Рішення № 132061831, 19.11.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7384/25

2/296/2988/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

(заочне)

19 листопада 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді- Пилипюк Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

07липня 2025року доКорольовського районногосуду м.Житомира надійшлапозовна заяваТзОВ «Фінпроммаркет» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором. Позовна заява подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позов обґрунтовано тим, що 29 грудня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8497513 (далі по тексу рішення - Договір позики), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Договору позики ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 5 250,00 гривень на строк 30 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.01 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту, яка складає 29,71% від суми наданого кредиту, тобто 1 560,00 гривень.

24 лютого 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінпроммаркет» укладено Договір факторингу №24/02/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 8497513 від 29 грудня 2024 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 22 травня 2025 року до договору факторингу № 24/02/25 від 24 лютого 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 16 406,26 гривень, з яких: 5 250,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15,23 гривень - сума заборгованості за відсотками; 1 559,78 грн. - сума заборгованості за комісією; 9 581,25 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 8497513 у розмірі 16 406,26 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 гривень.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, а також надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам ч. 11ст. 128 ЦПК України. Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7ст. 43 ЦПК Українита надіслано відповідачу на адресу останнього відомого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу останнього відомого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, відповідача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що відповідає вимогам ч. 10 ст.187, ч. 11 ст.128 ЦПК України. Таким чином, суд ураховує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату розгляду справи в призначене судове засідання не з`явилася, не повідомила суду причини своєї неявки, жодних клопотань не заявляє та не подала суду письмового відзиву на позовну заяву. А тому, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.

За наявності всіх умов, передбаченихст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 29 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №8497513, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Істотні умови Договору позики №8497513 від 29 грудня 2024 року:

- сума позики 5 250 гривень;

- строк позики30 днів;

- процентна ставка (фіксована) 0,01 %;

- комісія за надання кредиту 29,71% від сум наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1559,78 гривень).

- процентна ставка за понадстрокове користування5,00%;

- дата повернення позики (останній день)27 січня 2025 року.

Відповідно до п. 5 Договору позики цей договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідноЗакону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 11 Договору позики, ОСОБА_1 підписала зазначений договір електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора 168884.

24 лютого 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №24/02/25, у відповідності до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру заборгованості від 22 травня 2025 року до Договору факторингу №24/02/25 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 16406, 26 гривень, з яких: 5 250 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 15,23 гривень сума заборгованості за відсотками; 9581,25 гривень сума заборгованості за пенею; 1559,78 гривень сума заборгованості за комісією.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК Українивизначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК Українимайбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за Договором позики, який укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Статтями526,527 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК УкраїниДоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 639 ЦК УкраїниДоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктом 5 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Суд установив, що ОСОБА_1 29 грудня 2024 року уклала з ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики, на підставі якого отримала кредит в розмірі 5 250,00 гривень. Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за Договором позики, допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ураховуючи, що відповідач в обумовлений договором строк позику не повернула, то позов про стягнення заборгованості, що складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитом підлягає до задоволення.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.

З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодилася з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову про стягнення одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1 559,78 гривень.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 6 825,01 гривень, з яких 5 250 гривень - тіло кредиту; 15,23 гривень- заборгованість за процентами, комісія за надання кредиту в розмірі 1 559,78 гривень.

Позивач також заявляє вимогу про стягнення 9581,25 гривень пені/неустойки, однак ані в позовній заяві, ані в довідці-розрахунку не зазначено періоду нарахування неустойки.

Крім того, неустойка нарахована позивачем в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, неустойки.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1007,72 гривень.

Статтею 133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст.133ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Суд установив, що 01 листопада 2024 року між ТзОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю. О. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-11/24. На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано витяг з акту №15-П прийманняпередачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24, відповідно до якого адвокат ТкаченкоЮ. О. надала позивачу такі послуги вартістю 3 500 гривень.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв.

Тож, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, який пророрційний розміру задоволениз вимог, що становить 1 456 гривень.

Керуючись ст.12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 8497513 від 29 грудня 2024 року в розмірі 6 825 (шість тисяч двадцять п`ять) гривень 01 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1 007 (одна тисяча сім) гривень 72 копійки, а також 1 456 (одна тисяча чотириста п`ятдесят шість) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 24 листопада 2025 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК