміст яких наведено на арк.12 акту перевірки (договір поставки від 23 серпня 2021 року № 1314, укладений з ФОП ОСОБА_1 ), арк. 15 (договір поставки від 03 жовтня 2016 року № 1293/1 з ФОП ОСОБА_2 ), арк. 18-19 (договір поставки від 18 травня 2020 року № КЛ-1905/2020 з ТОВ Сталь Івест Компані»), арк. 31-32 (договір про надання послуг від 01 січня 2023 року № 0123 УС, укладений з ФОП ОСОБА_1 ), арк. 33-34 (договір про надання послуг від 01 лютого 2017 року № 010217-УС з ФОП ОСОБА_2 ). Вказує, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами є оплатними. Окрім того, вказує, що придбання металургійної сировини, послуг з передпродажної підготовки одноразових електронних цигарок та навантажувально - розвантажувальних робіт і сортування металургійної сировини у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Сталь Інвест Компані» безпосередньо пов`язано з провадженням господарської діяльності ТОВ «Меркурій і компанія», якою підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнає діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; та отриманням доходу від цієї діяльності. Також укладення та виконання спірних правочинів позивачем мало розумну економічну причину (ділову мету), під якою підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміє причину, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Позивач наголошує, що наявні у нього первинні документи є належними, допустимими та достовірними доказами, які документально підтверджують факт здійснення господарських операцій з придбання товарів/послуг у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Сталь Інвест Компані», тому у відповідача немає правових підстав не враховувати ці документи як докази дійсності укладення та виконання господарських правочинів та, відповідно, відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Меркурій і компанія». Так, надані до перевірки документи спростовують висновок ГУ ДПС у Запорізькій області про безоплатність одержання активів позивачем від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Сталь Інвест Компані», а податкове повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України.

28 червня 2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №280/5653/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29 липня 2024 року о/об 11 год. 00 хв.

17 липня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив, який містить заперечення проти задоволення позову в обґрунтування якого, зокрема вказано, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ ДПС у Запорізькій області звертались до позивача з листами від 04 жовтня 2023 року № 1/07-02 та від 19 жовтня 2023 року № 5/07- 02. ТОВ «Меркурій і компанія» не надано документи, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару (сертифікати, паспорти та інше), що постачалися ФОП ОСОБА_1 , що в свою чергу не заперечується позивачем у позовній заяві. Також, зазначає, що сертифікати якості, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки паспорти не є первинними документами, їх наявність або відсутність ніяким чином не впливає на правильність ведення підприємством бухгалтерського та податкового обліку. При цьому позивач у позові посилається на висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 22 вересня 2022 року у справі №440/1390/20 та від 11 травня 2023 року у справі № 815/1809/17. В той же час, суд касаційної інстанції в постанові від 22 вересня 2022 року у справі №440/1390/20 зазначив, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, однак у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу. Окрім того, позивач в позові в обґрунтування економічної доцільності придбання послуг у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 зазначає, що ручне розвантаження транспортного засобу, навантаження транспортного засобу, ручне сортування та ручне пакування феросиліцію, ферохрому, феромарганцю, феромолібдену, коксу, дроблення вручну ферохрому, перепродажна підготовка товарів (сортування, маркування, пакування одноразових електронних цигарок) є необхідною складовою частиною передпродажної підготовки товару та торгового процесу, пов`язаного з виконанням вимог кінцевих споживачів металургійних підприємств. При цьому, позивач не зазначає який саме економічний ефект був ним отриманий від придбання послуг у ФОП ОСОБА_1 на суму 2 496 000 грн. та у ФОП ОСОБА_2 на суму 8 100 267 грн. Наполягає на правомірності оскаржуваного в межах даної справи податкового повідомлення-рішення, а також висновків податкового органу в частині порушення позивачем вимог податкового законодавства. В задоволенні позову просить відмовити.

29 липня 2024 року представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі № 280/5653/24 на іншу дату у зв`язку із необхідністю надання часу для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 03 вересня 2024 року на 11 год. 00 хв.

03 вересня 2024 року представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі № 280/5653/24 на іншу дату у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів по справі та неявкою представника позивача, який повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 280/10663/23 строком на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 24 вересня 2024 року о/об 11 год. 00 хв.

24 вересня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про надання сторонам часу для примирення та зупинення провадження у справі. Представник відповідача проти задоволення даного клопотання не заперечив.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року провадження у справі №280/5653/24 зупинено до 29 жовтня 2024 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення.

25 жовтня 2024 року від представника ТОВ «Меркурій і компанія» на адресу суду надійшло клопотання про призначення судово- економічної експертизи.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року провадження по справі поновлено.

29 жовтня 2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення проти задоволення клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року призначено судову-економічну експертизу по справі №280/5653/24.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року задоволено апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року скасовано, а справо направлено для продовження розгляду.

03 березня 2025 року справа надійшла до суду першої інстанції.

Ухвалою суду 13 березня 2025 року продовжено розгляд адміністративної справи №280/5653/24, підготовче засідання призначено на 01 квітня 2025 року на 10 год. 00 хв.

31 березня 2025 року представником позивача до суду подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із неможливістю прибуття у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року підготовче засідання відкладено на 23 квітня 2025 року на 10 год. 00 хв.

23 квітня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про надання сторонам часу для примирення та зупинення провадження у справі. Представник відповідача проти задоволення даного клопотання не заперечив.

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року провадження в адміністративній справі №280/5653/24 зупинено до 24 червня 2025 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення, наступне судове засідання призначено на 24 червня 2025 року на 10 год. 00 хв.

03 червня 2025 року представником позивача до суду подано заяву про зміну підсудності.

04 червня 2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення проти задоволення вищезазначеної заяви.

24 червня 2025 року представником відповідача до суду подано заяву про продовження строку зупинення провадження у справі та надання сторонам часу для примирення, у зв`язку із неприбуттям позивача/представника позивача у підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року провадження в адміністративній справі №280/5653/24 зупинено до 22 липня 2025 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення. Наступне судове засідання призначено на 22 липня 2025 року о 10 год. 00 хв.

21 липня 2025 року представником позивача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано додаткові докази по справі.

21 липня 2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в обґрунтування яких вказано, що згідно із частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Положення статті 7 КУзПБ свідчить, що законодавець, маючи на меті віднести до юрисдикції господарських судів певні категорії спорів, як-то стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, окремо про це детально зазначив та виокремив такі спори, при цьому у статті жодним чином не виокремлено податкових спорів, що виникають з податкових відносин та врегульовані ПК України. Зазначення у статті 7 КУзПБ «всі майнові спори» є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеної ГПК України. Відсутність у КУзПБ застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутств. Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Тобто зі змісту статті 7 КУзПБ вбачається, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.

Представником позивача до суду через канцелярію подано заяву про продовження строку зупинення провадження у справі та надання сторонам часу для примирення до 16 вересня 2025 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2025 року вищезазначене клопотання про продовження строку зупинення провадження у справі та надання сторонам додаткового часу для примирення задоволено, провадження у справі в адміністративній справі №280/5653/24 зупинено до 16 вересня 2025 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення. Наступне підготовче засідання призначено на 16 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв.

11 вересня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли пояснення у яких останній зазначає про те, що 15 травня 2025 року у відношенні ТОВ «Меркурій і компанія» як боржника Господарським судом Запорізької області відкрито провадження у справі про банкрутство (справа № 908/1028/25), 24 липня 2025 року ТОВ «Меркурій і компанія» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором Призначено арбітражного керуючого Шестопалова Олега Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1263 від 31.07.2013; адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 151А, к. 52). Ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Також арбітражний керуючий Шестопалов О.В. дослідив матеріали справи №280/5653/24 за позовом ТОВ «Меркурій і компанія». Контролюючим органом на підставі Акту позивачу збільшено податкове зобов`язання за операціями з постачання товарно-матеріальних цінностей з ФОП ОСОБА_2 . Оскільки відомості, що містяться в Акті, безпосередньо пов`язані із розглядом кредиторських вимог ГУ ДПІ у Запорізькій області у справі про банкрутство, арбітражним керуючим Шестопаловим О.В. складений та направлений запит ФОП ОСОБА_2 вих. №2-11/25 від 30 липня 2025 року) про надання документів, на відсутність яких посилається контролюючий орган як на доказ отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей «з джерела невідомого походження». Вказує, що оскільки документи, на відсутність яких посилається відповідач у Акті, стали підставою для нарахування позивачу податкових зобов`язань, вказані документи, на думку позивача, мають бути дослідженні судом при розгляді справи по суті, а саме: картки складського обліку матеріалів ФОП ОСОБА_2 (з № 1 по № 31); сертифікати походження, якості на товар; документи, що містять інформацію про фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення операцій ФОП ОСОБА_2 , в т.ч. наявність нерухомого майна, найманих працівників; договір суборенди № 01/12 від 01 грудня 2016 року з додатком; договір суборенди № 03/05-Ш від 03 травня 2017 року з додатком; договір суборенди № 0/111/18.2 від 01 листопада 2018 року з додатком; договір суборенди № 0106/20 від 01 червня 2020 року з додатками; договір суборенди № 01/10.6 від 01 жовтня 2020 року з додатками; договір суборенди № 01/01-22 від 01 січня 2022 року з додатками; договір суборенди № 0106/24 від 01 червня 2024 року з додатками; договір суборенди № 01/01-24 від 01 січня 2024 року. Копії вказаних документів надано до пояснень.

16 вересня 2024 року представником позивача та представником відповідача до суду через канцелярію подано заяву про продовження строку зупинення провадження у справі та надання сторонам часу для примирення.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року клопотання представника позивача та відповідача про продовження строку зупинення провадження у справі та надання сторонам додаткового часу для примирення задоволено, зупинено провадження в адміністративній справі №280/5653/24 до 29 вересня 2025 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення. Наступне судове засідання призначено на 29 вересня 2025 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» про передачу справи за підсудністю для розгляду в межах справи про банкрутство відмовлено. Також, вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 280/5653/24, справу призначено до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2025 року.

16 жовтня 2025 року розпочато розгляд справи по суті, представникам сторін надано вступне слово, у зв`язку із чим представник позивача просив позов задовольнити, а представник позивача навпаки просив у задоволенні позову відмовити.

16 жовтня 2025 року судом оголошено перерву до 23 жовтня 2025 року 10 год. 00 хв.

23 жовтня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 06 листопада 2025 року.

06 листопада 2025 року судове засідання відкладено на 18 листопада 2025 року.

18 листопада 2025 року у судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення на 27 листопада 2025 року.

Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у заявах по суті справи. Представник позивача просив позов задовольнити, а відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, безпосередньо дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» (ЄДРПОУ 33701276) зареєстровано, як юридична особа з 15 серпня 2005 року та здійснює діяльність щодо оптової торгівлі металами та металевими рудами.

Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2023 рік (жовтень 2023 року) Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Меркурій і компанія» за період діяльності з 01 липня 2017 року по 30 червня 2023 року з питань податкового, валютного, іншого законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства.

За результатами проведеної зазначеної перевірки складено акт від 31 жовтня 2023 року № 6592/08-01-07-02/33701276, яким встановлено порушення ТОВ «Меркурій і компанія»:

-пункту 44,1 пункту 44.2 статті 44, підпункту пункту 34.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України занижено до сплати податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 40 463 145 грн.;

-пункту 188.1 статті 188 ПК України занижено до сплати податкові зобов`язання з податку па додану вартість на загальну суму 985 972 грн.;

-пункт 200.1., 201.10 статті 201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну;

-пункту 201.1, пункт 201.10 статті 201 ПК України порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

-пункт 51.1 статті 51, пункт 176.2 абзацу «б» статті 176 ПК України, пункт 3.1. пункту, 3.2, пункту3.3, пункту 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичної особи, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 - у звіті (форма І -ДФ) за 2 та 4 квартали 2019 року не відображено видану поворотну фінансову допомогу за ознакою «153» - основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, згідно з довідником ознак доходів;

-підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, у перевіряємому періоді було перераховано не в повному обсязі під час виплати доходу до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у сумі 2876,21 грн.;

-підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункт 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, у перевіряємому періоді було перераховано не в повному обсязі до бюджету військового збору під час виплати доходу, шо сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати та виплат, інших ніж заробітна плата, у сумі 311,91 грн.

Не погодившись з висновками вищезазначеного акту позивача подав до відповідача заперечення до акту перевірки, які залишені без задоволення згідно листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28 серпня 2023 року вих. № 52351/6/08-01-07-02-04.

На підставі Акту Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2024 року №608010702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 42 397 624,25 гривень, в тому числі 40 463 145,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 1 934 479,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вищезазначене податкове повідомлення- рішення у травні 2024 року оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.

Однак, за результатами розгляду скарги позивача від 06 травня 2024 року вих. № 13112/6/99-00- 06-01-01-06 рішенням ДПС України податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 02 січня 2024 року № 608010702 залишено без змін, а скаргу «Меркурій і компанія» - без задоволення.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 02 січня 2024 року № 608010702, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу».

Відповідно до підпункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу».

Підпунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само).

Абзацом першим пункту 44.1 цієї статті передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у частині другій зазначеної статті. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податку на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо господарських взаємовідносин з придбання товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1

23 серпня 2021 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Меркурій і компанія» укладено договір поставки № 1314.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що на умовах даного договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього договору (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються відповідними специфікаціями, що є невід`ємною частиною цього договору.

Постачальник є власником товару який поставляється за цим договором. Товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб немає (пункт 1.3).

Відповідно до пункту 2.2 укладеного договору поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки склади постачальника знаходяться за тими ж адресами, ТТН на переміщення товару не оформлюється. За погодженням сторін можуть бути визначені інші умови поставки.

Положеннями пункту 2.3 договору передбачено, що разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи (видаткова та податкова накладна, рахунок на оплату) та документи, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, гарантійний талон, тощо).

Представником відповідача наголошено, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ ДПС у Запорізькій області звертались до позивача з листами від 04 жовтня 2023 року № 1/07-02 та від 19 жовтня 2023 № 5/07- 02 щодо надання документів, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару (сертифікати, паспорти та інше), що постачалися ФОП ОСОБА_1 . Документи не надано.

Представник позивача стверджує, що товариство під час проведення перевірки надало всі документи, які стосуються взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 .

До матеріалів справи надано договір поставки № 1314 від 23 серпня 2021 року, специфікації до вказаного договору, видаткові накладні, договори оренди (суборенди) складських приміщень.

Стосовно підтвердження походження товару отриманого від ФОП ОСОБА_1 представником позивача надано до суду: договір комісії на реалізацію продукції № 909 від 09 вересня 2021 року укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , договір комісії на реалізацію продукції № 109 від 01 вересня 2021 року укладений між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 щодо здійснення за плату угод з продажу третім особам металургійної сировини, феросплавів; картки складського обліку; сертифікати якості, доручення комітента, звіти комісіонера, платіжні доручення з призначенням платежу «сплата за метал. сировину та товари зг. угоди № 1314 від 23 серпня 2021 року».

В ході проведення податкової перевірки, згідно регістрів бухгалтерського обліку та видаткових накладних встановлено, що за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року ФОП ОСОБА_1 здійснено поставку товару на загальну суму 132790133 грн., а здійснені розрахунки за поставлені товари склали 4000 грн.

Щодо господарських взаємовідносин з придбання товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_2

03 жовтня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Меркурій і компанія» укладено договір поставки № 1293/1.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що на умовах даного договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього договору (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються відповідними специфікаціями, що є невід`ємною частиною цього договору.

Постачальник є власником товару який поставляється за цим договором. Товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб немає (пункт 1.3).

Відповідно до пункту 2.2 укладеного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (в редакції Інкотермс 2010). Конкретне місце поставки визначається в специфікації. Навантаження товару здійснюється постачальником.

Положеннями пункту 2.3 договору передбачено, що разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи (видаткова та податкова накладна, рахунок на оплату) та документи, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, гарантійний талон, тощо). Первинні бухгалтерські документи повинні бути складені українською мовою та подаються постачальником безпосередньо за місцем поставки товару, вказаному в цьому договорі. Факт підпису видаткової накладної свідчить про отримання зазначених документів.

Представником відповідача наголошено, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ ДПС у Запорізькій області звертались до позивача з листами від 04 жовтня 2023 року № 1/07-02 та від 19 жовтня 2023 № 5/07- 02 щодо надання документів, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару (сертифікати, паспорти та інше), що постачалися ФОП ОСОБА_2 . Документи не надано.

Представник позивача стверджує, що товариство під час проведення перевірки надало всі документи, які стосуються взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 .

До матеріалів справи надано договір поставки № 1293/1від 03 жовтня 2016 року, специфікації до вказаного договору, видаткові накладні, договори суборенди складських приміщень № 01/12, № 01/10.6, № 01/01-22, № 01/01-24

Стосовно підтвердження походження товару отриманого від ФОП ОСОБА_2 представником позивача надано до суду: договір комісії на реалізацію продукції № 1010 від 10 жовтня 2016 року укладений між ПП «Метиз-ЮГ» та ФОП ОСОБА_2 , щодо здійснення за плату угод з продажу третім особам металургійної сировини; картки складського обліку; сертифікати якості, доручення комітента, звіти комісіонера, платіжні інструкції щодо сплати за суборенду.

В ході проведення податкової перевірки, згідно регістрів бухгалтерського обліку та видаткових накладних встановлено, що за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2023 року ФОП ОСОБА_2 здійснено поставку товару на загальну суму 70946087 грн., а здійснені розрахунки за поставлені товари склали 1000 грн.

Податковий орган зазначає, що джерело походження товару реалізованого ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 не встановлено, а позивач не навів обґрунтованих доводів щодо економічної та ділової доцільності придбання наведеного товару, оскільки вказані особи не є виробниками цієї продукції.

Суд дослідивши надані представником позивача документи стосовно підтвердження походження товару, зазначає, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджують фактичне переміщення товару від комітента до комісіонера. Надані сертифікати неможливо ідентифікувати з визначеним у складських картках, дорученнях комітента та звітів комісіонера товаром.

Враховуючи об`єм визначеного при проведені перевірки поставленого товару контрагенти постачальники позивача повинні мати технологічні умови, кваліфікований персонал необхідний для отримання, а в подальшому і постачання металургійної сировини на адресу платника, що свідчить про відсутність реального (законного) джерела походження металургійної сировини, щодо постачання якої складені документи.

Встановлена під час перевірки кредиторська заборгованість свідчить, що платник (покупець) не мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин з придбання послуг у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .

Перевіркою встановлено, що 01 січня 2023 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Меркурій і компанія» укладено договір про надання послуг № 0123УС.

Згідно пункту 1.1 укладеного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію передпродажної підготовки (маркування, сортування, упаковка) одноразових електронних цигарок на складах Замовника за адресою г. Запорожжя, вул. Миру, 18.

Відповідно до пункту 1.2 договору передпродажна підготовка і інші роботи виконуються на підставі заявок замовника.

Положеннями підпункту 3.1.2 пункту 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання робочих замовнику в строгій відповідності з прийнятою від нього заявкою і придатних умов для виконання передпродажної підготовки.

Підпунктом договору 3.1.3 передбачено також надання замовнику після виконання робіт акт виконаних робіт (послуг), якій буде підставою для оплати.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Меркурій і компанія» встановлено, що за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року ФОП ОСОБА_1 здійснено надання послуг на загальну суму 2 496 000 грн., а здійснені розрахунки за надані послуги склали 0 грн.

Станом на 30 червня 2023 року у бухгалтерському обліку ТОВ «Меркурій і компанія» згідно рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 2 496 000 грн.

За даними актів здачі-приймання робіт (надання послуг) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у січні, лютому та березні 2023 року здійснено перепродажну підготовку товарів (сортування, маркування, пакування одноразових електронних цигарок) у кількості 33 280 шт., у т. ч в січні 2023 року 6 008 шт., в лютому 2023 року 16 156 шт. та березні 2023 року 11 116 шт.

До матеріалів справи представником позивача надано договір про надання послуг № 0123УС від 01 січня 2023 року, заявки про надання послуг за договором № 0123УС за № 1, № 2, № 3, Акти здачі приймання робіт (надання послуг) № 4 від 31 січня 2023 року № 7 від 28 лютого 2023 року, № 11 від 31 березня 2023 року.

Представником відповідача, в судовому засіданні зазначено, що під час проведення перевірки з аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Меркурій і компанія» в період з січень березень 2023 року отримувало послуги з передпродажної підготовки та мерчандайзингу у ТОВ «Вест Петрол Маркет».

Послуги надавались на підставі договору про надання послуг № ВП/М-259 від 03 січня 2023 року. Відповідно до актів приймання-передачі надання послуг ВПМ0002036 від 31 березня 2023 року, ВПМ0000894 від 28 лютого 2023 року та ВПМ0000556 від 31 січня 2023 року ТОВ «Вест Петрол Маркет» надано послуги з перепродажної підготовки та мерчандайзингу на загальну суму 170 313,70 грн.

01 лютого 2017 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Меркурій і компанія» укладено договір про надання послуг № 010217-УС .

Відповідно до вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію послуг з навантажувально-розвантажувальних робот, а саме ручна загрузка/вивантаження транспортних засобів сортування коксу доменного (по фракції), ручне сортування и упаковка по фракції в биг-беги замовника феросплавів в асортименті, дроблення вручну феросплавів на складах Замовника за адресою м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 242, вул. Виборгська, 8.

За умовами пункту 1.2 укладеного договору навантажувально-розвантажувальні та інші роботи виконуються на підставі заявок замовника.

Підпунктом 3.1.2 договору передбачено що виконавець повинен забезпечити надання робочих замовнику в строгій відповідності с прийнятою від нього заявкою та придатних для виконання навантажувально-розвантажувальних та інших робіт.

До матеріалів справи представником позивача надано договір про надання послуг № 010217-УС від 01 лютого 2017 року, заявки про надання послуг за договором № 010217-УС, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

За даними актів здачі-приймання робіт (надання послуг) встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснено ручне розвантаження транспортного засобу, навантаження транспортного засобу, ручне сортування та ручне пакування феросиліцію, ферохрому, феромарганцю, феромолібдену, коксу, дроблення вручну ферохрому у кількості 3 063,9 тон.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Меркурій і компанія» встановлено, що за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2023 року ФОП ОСОБА_2 здійснено надання послуг на загальну суму 8 100 267 грн., а здійснені розрахунки за надані послуги склали 1 000 грн.

Представник відповідача вказує, що товариством в ході проведення перевірки не доведено доцільність замовлення послуг у ФОП ОСОБА_2 з ручного розвантаження транспортного засобу, навантаження транспортного засобу, ручного сортування та ручного пакування феросиліцію, ферохрому, феромарганцю, феромолібдену, коксу, дроблення вручну ферохрому, сортування, маркування продукції в площині економічної доцільності, ділової мети та отримання економічної вигоди та/або економічного ефекту.

Аналіз наведених судом норм податкового законодавства свідчить, що господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Проте якщо ж господарська операція фактично не відбулась, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Податковий орган визначив доводи про наявність обставин, які підтверджують, що господарські операції фактично не відбулись, оскільки неможливо реально здійснити наведені послуги з урахуванням часу та обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, послуг. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів надання послуг у зв`язку з відсутністю персоналу, виробничих активів.

Встановлена під час перевірки кредиторська заборгованість свідчить, що позивач не мав реальні витрати у зв`язку з придбанням робіт, послуг, призначених для використання у його господарській діяльності.

Крім того, наявні докази щодо здійснення передпродажної підготовки по договору про надання послуг № 0123УС іншим підприємством.

Перелічені доводи представником позивача не спростовані та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV.

Щодо взаємовідносин з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Сталь Інвест Компані».

18 травня 2020 року між ТОВ «Сталь Інвест Компані» та ТОВ «Меркурій і компанія» укладено договір поставки № КЛ -1905/2020.

На виконання вказаного договору ТОВ «Меркурій і компанія» здійснено придбання у ТОВ «Сталь Інвест Компані» кокс ливарний КЛ2 у загальній кількості 1 656,11 тн.

Представник відповідача вказує, що при проведені перевірки, згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що перевезення коксу ливарного КЛ2 у загальній кількості 1 656,11 тн. здійснено автомобільними перевізниками ПП «ДОВ-Полісся», ТОВ «Агротрак Сервіс», ТОВ «ВАНГОГ», ТОВ «Вектор Транс плюс», ТОВ «Євро-Груз», ТОВ «Іліман» та ТОВ «Стальбудком».

В той же час в товарно-транспортних накладних не зазначається замовник транспортних послуг та реквізити перевізників, а саме код ЄДРПОУ, у реквізитах товарно-транспортних накладних «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» зазначено лише м. Запоріжжя, тобто не вказується фактична адреса складів, ангарів, тощо за якими проводилось навантаження та розвантаження, у зв`язку з чим неможливо встановити (визначити) фактичні адреси складів, ангарів, тощо.

Крім того, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2021 року засновника та керівника ТОВ «Сталь Інвест Компані» ОСОБА_6 , визнати винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 КК України - підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців.

Представником позивача надано до матеріалів справи договір поставки КЛ -1905/2020 від 18 травня 2020 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Представник позивача вказав, що товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Стосовно наявного вироку посилається на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі 160/3364/19, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Дослідивши надані представником позивача товарно-транспортні накладні суд встановив, що вони мають зазначення у відповідних графах найменування транспортного засобу з визначення державного реєстраційного номеру, найменування підприємства перевізника, прізвище водія, найменування замовника товару, вантажовідправника та вантажоодержувача, наявність супровідних документів, підписи уповноважених осіб, печатки підприємств. Пунктом навантаження та розвантаження визначено місто Запоріжжя.

Суд погоджується з твердженням представника позивача та зазначає, що усталеною є позиція Верховного Суду, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у платника податків товарно-транспортних накладних або недоліки в їх оформленні не можуть бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій, якщо тільки за умовами договору вартість перевезення не включена до вартості договірної ціни.

В той же час, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Тобто, у сукупності, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних ставить під сумнів достовірність інформації, зафіксованої у видаткових накладних щодо господарської операції (постанова ВС від 15 квітня 2025 року у справі № 320/15365/23).

В даному випадку всі необхідні для ідентифікації перевезення графи товарно транспортних накладних заповнені та підписані уповноваженими особами та підтверджуються видатковими накладними. Визначення у графах пунктів навантаження та розвантаження тільки назви міста свідчить про здійснення перевезення по місту Запоріжжя та не є тим суттєвим недоліком, який визначає товарно транспортну накладну неналежною.

Також, судом досліджено вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2021 року та встановлено, що ОСОБА_6 у червні 2020 року спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою внесено завідомо неправдиві відомості у документи, що відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації змін відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця змін до установчих документів юридичної особи. Внесено завідомо неправдиві відомості щодо зміни засновника, керівника ТОВ «Сталь Інвест Компані» з ОСОБА_7 на ОСОБА_6 , статутного капіталу Товариства та щодо зміни юридичної адреси вказаного підприємства.

Тобто з наведеного судового рішення можна дійти висновку, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані ОСОБА_6 без мети здійснення господарських операцій та не можуть бути прийняті судом в якості первинних документів.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з 18 травня 2020 року (дата укладення договору поставки) до 19 червня 2020 року (дата зміни керівника та засновника) керівником ТОВ «Сталь Інвест Компані» був ОСОБА_7 та податковим органом не доведено вчинення протиправних дій останнього при укладені та виконанні договіру поставки № КЛ -1905/2020.

З урахуванням наведених судом висновків, безтоварність господарських операцій між ТОВ «Сталь Інвест Компані» та ТОВ «Меркурій і компанія» в межах укладеного договору поставки № КЛ -1905/2020 у період з 18 травня 2020 року по 19 червня 2020 року представником відповідача не доведено, тому спірне податкове повідомлення рішення в частині основного платежу в сумі 651769 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої та третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду докази, які спростовували доводи позивача, але частково довів правомірність свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню в частині суми основного платежу по взаємовідносинам з ТОВ «Сталь Інвест Компані» в сумі 651769 грн..

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 608010702 від 02 січня 2024 року, в частині податкового зобов`язання на суму 651769 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 18, ЄДРПОУ 33701276) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 466,32 грн. (чотириста шістдесят шість) грн. 32 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов