Рішення № 132122848, 27.11.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1313/25

Провадження № 2/938/362/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2025 року, селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області

Верховинський районний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Бучинського А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувсядо судуіз позовнимивимогами довідповідача простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором №150897240 від 28.12.2023 у розмірі 34532,45грн., з підстав невиконання умов кредитного договору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір №150897240 у формі електронного документа, який підписано, шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора SFHC-3752, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 7750,00 грн 28.12.2023 на банківську карту №4323-34ХХ-ХХХХ-1156 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якої в подальшому укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження строку дії вищевказаного договору факторингу. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №272 від 20.02.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

В подальшому 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 19/1224-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача.

08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №08/075/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 08.075.2025 за Договором факторингу №08/075/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34532,45 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 7750,00 грн та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в сумі 26782,45 гривень.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансва Компанія "Ейс", ні на рахунки попередніх кредиторів, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом. Просить, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також, просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Джуса Р.В. від 02.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 7 календарних днів на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду про залишення без руху, позивачем 09.09.2025 усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 проведеного на підставі рішення зборів суддів Верховинського районного суду від 03.09.2025 №15 "Про складання повноважень голови Верховинського районного суду Івано-Франківської області у зв`язку з відрядженням судді Джуса Р.В. до Миколаївського районного суду Львівської області для здійснення правосуддя", розпорядження керівника апарату від 01.10.2025№183/01-20/25, справу передано на розгляд судді Бучинського А.Б.

Ухвалою суддіВерховинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті БучинськогоА.Б.від 07.10.2025прийнято дорозгляду тавідкрито провадженняу данійцивільній справі,визначено проводити розгляд справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Задоволено клопотання позивача та витребувано з АТ "А-БАНК" докази, що становлять батьківську таємницю.

Від відповідача ОСОБА_1 , 22.10.2025 надійшов відзив на позов, в якому він повністю заперечив позовні вимоги та просить в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивачем недоведено факту укладення договору в електронній формі, а саме що такий ним було підписано одноразовим ідентифікатором. Також, позивачем не надано доказів переходу права вимоги до нього згідно договорів факторингу, а саме не долучено доказів оплати за договорами та не повідомлено божника про укладення договорів факторингу. Також, позивачем не деталізовано суму заборгованості, а саме тіло кредиту, відсотки, пеню, не надано графіки нарахувань, банківські виписки про рух коштів, а також не надав доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Крім того, зазначає про те, що долучені до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином, а тому такі є недопустимими згідно ст.77 ЦПК України.

Позивачем, через систему "Електронний суд" 29.10.2025 подано відповідь на відзив. Вважає заперечення представника Відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що з метою укладення договору, відповідач зайшов до особистого кабінету шляхом введення Логіна і Пароля, де заповнив заявку на кредит та особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Одноразовий персональний ідентифікатор - SFHC-3752 направлено Відповідачу 28.12.2023 о 16:23:51 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 28.12.2023 о 16:24:08. Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується зазначається особисті данні Позичальника, який він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів. При цьому, Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

Також, зазначає, що долучені до матеріалів справи докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, надані в електронній формі, а тому, згідно приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом.

Долученими доказами, позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 7750,00 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору.

Щодо неповідомлення відповідача про відступлення прав вимоги, то зазначає, що якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Також, до позовної заяви позивачем долучено витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024 та № 08/07/25-Е від 08.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу. Просить позов задовольнити.

Від АТ "А-БАНК" 30.10.2025 до суду надійшли витребувані ухвалою судді від 07.10.2025 докази в справі.

Ухвалою суду від 06.11.2025 визначено дату та час розгляду даної справи на 27.11.2025 без проведення судового засідання та участі сторін,за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

З врахуванням наведеного та положень ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи проводиться судом за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 28.12.2003 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №150897240 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, з якого вбачається, що сторонами погоджено істотні умови договору, а саме договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7750 грн 00 коп. Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7750 грн 00 коп. 28.12.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. (п.2.1-2.5 Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 17.01.2024, а саме протягом 20 (двадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.01.2029 (п. 7.1-7.2 Договору).

Згідно п.8.2-8.4 Договору, процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 17.01.2024 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 824,90 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,26 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.01.2024 проценти нараховуються за ставкою 825,65 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,26 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Згідно п.8.8-8.9 Договору, Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 20 (двадцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 11253 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3503 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 7750 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 90242,22 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 145,20 % від суми першого Траншу. Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

Згідно п. 9.1.1.2, 9.1.1.5, 9.1.1.7 Договору, кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником. В будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу. У разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника.

Згідно п.11.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Згідно п.14.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Договір кредитної лінії №150897240 від 28.12.2023, Паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору №150897240 від 28.12.2023 були підписані відповідачем, а саме Договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором SFHC, який було направлено позичальнику ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , відправлено 28.12.2023 16:23:51, введено відповідачем 28.12.2023 16:24:06 та для підписання паспорта споживчого кредиту - 3752, який відправлено 28.12.2023 16:23:51, введено відповідачем 28.12.2023 16:24:06.

Із заявки ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 28.12.2023, довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №150897240/24052025/Э від 24.05.2025, платіжного доручення №d57689de-0f69-4bb4-9f89-719a4e34176c від 28.12.2023, інформації наданої АТ «А-Банк» від 21.10.2025 №20.1.0.0.0/7-20251015/0243 та платіжної інструкції №163093782211.128 від 28.12.2023 та руху коштів по рахунку за період з 28.12.2023 по 02.01.2024, вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 28.12.2023, перераховано ОСОБА_1 суму коштів 7750,00 грн згідно договору №150897240 від 28.12.2023 на картку 4323-34XX-XXXX-1156, без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Таким чином, з наведеного вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

А тому, враховуючи наведене, заперечення відповідача щодо недоведення позивачем належними доказами доказами факту укладення кредитного договору в електронній формі, його підписання одноразовим ідентифікатором та перерахунку грошових коштів відповідачу в розмірі 7750,00грн на виконання умов кредитного договору №150897240 від 28.12.2023, є безпідставними та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами у справі.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 за період 28.12.2023-20.02.2024 вбачається, що заборгованість за кредитним договором складає 17 869,95 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 7750,00 грн, заборгованість по відсотках 10 313,70 грн.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Так, судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк якого починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019.

Згідно п.1.3 Договору Факторингу, «Право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п.4.1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

Згідно п.5.3.3 фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Також встановлено, що 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018.

Згідно п.4.1 Договору факторингу у новій редакції, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

В подальшому, сторонами договору факторингу укладено додаткові угоди №27, №31, №32, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №272 від 20.02.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором №150897240 від 28.12.2023, а саме на суму 18063,70 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту склала 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам 10 313,70 грн.

Таким чином, Договір факторингу №28/1118-01 є рамковою угодою, який підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Тобто, право вимоги за Кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 відповідно до п.4.1 Договору факторингу №28/1118-01, перейшло ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 20.02.2024, після підписання Сторонами Реєстру прав вимоги №272. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1 Договору факторингу).

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 272 від 20.02.2024 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року підтверджено, що станом на 31.12.2024 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 272 від 20.02.2024 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що заборгованість за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 за період з 20.02.2024 по 15.05.2024 станом на 19.12.2024 складає 34 532,45 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам 26 782,45 грн.

В подальшому, 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №19/1224-01 зі строком дії до 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за договором №150897240 від 28.12.2023, а саме на суму 34 532,45 грн.

Платіжною інструкцієюв національній валюті від 20.12.2024 підтверджено оплату за право вимоги згідно Договору факторингу №19/122401 від 19.12.2024р. та реєстру №1 від 19.12.2024.

08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором №150897240 від 28.12.2023.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 на загальну суму 34 532,45 грн.

Платіжною інструкцією в національній валюті від 20.12.2024 підтверджено плата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу №08/07/25-E від 08.07.2025.

З виписки по особовому рахунку за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором за період 08.07.2025 31.07.2025 станом на 31.07.2025 становить 34 532,45 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам 26 782,45 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (далі Закону № 675-VIII).

Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (частина сьома, дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

Норми статті 11 Закону № 675-VIII відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що представлені стороною позивача Договори факторингу та Реєстри права вимоги є належними та допустимими доказами, які у встановленому законом порядку підтверджують перехід до позивача пред`явлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023, оскільки укладаючи договори факторингу сторони узгодила всі істотні умови для такого виду договорів відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договорів на зазначених у них умовах, а тому з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Належних та допустимих доказів того, що сторонами договорів факторингу в момент їх підписання не додержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача в частині ненадання позивачем належних доказів щодо переуступки прав вимоги за договорами факторингу та набуття в такий спосіб прав вимоги за кредитним договором №150897240 від 28.12.2023 спростовані дослідженими в судовому засіданні договорами факторингу, додатковими угодами до них, Реєстрами прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024 та № 08/07/25-Е від 08.07.2025, які підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін, а також актами та платіжними інструкціями, що підтверджують проведення оплат за договорами факторингу.

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що відповідач не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором №150897240 від 28.12.2023, доказів протилежного стороною відповідача суду не представлено.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що згідно п.9.1.1.5 Договору, кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

А тому, заперечення відповідача щодо неповідомлення її про відступлення права вимоги за кредитним договором, суд також не бере до уваги.

Оскільки судом встановлено, що позичальником умови кредитного договору не виконано, грошові кошти на умовах визначених кредитним договором не повернуто, внаслідок чого утворилася заборгованість, суд доходить висновку про те, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків. Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника заборгованості за Кредитним договором №150897240 від 28.12.2023.

Однак при визначенні розміру заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 26782,45 грн грн, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром і порядком нарахування таких відсотків, виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.

Як вбачається з п. 8.3.1. за період від дати видачі Кредиту до 17.01.2024 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 824,90 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,26 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка). Згідно з п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості становить 34 532,45 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 7750,00 грн, заборгованість по відсоткам 26 782,45 грн. Проценти за період з 28.12.2023 по 17.01.2024 включно нараховані за процентною ставкою передбаченою п.8.3 Договору у розмірі 2,26%, у період з 18.01.2024 по 23.01.2024 за процентною ставкою 2,98% та у період з 24.01.2024 по 15.05.2024 у зменшеному розмірі згідно п.7.9 Договору - у розмірі 2,5%. Таким чином з анведеного вбачається, що у починаючи з 23.04.2024 денна процентна ставка нараховувалася у розмірі більшому ніж встановлений законом 1,5%. А тому, враховуючи вимоги закону, розмір заборгованості по відсотках з 23.04.2024 по 15.05.2024, підлягає перерахунку та такий становить 2557,50 грн. (7750,00грн*1,5%*22 днів), в той час, як позивачем за даний період нараховано 4262,50грн відсотків. Таким чином загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування становить 22077,45 гривень.

Відтак суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7750,00 грн та процентами, в сумі 22077,45грн, а всього в сумі 32827,45 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків слід відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2302,80 гривень.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з висновків викладених у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц та від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, яка полягала у складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №579625028 від 30.05.2024 - 5000 грн (2 години), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_2 за кредитним договором №579625028 від 30.05.2024 - 1000 грн (2 год), підготовка адвокатського запиту про зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, яким є ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №579625028 від 30.05.2024 - 500 грн (1 година), підготовка клопотання про витребування інформації щодо зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, яким є ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №579625028 від 30.05.2024 - 500 грн (1 година) становить 7000 грн, на виконання якої, адвокатом Адвокатським Бюро «Тараненко та партнери» було витрачено 6 год часу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача представлено суду договір про надання правової допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду №25770840705 до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956 на ім`я Тараненко А.І., копію довіреності від 04.12.2024.

Дійсно як вбачається з представлених позивачем доказів, фактичний розмір понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката становить 7000,00 грн. В той же час оцінивши надані адвокатом послуги та витрачений ним час на складання процесуальних документів, а саме позовної заяви, клопотання про витребування доказів, зважаючи зокрема на складність справи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що визначений стороною та його адвокатом розмір витрат на правову допомогу є завищеним щодо іншої сторони спору і з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія«ЕЙС» заборгованість за кредитним договором 32827 гривень 45 копійок (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять сім гривень сорок п`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія«ЕЙС» суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2302гривень 80 копійок (дві тисячі триста дві гривні вісмдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», юридична адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ