Рішення № 13203670, 08.12.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 24389/10/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

при секретарі Гресс Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (а.с.4-6), в якій просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року в сумі 157688,33 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ складає 1263083,52 гр., звернути стягнення на будинок загальною площею 151,40 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача, який проживає в будинку за вказаною адресою, а також стягнути з відповідача всі судові витрати, вказуючи наступне. Відповідно до укладеного договору № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 165396,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 квітня 2027 року. В порушення норм закону та умов договору, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 11 лютого 2010 року має заборгованість 157688,33 долари США. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, було укладено договір іпотеки від 20 квітня 2007 року № HAG7GK01270007, згідно з яким, відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок загальною площею 151,40 кв. м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене майно належить відповідачу на праві власності. В порушення вимог закону та умов договору, відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передає.

В судове засідання представник позивача Ахтирський Р.М., який діє на підставі довіреності № 6846 від 17 грудня 2009 року (а.с.64), не зявився, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, надав до суду письмову заяву (а.с.63), в якій просить суд розглянути справу за його відсутністю та постановити по справі заочне рішення, вказуючи, що з правовими наслідками постановлення якого, він обізнаний.

Відповідач ОСОБА_1 в попереднє судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про отримання відповідачем судової телеграми про необхідність його явки в попереднє судове засідання (а.с.33).

В судове засідання відповідач не зявився, причину неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Як вбачається з повідомлення начальника СГІРФО київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 61/14868 від 02 грудня 2010 року (а.с.59), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, що також підтверджується довідкою Адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області від 26 листопада 2010 року (а.с.60).

Судом на адресу реєстрації відповідача неодноразово направлялись судові телеграми про необхідність його явки в судове засідання, проте, як вбачається зі зворотних поштових повідомлень (а.с.46, 62), телеграму ОСОБА_1 не доставлено, квартира зачинена, адресат за повідомленням за телеграмою не зявляється.

Крім того, судом також на адресу відповідача повторно направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками до неї, а також судова повістка про необхідність явки відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, проте, вказана судова кореспонденція повернута до суду для уточнення адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не зявився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 20 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HAG7GK01270007(а.с.14-16), відповідно до умов якого, банк зобовязався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 20 квітня 2007 року по 19 квітня 2027 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 165396,20 доларів США на наступні цілі: 135000 доларів США придбання нерухомості, а також у розмірі 30396,20 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,00 % від суми виданого кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п.6.2 даного договору.

Позичальник, в свою чергу, зобовязався використати кредит на цілі, зазначені в п. 7.1 даного договору; сплатити відсотки за користування кредитом; повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту; сплатити банку винагороду згідно з п.п.7.1 та 6.2 даного договору; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п. 7.1 та п. 2.3.3 цього договору.

Як вбачається з п. 7.1 зазначеного кредитного договору, у разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів, позивальник зобовязався повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Відповідно до п. 7.3 вказаного кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобовязань за даним договором, зокрема виступає двоповерховий приватний будинок: АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року (а.с.10), станом на 11 лютого 2010 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 157688,33 доларів США (1263083,52 гр.), в тому числі: сума кредиту 128556,43 доларів США (1029737,00 гр.), сума простроченого кредиту 4337,38 доларів США (34742,41 гр.), сума нарахованих відсотків 792,25 доларів США (6345,92 гр.), сума прострочених відсотків 16807,94 доларів США (134631,60 гр.), сума простроченої комісії 2160,00 доларів США (17301,60 гр.), сума нарахованої пені 5034,33 доларів США (40324,98 гр.)

Згідно з договором купівлі-продажу від 20 квітня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. (а.с.24), відповідач ОСОБА_1 є власником житлового АДРЕСА_1, загальною площею 151,4 кв. м., житловою площею 75,7 кв. м., що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14343073 від 24 квітня 2007 року, виготовленим КП «Харківське міське БТІ» (а.с.25).

Як вбачається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 65 по вул. Новошишківській в м. Харкові (а.с.21-23), власником вказаного будинку також зазначено відповідача по справі ОСОБА_1

Судом також достовірно встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 20 квітня 2007 року укладено договір іпотеки № HAG7GK01270007 (а.с.17-20), відповідно до умов якого, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобовязань за кредитним договором, іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 151,40 кв. м., житлова площа 75,70 кв. м., який належить іпотекодавцю. Майно передається в іпотеку з невідємними при належностями, що знаходяться на ньому. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі обєкт права власності. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення предмету іпотеки жила нерухомість.

Як вбачається з п. 18.8.1 зазначеного договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року в сумі 157688,33 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ складає 1263083,52 гр., звернути стягнення на будинок загальною площею 151,40 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAG7GK01270007 від 20 квітня 2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1, який проживає в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» суму у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гр.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя