Рішення № 132033672, 20.10.2025, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

20.10.2025

ЄУН 229/7212/24

Провадження №2/389/784/25

Рішення

іменем України

(заочне)

20 жовтня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кондратенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 18.10.2024 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.09.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001119770001, згідно з яким позичальнику видано кредит у сумі 45 500 грн. Крім того, 23.11.2021 між сторонами також був укладений кредитний договір №40020225259, за умовами якого ОСОБА_1 видано кредит у сумі 16147 грн. ОСОБА_1 належним чином не виконував умови договорів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість: 1) за кредитним договором №2001119770001 від 04.09.2018 в розмірі 77168 грн 54 коп, з яких: 45070 грн 03 коп заборгованість за кредитом; 32 098 грн 51 коп заборгованість за процентами; 2) за кредитним договором №40020225259 від 23.11.2021 в розмірі 17 511 грн 59 коп, з яких: 11 147 грн 34 коп заборгованість за кредитом; 2 грн 36 коп заборгованість за процентами; 6361 грн 89 коп заборгованість за комісією. Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитними договорами в загальному розмірі 94680 грн 13 коп та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак в позові одночасно просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Згідно з ухвалою суду від 20.10.2025 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 04.09.2018 укладено кредитний договір №2001119770001 шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким позичальнику відкрито банківський рахунок та видано кредитну картку, на якій встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000 грн з відсотковою ставкою 47,88% річних.

Також ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, про що поставив свій підпис.

Починаючи з 15.11.2018 кредитний ліміт, встановлений ОСОБА_1 , збільшений до 5 000 грн, з 15.03.2019 - збільшено до 7500 грн, з 11.07.2019 - збільшено до 12500 грн, з 19.11.2019 - збільшено до 17 500 грн, з 11.09.2020 - збільшено до 22500 грн, з 20.01.2021 - збільшено до 27500 грн, з 22.04.2021 - збільшено до 39500 грн, з 20.05.2021 - збільшено до 50 000 грн, з 12.07.2021 зменшено до 39 500 грн, з 15.02.2022 - збільшено до 45 500 грн, з 27.02.2022 - зменшено до 44 171 грн, з 03.03.2022 - збільшено до 45500 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2001119770001 від 04.09.2018 складає 77168 грн 54 коп, з яких: 45070 грн 03 коп заборгованість за кредитом; 32 098 грн 51 коп заборгованість за процентами, яку і заявив до стягнення позивач. З цього розрахунку та виписки по особовому рахунку також встановлено, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення кредиту.

Крім того, між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 23.11.2021укладено кредитнийдоговір №40020225259шляхом підписаннязаяви наприєднання доДоговору комплексногобанківського обслуговуванняфізичних осіб,за якимпозичальнику видано споживчий кредит у розмірі 16 147 грн на строк 24 місяці.

Розмір процентної ставки з 23.11.2021 до 22.08.2022 становить 0,01% річних, з 23.08.2022 0,01% річних. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 23.08.2022 складає 3%. Разова комісія в сумі 499 грн включена до суми споживчого кредиту.

Також ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування.

На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі, визначеному цим кредитним договором, позивачем надано платіжну інструкцію від 23.11.2021.

Відповідно дорозрахунку,здійсненого позивачем,заборгованість ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №40020225259від 23.11.2021складає 17511грн 59коп,з яких:11147грн 34коп заборгованістьза кредитом;2грн 36коп заборгованістьза процентами;6361грн 89коп заборгованістьза комісією. З цього розрахунку та виписки по особовому рахунку також встановлено, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення кредиту.

Так, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістомстатті 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, уклавши спірні кредитні договори на умовах, викладених в них, ОСОБА_1 тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в договорах.

Умови та порядок надання кредитів, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а також умови дострокового припинення кредитних договорів були визначені та узгоджені сторонами і такі умови договору ОСОБА_1 не були оспорені, а отже, відповідно до ст.628, 629 ЦК України, є обов`язковими до виконання.

Однак враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, фактично отримані та використані ним кошти в добровільному порядку не повернуті, розмір відсоткової ставки був визначений при укладенні договорів та погоджений ОСОБА_1 , тому суд дійшов, що встановлені обставини справи підтверджують обов`язок останнього сплатити заборгованість за спірним кредитним договором №2001119770001 від 04.09.2018 в розмірі 77168 грн 54 коп, з яких: 45070 грн 03 коп заборгованість за кредитом; 32 098 грн 51 коп заборгованість за процентами, та за кредитним договором №40020225259 від 23.11.2021 в розмірі 11 149 грн 70 коп, з яких: 11 147 грн 34 коп заборгованість за кредитом; 2 грн 36 коп заборгованість за процентами, у зв`язку з чим тому суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 6361 грн 89 коп за кредитним договором №40020225259 від 23.11.2021, суд зазначає наступне.

За умовами цього кредитного договору розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 23.08.2022 складає 3%. Згідно з розрахунком позивачем нараховано комісію в загальному розмірі 6361 грн 89 коп за період з 23.08.2022 до 27.09.2023.

В свою чергу, з 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

За додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності) сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними.

Так, в п.5.7.3 публічної пропозиції AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 01.11.2021) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредит), розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредит), надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту.

Пунктом 9 кредитного договору визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 3%. Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії за кредитним договором складає 484 грн 41 коп щомісяця, що становить 7 266 грн 15 коп.

При цьому, в зазначеному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №727/5461/23.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 6361 грн 89 коп задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 259 грн 61 коп.

Керуючись ст.3, 6, 207, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055. 1056-1 ЦК України, ст.141, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк»заборгованість закредитним договором№2001119770001від 04.09.2018в розмірі77168(сімдесятсім тисячсто шістдесятвісім)грн 54коп,з яких:45070 грн 03 коп заборгованість за основним боргом, 32 098 грн 51 коп заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк»заборгованість закредитним договором№40020225259від 23.11.2021в розмірі11149(одинадцятьтисяч стосорок дев`ять)грн 70коп,з яких:11 147 грн 34 коп заборгованість за основним боргом, 2 грн 36 коп заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір в розмірі 2 259 (дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 61 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач татреті особимають правооскаржити заочнерішення шляхомподання апеляційноїскарги доКропивницького апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місце знаходження: вул.Андріївська,4, м.Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 24.10.2025.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва