Ухвала суду № 1320654, 27.02.2007, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року місяця лютого 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Любобратцевої Н.І. суддів Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

при секретарі Бахтагарєєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного телефонного зв'язку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Сакського міськрайонного суду "Автономної Республіки Крим від 15 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ЗАТ „Український мобільний зв'язок" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного телефонного зв'язку, мотивуючи свої вимоги тим, що ЗАТ „Український мобільний зв'язок" є підприємством, основним видом діяльності якого є надання послуг мобільного телефонного зв'язку. Відповідач, отримуючи послуги, що надаються ЗАТ „Український мобільний зв'язок", своєчасно їх не сплачував, чим завдав підприємству матеріальну шкоду. Просило стягнути з відповідача борг по грошовому зобов'язанню у сумі 649, 64 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2006 року позовні вимоги задоволено, з ОСОБА_1на користь закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" на розрахунок 26008526 ОКПО 14333937, МФО 300335 у АППБ „Аваль" м. Київ стягнено: заборгованість за послуги мобільного телефонного зв'язку в сумі 649,64 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст. ст. 4, 19 Закону України „Про захист прав споживачів" та ст. ст. 14, 203 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа №22-ц-451 /2007р. Головуючий

в першій інстанції Романюк Є.В.

Доповідач Даніла Н.М.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ „Український мобільний зв'язок", суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення укладеного з позивачем договору, не виконував обов'язки по своєчасній оплаті за надані послуги зв'язку, заборгованість по якому склала 101 грн.05 коп., а в зв'язку з цим, повинен сплатити штраф у розмірі 539 грн. 07 коп.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.

Відповідно до вимог статті 526 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір на надання послуг мобільного зв'язку (а.с. 5-6) згідно з п.2.4.2 та 3.2. якого абонент ОСОБА_1 повинен своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові платежі та плату за користуванням номером в зоні дії зв'язку та Додаткову угоду (а.с. 7).

З 21 червня 2005 року за заявою абонента надання послуг по договору було тимчасово обмежене, при цьому ЗАТ „Український мобільний зв'язок" продовжувало нараховувати плату за користування номером та штраф у відповідності до Договору та Додаткової угоди, при цьому заборгованість на 8 грудня 2005 року склала 101 грн. 05 коп., а штраф за неналежне виконання договору - 539 грн. 07 коп.

Доводи апелянта про те, що позивач необгрунтовано нарахував йому заборгованість та штраф, оскільки він особисто повідомив позивача про відмову від послуг, не обґрунтовані.

П.2.4.2 Договору та п.1.1 Додаткової угоди передбачено, що абонент не має права відмовитися від Основного договору та Додаткової угоди, плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за заявою Абонента.

Згідно з п.1.1 та п. 1.2 Додаткової угоди до договору відповідач зобов'язався користуватися послугами мобільного зв'язку по даному договору впродовж 548 календарних днів з моменту її підписання. У разі відмови абонента від основного договору до закінчення терміну, встановленого п. 1.1 додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору, у зв'язку з несплатою абонентом за надані йому послуги зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на рахунок ЗАТ „Український мобільний зв'язок" договірної санкції у розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення її дії.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, виходячи з правил ст.ст. 526, 510, 546, 551 ЦК України та встановивши порушення зобов'язань відповідно до умов договору щодо своєчасної сплати рахунків за надані послуги зв'язку та наявність заборгованості у сумі 101 грн. 05 коп., дійшов правильного висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості та штрафу.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому вони не можуть бути взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому,

повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2006 року відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.