Рішення № 132061763, 25.11.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6473/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 483634-КС-003 від 25.03.2024 в сумі 82523,60 грн та судові витрати, оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання.

Ухвалою суду від 07.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; витребувано у АТ «Універсал банк» докази (а.с. 59).

На виконання вимог ухвали суду надано витребовувані докази (а.с. 66-70).

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, а також в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача (а.с. 7 на звороті, 79).

Відповідачу було скеровано копію ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем його проживання (а.с. 58). Поштове повідомлення отримав (а.с. 64).

Від представника відповідача адвоката Соломонюка С.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що між сторонами було укладено договір, проте у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Також зазначає, що відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами до 09.09.2024 (а.с. 71-78).

10.02.2025 від представника позивача Виноградова Ю.Е. надійшла відповідь на відзив, в якому просив прийняти інформацію викладеному у ньому під час вирішення питання по суті (а.с. 79-94).

Згідно із ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 25.03.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 483634-КС-003 про надання кредиту (а.с. 23-27).

25.03.2024 ОСОБА_1 прийнято (акцептовано) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 483634-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 28-32).

25.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 483634-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 Законом України «Про електронну комерцію», у розмірі 19000,00 грн (а.с. 18-22).

Із копії паспорта споживчого кредиту встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 19000,00 грн, строком на 24 тижні, безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів (а.с. 15-17).

З копії візуальної форми послідовності дій клієнта встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформовано послідовність дій товариства та клієнта в ІТС (а.с. 33).

Таким чином, 25.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_2 було укладено договір № 483634-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеномустаттею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2 договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 19000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Відповідно до п. 2.13 договору визначено датою повернення кредиту у повному обсязі 09.09.2024.

Пунктом 2.4 договору визначено два види процентної ставки - стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15159869 %, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору (а.с.18).

Згідно з п. 3.2.3 Договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов`язання позичальника щодо внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії періодичних платежів. При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 49440,00 грн, з яких: 19000,00 грн - загальна сума платежів по кредиту, 27590,00 грн - загальна сума платежів по процентах, 2850,00 грн - загальна сума платежів по комісії.

Разом з тим, п. 3.2.2. договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 договору. Нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Також, в п. 3.2.3договору сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в сумі 19000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною квитанцією (довідкою) № 874/11 від 17.11.2024 (а.с. 35).

На виконання вимоги ухвали суду АТ "Універсал банк" надано витребувану інформацію (а.с. 66-70), з якої вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та активно їх використовував.

При цьому згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою нараховані позивачем чітко в межах дії Договору (24 тижні), а саме з 25.03.2024 по 09.09.2024, включно. Загальна сума нарахованих відсотків становить 60673,60 грн, і зазначена сума після закінчення строку дії договору (09.09.2024) не змінювалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимогст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч. 1ст. 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зіст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Згідно ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Уст. 1050 ЦК Українивстановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Доводи представника відповідача щодо наявності підстав щодо нарахування відсотків після 09.09.2024 є безпідставними з огляду на наступне.

За приписамистатті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановленазакономабо якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010зроблено висновок, щостаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору в частині нарахування відсотків (п.2.4 Договору). Зазначені умови договору недійсними не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленомузакономпорядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеномустаттею 204 ЦК України.

Таким чином, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі передбачених кредитним договором обов`язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів в межах строку користування кредитом, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь кредитора ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором в розмірі 82523,60 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 19000,00 грн, суми нарахованих відсотків 60673,60 грн та комісії 2850,00 грн.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, судові витрати на правничу допомогу слід залишити за відповідачем.

Крім того, відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.4,12,13,141,263,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за договором № 483634-КС-003 про надання кредиту від 25.03.2025 в сумі 82523,60 грн, яка складається з такого: 19000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 60673,60 грн - суми прострочених платежів по процентах, 2850,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік