Рішення № 132118938, 27.11.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/6558/25

2/465/3640/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

27.11.2025 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:

позивач: Акціонерне Товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, зареєстрований у системі «Електронний суд»),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

30 липня 2025 року представник позивача, через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0000022024 від 16.01.2025 в розмірі 76 319,28 грн, що складається із:

46 994,71 грн - заборгованості за тілом кредиту;

29 324,57 грн - заборгованості за відсотками.

Позовна заява мотивована укладенням позивачем із відповідачем указаного кредитного договору, відповідно до якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 2 560,00 грн, який у подальшому збільшено до 50 000,00 грн. Банком умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 09.04.2025 утворилась відповідна заборгованість.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2025, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 57-58).

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У чергове судове засідання, призначене на 27.11.2025, сторони не з`явились.

У прохальній частині позову, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, представник позивача просив про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 3 зворот).

Відповідач про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду без вручення у зв`язку із відсутністю адресата за указаною адресою (а.с. 55, 60, 61, 73, 77).

Для належного повідомлення відповідача про час і місце судових засідань суд також вжив заходів для направлення йому SMS-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber» на абонентський номер телефону НОМЕР_2 , який є фінансовим номером телефону відповідача, відповідно до Заяви-анкети. Такі повідомлення відповідачу доставлено 05.08.2025 о 17:03:05, 24.09.2025 о 17:06:12 та 23.10.2025 о 18:00:12 (а.с. 76 зворот, 81 зворот, 82). Крім цього, повідомлення про час і місце судового засідання, призначеного на 27.11.2025доставлені відповідачу до електронної скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_2» 23.10.2025 о 18:12:08, 18:12:11 та 18:12:16 (а.с. 80 зворот, 81).

Тож, відповідач допустив повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , підписала Заяву №0000022024 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та видачу кредитної картки (а.с. 11 зворот -13).

Підписанням вказаної заяви відповідач просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією Заявою-анкетою встановлену кредитну лінію у розмірі 3000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови щодо кредитної картки, що надається клієнту у зв`язку з його приєднанням до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), шляхом підписання клієнтом цієї заяви-анкети, встановлюється відповідно до умов ДКБО та Тарифів Банку (що є невід`ємною частиною ДКБО) та залежить від типу обраного клієнтом продукту. Плата за дострокове повернення кредиту відсутня. Плата за СМС-банкінг та Інтернет-банкінг стягується згідно з Тарифів банку. Розрахунковий день 20 число місяця. Платіжна дата 15 число місяця (а.с. 12).

Графа Заяви-анкети «вкажіть номер мобільного, на який вам будуть надходити повідомлення про зміну стану карткового рахунку та операції по кредитній картці:» заповнена із зазначенням: « НОМЕР_2 » (а.с. 12).

Підписанням Заяви-анкети (опитувальника) на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (договір) відповідач акцептує публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення цього договору, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua і беззастережно приєднується до умов цього Договору. Також відповідач дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, згідно з його внутрішніх нормативів. Підписання указаної Заяви свідчить про пряму і безумовну згоду відповідача щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 13).

До позовної заяви Банк додав Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, інформація щодо затвердження якої у матеріалах справи відсутня (а.с. 18 зворот - 25).

16 січня 2015 року на підставі Заяви №0000022024 відповідачу відкрито поточний рахунок та надано кредитну картку та встановлено на його поточний рахунок кредитний ліміт в сумі 2560,00 грн.

У подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався: 03.04.2019 до 5900,00 грн; 13.08.2019 до 10400,00 грн; 11.12.2019 до 15200,00 грн; 17.04.2020 до 20000,00 грн; 14.07.2020 до 24000,00 грн; 14.09.2020 до 27000,00 грн; 13.11.2020 до 30000,00 грн; 22.01.2021 до 38000,00 грн; 19.03.2021 до 41000,00 грн; 21.04.2021 до 49000,00 грн; 20.05.2021 до 50000,00 грн (а.с. 28 зворот).

З 16.01.2015 ОСОБА_1 активно користувалась кредитною карткою, що підтверджується наданими банком виписками по рахунках НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ), за період 16.01.2015 - 09.04.2025, а також погашала заборгованість за Договором №0000022024, востаннє 30.07.2024 (а.с. 33-42).

З наданого АТ «ПУМБ» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09.04.2025 включно, заборгованість відповідача за кредитним договором №0000022024 від 16.01.2025 становила 76 319,28 грн, і складалася із:

46 994,71 грн - заборгованості за тілом кредиту;

29 324,57 грн - заборгованості за відсотками (а.с. 29-32 зворот).

Листом вих. № КНО-44.2.2/580 від 10.04.2025 банком направлено відповідачу письмову вимогу (повідомлення) щодо погашення заборгованості за договором №0000022024 в розмірі 76 319,28 грн, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець, відповідно до умов договору про споживчий кредит, вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу, із наданням суду доказів направлення такого повідомлення рекомендованим повідомленням (а.с. 26-28).

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

Оцінка судом

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц.

Дослідивши наявні у матеріалах справи виписки судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов`язання щодо їх повернення у обумовлені сторонами строки, що свідчить про визнання ним укладення договору.

Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення відповідачем кредитного договору, зазначеного у позові.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Щодо заявленої суми стягнень

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

У Заяві-анкеті №0000022024 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та видачу кредитної картки від 15.01.2015, власноручно підписаній відповідачем, процентна ставка за користування кредитними коштами не вказана.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути нараховані відсотки.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб як невід`ємну частину договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом змінювались.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Із змісту позовних вимог вбачається, що банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 76 319,28 грн, з яких 46 994,71 грн заборгованість за кредитом, 29 324,57 грн - за процентами.

Оскільки банк не надав суду доказів узгодження сторонами розміру відсотків за користування кредитом, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 29 324,57 грн слід відмовити за недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору (а.с. 50, 54).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 46 994,71 грн, що становить 61,58 % (46 994,71 х 100 % : 76 319,28), а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 1 491,71 грн потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 46 994 (сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 71 копійку заборгованості за кредитним договором №0000022024 від 16.01.2015.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 1 491 (одну тисячу чотириста дев`яносто одну) гривню 71 копійку судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 27.11.2025.

Суддя: Баран О.І.