Рішення № 132033243, 21.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 рокуСправа №160/23830/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 у неповному розмірі нарахованої пенсії з 01.08.2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, після перерахунку пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 :

-З 01.08.2021 року по 28.02.2022 року, з урахуванням усіх надбавок і доплат, відповідно до протоколу (розрахунку) пенсії за вислугу років за пенсійною справою 0401022282 ОСОБА_1 станом на 01.08.2021 року у розмірі 22204,90 грн., без обмеження максимальним розміром;

-З 01.03.2022 року по 28.02.2023 року, з урахуванням усіх надбавок і доплат, відповідно до протоколу (розрахунку) пенсії за вислугу років за пенсійною справою 0401022282 ОСОБА_1 станом на 01.03.2022 року, -у розмірі 25263,10 грн., без обмеження максимальним розміром;

-з 01.03.2023 по 28.02.2024 року, з урахуванням усіх надбавок і доплат, відповідно до протоколу (розрахунку) пенсії за вислугу років за пенсійною справою 0401022282 ОСОБА_1 станом на 01.03.2023 року, - у розмірі 26 802,85 грн., без обмеження максимальним розміром;

-з 01.03.2024 по 28.02.2025 року, з урахуванням усіх надбавок і доплат, відповідно до протоколу (розрахунку) пенсії за вислугу років за пенсійною справою 0401022282 ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 року у розмірі 28369,85 грн., без обмеження максимальним розміром, та з 01.01.2025 року без пониження суми пенсії 28369,85 грн., встановленого положеннями статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і коефіцієнтів до відповідних сум перевищення встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплату пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

-з 01.03.2025 року, з урахуванням усіх надбавок і доплат, відповідно до протоколу (розрахунку) пенсії за вислугу років за пенсійною справою 0401022282 ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 року у загальному її підсумковому розмірі 29869,85 грн., без обмеження максимальним розміром, та без пониження суми пенсії - 29869,85 грн., встановленого положеннями статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і коефіцієнтів до відповідних сум перевищення встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплату пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обмежено пенсію позивача максимальним розміром під час перерахунку пенсії на підставі рішення суду у справі № 160/33198/24, а також без виплати індексації за період з 2022 року 2025 рік, застосувавши коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплату пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року в відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

У силу вимог ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2018 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.08.2021 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 року № 222/1/4/162/349/3082 від 17.10.2024 року, наданої Військовою частиною НОМЕР_2 , з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач на виконання вказаного рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснив перерахунок пенсії, однак такий перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровське області обмежило пенсію позивача максимальна розміром, посилаючись на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24 не було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.

Судом встановлено, що позивачу з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 року проводилася індексація пенсії, однак такий перерахунок не призвів до її збільшення, у зв`язку з обмеженням максимальним розміром пенсії, пенсія позивача обмежена розміром 23610,00 грн, у зв`язку з чим відповідачем не було застосовано понижуючих коефіцієнт, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». (а.с. 17, 21-25).

Позивач не погодившись з такими діями Відповідача звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

08.07.2011 було прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

За правилами статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

За позицією відповідача, позивачу на виконання Постанов № 118, № 168, № 185, 209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а позивач не відноситесь до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішення № 7-р (ІІ).

Матеріалами справи підтверджується перерахунок пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.08.2021 року зазначено, що пенсія з 01.08.2021 по 28.02.2022 року нарахована у розмірі 22204,90 грн., але до виплати зазначена сума у розмірі 18 540,00 грн.(обмежена у межах максимального розміру пенсії станом на 01.07.2021 року);

станом на 01.03.2022 року зазначено, що мені пенсія з 01.03.2022 по 28.02.2023 року нарахована у розмірі 25263,10 грн., але до виплати зазначена сума у розмірі 19 340,00 грн.( .(обмежена у межах максимального розміру пенсії станом на 01.03.2022 року);

станом на 01.03.2023 року зазначено, що мені пенсія з 01.03.2023 по 28.02.2024 року нарахована у розмірі 26802,85 грн., але до виплати зазначена сума у розмірі: 20930,00 грн.( .(обмежена у межах максимального розміру пенсії станом на 01.03.2023 року);

станом на 01.03.2024 року зазначено, що мені пенсія з 01.03.2024 по 28.02.2025 року нарахована у розмірі 28369,85 грн., але до виплати зазначена сума у розмірі 23 610,00 грн. (обмежена у межах максимального розміру пенсії станом на 01.03.2024 року).

У розрахунку пенсії по пенсійній справі 0401022282 ОСОБА_1 , станом на 01.03.2025 року зазначено :Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі - 21701,40 грн., з урахуванням індексації: 29239,60 грн.,

Індексація базового ОСНП 2022 (21701,40 * 0,1400) - 3038,20 грн.; Індексація базового ОСНП 2023 (24739,60* 0,1970). - 1500.00 грн.; Індексація базового ОСНП 2024(26239,60* 0,0796) -1500.00 грн.; Індексація базового ОСНП 2025(27739,60* 0,1150) -1500.00 грн.; Надбавка учаснику бойових дій - 590,25 грн.; Доплата учаснику бойових дій - 40 грн.; Підсумок пенсії (з надбавками): 29869,85 грн.;3 урахуваннях максимального розміру пенсії: 23 610,00 грн.; До виплати з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн. (а.с. 25).

Отже, із матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивача з урахуванням набавок складає 29869,85 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсія складає 23610,00, до якої відповідачем не застосовано коефіцієнт пониження відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Таким чином, вирішуючи спір у вказаній справі, який стосується обмеження розміру пенсії її максимальним розміром після перерахунку на підставі рішення суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24 без виплати сум індексації, суд виходить з такого.

В ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України(абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016у справі щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Водночас, посилання позивача на застосування відповідачем коефіцієнту пониження на підставі Постанови № 1 від 03.01.2025 є безпідставним, оскільки такий до пенсії позивача не застосовувався, оскільки її розмір був обмежений максимальним розміром, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, суд уважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром після перерахунку пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 року без обмеження максимальним розміром.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 255, 257 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, після перерахунку пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 160/33198/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з 01.08.2021 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев