Ухвала суду № 1320900, 18.09.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа 22-а-1107/2007                                              Головуючий 1 інстанції – Бунякіна Г.І.

Категорія – ПДВ                                                        Доповідач – Сіренко О.І.

                                                           У Х В А Л А

                                        І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

             18 вересня 2007 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі : Головуючого – судді                           Сіренко О.І.

                 Суддів                                                  Григорова А.М.

                                                                              Мельникової Л.В.

                За участю секретаря                           Панченко О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд» до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень КОДПІ від 29 грудня 2006 року № 0000802305/0/119 та від 8 лютого 2007 року № 0000802305/1/22, колегія суддів , -

                                                В С Т А Н О В И Л А :

            19 лютого 2007 року ТОВ «Торговий дім «Ізумруд» звернувся до суду з позовом в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішеня КОДПІ від 29.12.2006р. №0000802305/0/119 та від 08.02.2007р. №0000802305/1/22, за якими ТОВ „Торговий дім „Ізумруд" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі : за листопад 2005 року - на 22 669,00 грн., за квітень 2006 року - на 302 021,00 грн., за травень 2006 року - на 528 061,00 грн. та за липень 2006 року - на 222 033,00 грн. (з урахуванням заяви про доповнення підстав адміністративного позову від 10.05.2007 р.).

Відповідач Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області  позов не визнала, посилаючись на ненадходження результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача щодо сплати ПДВ до бюджету.

10 травня 2007 року постановою  господарського суду Полтавської області позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»  задоволені у повному обсязі . Визнано нечинними податкові повідомлення-рішеня КОДПІ від 29.12.2006р. №0000802305/0/119 та від 08.02.2007р. №0000802305/1/22.

В апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ «Торговий дім «Ізумруд» в позові, посилаюсь на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Ізумруд» просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

З 21 грудня 2006 року по 27 грудня 2006 року Кременчуцькою об»єднанню державною податковою інспекцією Полтавської області була здійснена невиїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Ізумруд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року до довідок перевірок № 15/23-312/30343253 від 16 лютого 2006 року, № 485/23-312/30343253 від 31 серпня 2006 року, № 570/23-312/30343253 від 13 жовтня 2006 року.

За висновками невиїзної позапланової перевірки ТОВ „Торговий дім "Ізумруд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року, що набрали форму акту № 735/23-312/30343253 від 27.12.06 р., податкова-відповідач зазначила про неможливість здійснення  висновку щодо правомірності відшкодування податку на додану вартість за період, охоплений перевіркою, до отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника (імпортера), а тому призупинила відшкодування зазначених платником сум ПДВ.

Результатом даного висновку стало зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ „Торговий дім „Ізумруд" за податковим повідомленням - рішенням КОДПІ від 29.12.2006р. № 0000802305/0/119 в розмірі : за листопад 2005 року -1 22 669,00 грн., за квітень 2006 року - на 302 021,00 грн., за травень 2006 року - і 528 061,00 грн. та за липень 2006 року - на 222 033,00 грн..

Внаслідок апеляційно-адміністративного оскарження скарга платника залишена без задоволення, спірний акт набрав форму податкового повідомлення-рішення від 08.02.2007 №0000802305/1/22.

Задовольняючи позов  ТОВ «Торговий дім «Ізумруд» , суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача - Кременчуцької ОДПІ не було законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки останнє ґрунтується лише на припущеннях, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав :

                     Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) , до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п. 7.7 ст. Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідномуподатковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної сул бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податково органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платник До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашення податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ят основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності  експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації  податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетне відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевір (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетне відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки  надатиоргану державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно  до  ст.   19  Конституції  України  державні  органи  повинні діяти підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України законами. Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи  державної   податкової   служби   покладено   обов'язок   щодо   здійснення   контролю - додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість.»

Отже, проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки  платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування Державного бюджету України податку на додану вартість.

Крім того, підставою для зменшення органом ДПС суми бюджетного відшкодування згідно із пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є виявлення  за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації. Зауважень з боку ДПС щодо неправомірності формування цифрові ряду податкового кредиту як акт перевірки, так і заперечення на адміністративний позов  не містять.

Доводи Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області  в апеляційній скарзі, який  ставить у залежність наявність у позивача права на бюджетне відшкодування  від фактичного надходження до бюджету сум такого податку від продавців, яким позивач сплачував  податок на додану вартість у ціні товару є помилковими.

Згідно п.п. . 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування є виявлення за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, може виникнути у випадку, коли контролюючий орган встановить порушення порядку формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань або виявить помилки при здійсненні розрахунку сум такого бюджетного відшкодування. Інших підстав для відмови чи зменшення бюджетного відшкодування законодавство не встановлює.

Вказаних порушень та помилок при проведенні перевірки Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області  не виявлено.

 Відповідачем  зменшено суму бюджетного відшкодування внаслідок неотримання ним відомостей щодо перерахування до бюджету сумПДВ, сплачених продавцям у ціні товару, про що скаржником зазначено як в акті перевірки , так і в апеляційній скарзі .На цій підставі Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області   зроблено висновок щодо фактичного ненадходження до бюджету сум ПДВ.

Разом з тим, такі висновки скаржника ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч ч. 1 ст. 71 КАСУ не довів обставин, на які він посилається, обґрунтовуючи неправомірність відшкодування підприємству із бюджету сум ПВД за період листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року.

Крім того, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом України «Про податок на додану вартість».

Законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Чинне законодавство не передбачає у якості обов'язкової умови отримання платником податку права на бюджетне відшкодування фактичне надходження до бюджету сум ПДВ від продавців товару, яким платник податку перерахував відповідні суми ПДВ у ціні товару.

Згідно  норм законодавства термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Такий висновок зроблено з аналізу пункту 1.3 статті 1 та підпунктів 7.4.1 - 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону в редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 03.06.2005 N 2642-ІУ.

Так, пункт 1.3 статті 1 Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, при цьому визначає, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

З огляду на викладене, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Таке тлумачення норм чинного законодавства щодо визначення поняття «сплата податку» випливає із змісту підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону, який передбачає, що у випадках, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована з бюджету, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел.

Крім того, п.п. 7.7.10 Закону, на який посилається Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області у податкових повідомленнях - рішеннях, визначаючи порушення зі сторони ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»  встановленого чинним законодавством порядку відшкодування сум ПДВ із бюджету, передбачає заборону обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, чинне законодавство не встановлює взаємозв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит і моментом сплати до бюджету податку на додану вартість, оскільки передбачає можливість відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету в разі, коли суми бюджетних надходжень з податку на додану вартість менші за суми відшкодування цього податку.

Бюджетне відшкодування залежить від сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту, що формується на підставі податкових накладних, що прямо випливає із аналізу норм п.п. 7.7.1., 7.2.З., 7.З., 7.4.1., 7.5. Закону. Ніяких інших обставин, з якими пов'язано бюджетне відшкодування, законодавство не визначає.

        Чинним законодавством не встановлено ні обов'язку, ні механізму контролю платником податку факту перерахування ПДВ до бюджету його контрагентами.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього з огляду на приписи ст. 61 Конституції України, що встановлює індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, при цьому не передбачено надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків. Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Прийняття рішень скаржника щодо зменшення сум бюджетного відшкодування у зв'язку з ненадходженням податку на додану вартість від контрагенту позивача здійснено в порушення ч.

2  статті 19 Конституції України, відповідно до якої державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Розмір податкового кредиту та податкових зобов'язань позивачем сформовано відповідно до чинного законодавства, сума бюджетного відшкодування визначена у повній відповідності із вимогами, передбаченими у п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту ТОВ «ТД «Ізумруд» здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних згідно з вимогами п.п.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент формування податкового кредиту).

Згідно з п.7.7.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно

3підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення,яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій  покупцем  товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області  під час перевірки  не виявлено  порушень  ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»   вказаних  положень чинного законодавства. Оскільки постанова  суду ухвалена на підставі повного та всебічного з»ясування обставин справи, при дотримання норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови .

Керуючись ст..ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

                                       У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від  10 травня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24 вересня 2007 року.

Головуючий                підпис                    Сіренко О.І.

Судді                            підпис                   Григоров А.М.

                                    підпис                   Мельникова Л.В.

ВІРНО: СУДДЯ: