№2-3853-2010
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
про задоволення позову про стягнення заборгованості
21 грудня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості за договором посилаючись на те, що 21.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №002-20163-210907, згідно пунктів 1.2., 1.3 якого позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_2 в кредитній лінії розраховується Банком самостійно в національній валюті України гривні, банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п.1.3. кредитного договору, ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно. Відповідно до п.2.1 моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. У відповідності до договору, держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та\або овердрафтом за попередній звітній місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та\або овердрафтом та процентів зам користування кредитною лінією та\або овердрафтом. Відповідач станом на 26.10.2010 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
Крім цього, відповідача неодноразово було повідомлено про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта», однак на даний час кредитна заборгованість позичальником погашена не була. Таким чином станом на 26.10.2010 року за відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитному договору №002-20163-210907 від 21.09.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 5202,01 грн., яка складається : тіло кредиту 3419,75 грн., 690,66 грн. - заборгованість за відсотками, 1091,60 грн. заборгованість за комісіями.
У звязку з викладеним представник позивача звернулася до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не зявилася, однак з позовної заяви вбачається, що остання прохає розглядати справу без присутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать конверт, який повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та зворотнім повідомленням про отримання судової повістки, які наявні в матеріалах справи.
Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом зясовано, що 21.09.2007 року, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №002-20163-210907 (а.с.7).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала.
Згідно до ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.1049, 1054 ЦК України, що позичальник зобовязаний повернути кредитору надані грошові кошти та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе певні зобовязання.
Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.9.1. договору сторонами було досягнуто згоди про встановлення договірної підсудності розгляду спорів, які виникають при виконанні, зміні або розірвані договору, а саме відповідні позови предявляються сторонами до місцевого районного суду за місцем знаходження кредитора.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором, судом зясовано, що відповідачем було порушено взяті на себе зобовязання, у звязку з чим, у останньої виникла заборгованість в сумі 5202,01 грн. (а.с.6).
Отже, на підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 120 грн. та судового збору в сумі 52,02 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Суд, відносно заявлених позивачем вимог, щодо стягнення на його користь з відповідача судових витрат, знаходить їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60,81,88,169,209,212,213-215,224-226,227,228,233 ЦПК України, ст.ст.11,14,526,530,610-612,1054 ЦК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на р/р 29099000095863, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 5202 (пять тисяч двісті дві ) гривень 01 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, судовий збір (державне мито) в розмірі 52,02 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя О.А. Ткаченко
Судове рішення № 13207480, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 21.12.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3853-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: